Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №337/3161/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.09.2026

ЄУН 337/3161/26

2/337/3748/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Іваниці О.О. звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя через систему «Електронний суд» з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , який мотивує тим, що вони з відповідачкою є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення в 2018 році фактичних шлюбних відносин з відповідачкою молодший син ОСОБА_5 залишився мешкати з матір`ю, а старший син ОСОБА_6 проживав з ним до 01.06.2021, після цього – з матір`ю ОСОБА_7 .. Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 з нього на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до повноліття дітей. Однак 14.07.2024 відповідачка, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинила відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_8 психологічне насилля, ображала та обзивала його нецензурною лайкою, виганяла з дому, в присутності працівників поліції відмовилась від виховання сина, за що на неї було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП. З 15.07.2024 старший син ОСОБА_6 проживає разом з ним та перебуває на повному його утриманні. Відповідачка матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча зобов`язана та може це робити, оскільки здорова, працездатна.

Просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 матеріали позовної заяви передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, куди надійшли 15.07.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2026 матеріали позовної заяви передано за підсудністю на розгляд до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, куди надійшли 31.08.2026.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Іваниця О.О. в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують повністю, просять його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідачки на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після припинення в 2018 році фактичних шлюбних відносин між сторонами, малолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився проживати з матір`ю – відповідачкою по справі, неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з батьком – позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до 01.06.2021, після цього - з матір`ю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021, яке набрало законної сили 11.10.2021, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.09.2021 і до повноліття дітей.

З 15.07.2024 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема, актами обстеження умов проживання дитини, складеними спеціалістами відділу по Шевченківському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 25.07.2024, 23.06.2025, 24.04.2026.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2026 (наразі не набрало законної сили) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , які стягуються на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 у справі №321/847/21.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ОСОБА_1 законним, обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.

Так, стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

В даному випадку судом встановлено, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_8 , 2010р.н., обов`язок утримання якого до досягнення повноліття покладається на батьків.

Також судом достовірно встановлено, що наразі неповнолітній ОСОБА_11 , 2010р.н., проживає з батьком – позивачем ОСОБА_1 , у зв`язку з чим з відповідачки ОСОБА_2 як матері дитини, що проживає окремо, слід стягнути аліменти у визначені позивачем спосіб та розмірі, а саме, 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Суд вважає, що вказаний розмір аліментів визначений позивачем відповідно до вимог ст.182 СК України, є розумним та справедливим.

Крім того, відповідачка обґрунтованого заперечення проти заявленого позову не подала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в сумі 1064,96грн.

Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Керуючись ст.7,180-184 СК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,280,282,430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.05.2025 і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1064,96грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.А. Мурашова