Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №337/4214/26
Суддя: Калугіна Г. Б.
Справа № 337/4214/26
Номер провадження 2/337/3077/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
17 вересня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Калугіної Г.Б.,
за участю секретаря Огурцової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
29.06.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Діджі фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82811,98 грн. Позов обґрунтовано тим, що 02 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), далі – Відповідач, укладено кредитний договір № 014/10614/5/19128, далі – Кредитний договір, Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, Відповідач (Позичальник) отримав кредит у сумі 118800,00 доларів США, зі сплатою відсотків річних: протягом першого року користування кредитом – 15 % річних; протягом другого року користування кредитом – 14,5 % річних; протягом третього року користування кредитом – 14 % річних; протягом четвертого року користування кредитом – 13,5 % річних; протягом п`ятого року користування кредитом – 13 % річних; протягом шостого року користування кредитом – 12,5 % річних; протягом сьомого року користування кредитом – 12 % річних. Відповідно до 2.1. та 3.6. Кредитного договору, кредитні кошти надані Відповідачу (Позичальникові) призначені на придбання автомобіля Kia Carens 2008 р.в. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, кредит видавався Відповідачу (Позичальникові) на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Відповідач (Позичальник) зобов`язувався використати кредит на зазначені у Договорі цілі, забезпечити повернення одержаного кредиту, сплатити наразовані відсотки та інші платежі на умовах, передбачених кредитним договором. Згідно до п. 8.1, Кредитного договору, договір набув чинності з дати його укладення та діє до повного виконання кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, комісій, штрафів та пені). ВАТ «Ерсте Банк» виконав умови Кредитного договору № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року та надав Відповідачу (Позичальнику) кредитні кошти на цілі передбачені у п. 2.1. та 3.6. цього Договору, а в свою чергу Відповідач (Позичальник), не виконав умови Кредитного договору щодо повернення наданих коштів і внаслідок чого виникла заборгованість. Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (надалі - ПАТ «Фідобанк») (до 2012 року – СЕБ Банк, до 2004 року – Ажіо Банк) став власником Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом об`єднання 23 травня 2009 року, придбавши 97,25% акцій АБ «Факторіал-Банк», тим самим став правонаступником всіх прав та обов`язків АБ «Факторіал-Банк». 29 квітня 2013 року ПАТ «Фідобанк» став власником АТ «Ерсте Банк», після закриття операції з Erste Group з купівлі 100 % акцій її українського дочірнього банку, ПАТ «Ерсте Банк» з 05 червня 2013 року змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», а після його приєднання до ПАТ «Фідобанка» у жовтні 2013 року, а саме злиття ПАТ «Фідокомбанка» і ПАТ «Фідобанка», Банк продовжив діяти під єдиною назвою - ПУАТ «Фідобанк», а всі права та обов`язки АТ «Ерсте Банк», включно з кредитними договорами та іншими фінансовими зобов`язаннями, перейшли до ПАТ «Фідобанк», як його правнаступника (дані відомості є загальновідомими). 20 травня 2016 року Національний банк України визнав ПАТ «Фідобанк» неплатоспроможним, а 19 липня 2016 року ухвалив рішення про його ліквідацію, у зв`язку з чим, 2018 році в рамках ліквідаційної процедури Фонд гарантування вкладів фізичних осіб організував відкриті торги (аукціон) з продажу майнових прав, які належали ПАТ «Фідобанк». 07 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги. За умовами договору відступлення Банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, передав, а Новий кредитор прийняв у власність право вимоги за Кредитним договором № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року. Документи відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» є у відкритому доступі https://torgi.fg.gov.ua/184855. 01 грудня 2020 року укладено договір факторингу № 435/ФК-20 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року. Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 91838,38 грн, з яких: 82811,98 грн – заборгованість за тілом кредиту; 9026,40 грн – заборгованість за відсотками; 0,00 грн – заборгованість по пеням і штрафам; 0,00 грн – комісія. Заборгованість розрахована станом дату укладання Договору факторингу № 435/ФК-20 від 01 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та зафіксована у додатку № 1 до Договору. Розрахунок заборгованості на підставі договору № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року проводився ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС».
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Виходячи з вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Крім того, згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 УК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 02 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладено кредитний договір № 014/10614/5/19128. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, Відповідач (Позичальник) отримав кредит у сумі 118800,00 доларів США, зі сплатою відсотків річних: протягом першого року користування кредитом – 15 % річних; протягом другого року користування кредитом – 14,5 % річних; протягом третього року користування кредитом – 14 % річних; протягом четвертого року користування кредитом – 13,5 % річних; протягом п`ятого року користування кредитом – 13 % річних; протягом шостого року користування кредитом – 12,5 % річних; протягом сьомого року користування кредитом – 12 % річних. Відповідно до 2.1. та 3.6. Кредитного договору, кредитні кошти надані Відповідачу (Позичальникові) призначені на придбання автомобіля Kia Carens 2008 р.в. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, кредит видавався Відповідачу (Позичальникові) на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Відповідач (Позичальник) зобов`язувався використати кредит на зазначені у Договорі цілі, забезпечити повернення одержаного кредиту, сплатити нараховані відсотки та інші платежі на умовах, передбачених кредитним договором. Згідно до п. 8.1, Кредитного договору, договір набув чинності з дати його укладення та діє до повного виконання кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, комісій, штрафів та пені).
ВАТ «Ерсте Банк» виконав умови Кредитного договору № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року та надав Відповідачу (Позичальнику) кредитні кошти на цілі передбачені у п. 2.1. та 3.6. цього Договору, а в свою чергу Відповідач (Позичальник), не виконав умови Кредитного договору щодо повернення наданих коштів і внаслідок чого виникла заборгованість.
Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (надалі - ПАТ «Фідобанк») (до 2012 року – СЕБ Банк, до 2004 року – Ажіо Банк) став власником Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом об`єднання 23 травня 2009 року, придбавши 97,25% акцій АБ «Факторіал-Банк», тим самим став правонаступником всіх прав та обов`язків АБ «Факторіал-Банк».
29 квітня 2013 року ПАТ «Фідобанк» став власником АТ «Ерсте Банк», після закриття операції з Erste Group з купівлі 100 % акцій її українського дочірнього банку, ПАТ «Ерсте Банк» з 05 червня 2013 року змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», а після його приєднання до ПАТ «Фідобанка» у жовтні 2013 року, а саме злиття ПАТ «Фідокомбанка» і ПАТ «Фідобанка», Банк продовжив діяти під єдиною назвою - ПУАТ «Фідобанк», а всі права та обов`язки АТ «Ерсте Банк», включно з кредитними договорами та іншими фінансовими зобов`язаннями, перейшли до ПАТ «Фідобанк», як його правнаступника.
20 травня 2016 року Національний банк України визнав ПАТ «Фідобанк» неплатоспроможним, а 19 липня 2016 року ухвалив рішення про його ліквідацію, у зв`язку з чим, 2018 році в рамках ліквідаційної процедури Фонд гарантування вкладів фізичних осіб організував відкриті торги (аукціон) з продажу майнових прав, які належали ПАТ «Фідобанк».
07 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги. За умовами договору відступлення Банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, передав, а Новий кредитор прийняв у власність право вимоги за Кредитним договором № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року.
Документи відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» є у відкритому доступі https://torgi.fg.gov.ua/184855.
01 грудня 2020 року укладено договір факторингу № 435/ФК-20 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року.
Згідно розрахунку заборгованість відповідачки перед позивачем становить 91838,38 грн, з яких: 82811,98 грн – заборгованість за тілом кредиту; 9026,40 грн – заборгованість за відсотками; 0,00 грн – заборгованість по пеням і штрафам; 0,00 грн – комісія.
З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що 02.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/10614/5/19128, який підписаний відповідачем.
При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковими для виконання. ВАТ «Ерсте Банк»» надало відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, визначених договором.
Водночас, як встановлено судом, відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення кредиту в обумовлений сторонами строк та сплати процентів за користування ними, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Діджі Фінанс» перейшли права ВАТ «Ерсте Банк» і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за вказаним договором.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, який узгоджуються з умовами договору, відповідачем не спростований.
При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не надав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Крім того, відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.
Представником позивача також заявлено про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
Так, в межах цієї справи позивач ТОВ «Діджи Фінанс» отримав правову допомогу від АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ»; додаткової угоди від 27.05.2026 року до вказаного договору; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 18.06.2026 року.
Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі 7000,00 грн, що відповідно до акту від 18.06.2026.
Перевіривши зміст наданих документів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, обсягом та часом послуг, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості.
Оцінивши обставини справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин - стягнення кредитної заборгованості, усталеність законодавства та судової справи в цій категорії справ, обсяг фактично наданих адвокатом послуг (складання позовної заяви, яка здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною), з урахуванням того, що правова допомога надається за відповідним договором щодо невизначеного кола боржників, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, принципів верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 7000,00 грн завищеним, неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних наданих послуг, а також ціною позову. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.
Суд вважає, що відсутність в даній справі будь-яких заперечень щодо витрат на правничу допомогу та клопотання про зменшення їх розміру від відповідача, не впливає на вищевказані висновки.
З урахуванням вищевикладеного мотивів, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, буд. 8, заборгованість за кредитним договором № 014/10614/5/19128 від 02 липня 2008 року у загальному розмірі - 82811,98 грн (вісімдесят дві тисячі вісімсот одинадцять гривень 98 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, буд. 8, судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, буд. 8, витрати на правову допомого у розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 21.09.2026.
Суддя Г.Б. Калугіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua