Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №337/2453/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2453/26

Номер провадження 2/337/2068/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Калугіної Г.Б.,

за участю секретаря Огурцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,

ВСТАНОВИВ:

17.04.21026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею. Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Право користування вказаним житловим приміщенням на день подання позову до суду підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 08.01.2026 року, відповідно до якого Позивачка постійно зареєстрована за адресою спірної квартири з 18.01.1982 року по теперішній час. Особовий рахунок на спірну квартиру був відкритий на ім`я свекрухи Позивачки — ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована. Зазначена квартира була надана свекру Позивачки — ОСОБА_4 — на підставі ордера № 3788 від 06.10.1981 року на склад сім`ї, до якого входили: ОСОБА_3 — дружина; ОСОБА_5 — син; ОСОБА_1 — невістка; ОСОБА_6 — онук; ОСОБА_7 — мати. Після смерті ОСОБА_4 договір найму та особовий рахунок на квартиру були відкриті на його дружину — ОСОБА_3 . Як зазначалося вище, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Чоловік Позивачки — ОСОБА_5 — помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Старший син Позивачки — ОСОБА_6 — помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . На теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані дві особи: Позивачка — ОСОБА_1 , та її син — ОСОБА_2 , який є Відповідачем у даній справі. Відповідач ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає з 2010 року, його особистих речей у квартирі немає. У 2010 році Відповідач виїхав на заробітки до м. Новий Уренгой Російської Федерації, де одружився та залишився проживати. Факт непроживання Відповідача за адресою спірної квартири підтверджується актом ОСББ «Новгородська-3» від 15.06.2026 року. Позивачка не має можливості самостійно надати відомості щодо реєстрації Відповідача, оскільки відповідно до статті 8, частини другої статті 32 Конституції України, Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних» інформація про особу охороняється законом. Згідно із зазначеними нормативно-правовими актами інформація щодо реєстрації осіб надається органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам у разі, якщо відповідний запит зроблено у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, із зазначенням законних підстав для такого запиту та номера відповідної справи. У зв`язку з викладеним до позовної заяви Позивачкою додано клопотання про витребування доказів. Оскільки Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою, на нього здійснюється нарахування комунальних платежів та квартирної плати, які він фактично не сплачує. У зв`язку з цим Позивачка змушена нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг. Крім того, наявність реєстрації Відповідача у спірній квартирі перешкоджає Позивачці належним чином реалізувати свої права та законні інтереси, зокрема оформити субсидію, переоформити договір найму житлового приміщення та здійснювати інші необхідні юридично значимі дії щодо користування житлом. Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за цим позовом та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2026 було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , з 18.01.1982 по теперішній час.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , з 26.12.2002 по теперішній час.

На підставі ордера № 3788 від 06.10.1981 зазначена квартира була надана свекру Позивачки — ОСОБА_4 на склад сім`ї, до якого входили: ОСОБА_3 — дружина; ОСОБА_5 — син; ОСОБА_1 — невістка; ОСОБА_6 — онук; ОСОБА_7 — мати.

Після смерті ОСОБА_4 договір найму та особовий рахунок на квартиру були відкриті на його дружину — ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Чоловік Позивачки — ОСОБА_5 — помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Старший син Позивачки — ОСОБА_6 — помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

На теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані дві особи: Позивачка — ОСОБА_1 , та її син — ОСОБА_2 , який є Відповідачем у даній справі.

Відповідач ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає з 2010 року, його особистих речей у квартирі немає.

У 2010 році Відповідач виїхав на заробітки до м. Новий Уренгой Російської Федерації, де одружився та залишився проживати.

Факт непроживання Відповідача за адресою спірної квартири підтверджується актом ОСББ «Новгородська-3» від 15.06.2026 року.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми діючого Житлового кодексу України, оскільки спірна квартира не є власністю позивача і спір стосується визнання членів сім`ї наймача житлового помешкання такими, що втратили право користування внаслідок відсутності понад встановлені у законодавстві строки.

Згідно з ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Враховуючи вищевикладені вимоги діючого законодавства, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв`язку і достатності, належності та допустимості, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 не проживаює в спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців, що є підставою для визнання його такими, що втратив право користування спірним житловим приміщення.

При цьому, суд виходить з того, що відповідач за власним бажанням та волевиявленням виїхав зі спірної квартири на інше місце мешкання, ніяких перешкод йому в користуванні спірним житлом з боку позивача чи інших осіб не чинилось, умов, щоб унеможливлювали його проживання не створювалось, тривалий час він ним не користуються з власної волі, його особистих речей в квартирі немає, житлово-комунальні послуги не сплачую є, однак з реєстраційного обліку не знявся.

Крім того, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подав, судові виклики за місцем реєстрації не отримує, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував. Належних та допустимих доказів тому, що він не втратив інтерес до спірної квартири, бажає там мешкати, але з поважних причин не може цього зробити, суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про визнання відповідача таким, що втратив право на житлове приміщення, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 89, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 21.09.2026.

Суддя Г.Б. Калугіна