Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №520/20532/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р. № 520/20532/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області №909230172814 від 03.07.2026 року;

2) зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області призначити позивачу - ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, врахувати період з 28.04.1995 року до 31.12.1999 року, з дати подання заяви на призначення пенсії, а саме з 25 червня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 28.04.1995 року до 31.12.1999 року на ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" згідно довідки від 18.05.2026 № 202, що порушує його право на отримання належних пенсійних виплат.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 16.09.2026 у прийнятті заяви позивача про зміну (доповнення) позовних вимог від 27.08.2026 вх.№01-26/114268/26 відмовлено.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що за результатами розгляду електронної пенсійної справи та долучених до заяви документів встановлено, що згідно з наданою пільговою довідкою від 18.05.2026 №202 заявник в період з 28.04.1995 до 31.12.1999 працював у ПРАТ «ММК імені Ілліча» на посаді слюсаря-ремонтника металургійного обладнання 4 розряду. До пільгового стажу за Списком №1 період роботи не зарахований, оскільки довідка не підтверджена первинними документами та не має правових підстав, можливості проведення перевірки довідки, оскільки майже всі паперові документи підприємства, в тому числі первинні, кадрові та архівні, залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м.Маріуполя. Отже, відповідач вважає, підстави для перерахунку пенсії допризначення до Закону №1058 відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Маріуполь) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 15.10.2025 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Позивач звернувся через Вебпортал Пенсійного фонду України із заявою від 25.06.2026 №26970 щодо перерахунку пенсії допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами відповідно до Закону №1058.

До заяви про перерахунок додані наступні документи: паспорт від 14.01.1998 року серії НОМЕР_1 ; довідка про присвоєння РНОКПП; наказ підприємства від 01.01.2026 року № 01; наказ підприємства від 01.01.2026 року № 02; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 18.05.2026 року № 202; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 18.05.2026 року № 203; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 18.05.2026 року № 204; довідка від 26.05.2025 року № 69; військовий квиток серії НОМЕР_2 .

Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.

За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №909230172814 від 03.07.2026, яким відмовлено позивачу в допризначенні у зв`язку з наданими додатковими документами згідно Закону №1058 відповідно до заяви від 25.06.2026 № 26970.

Зі змісту вказаного рішення судом встановлено, що за результатами розгляду електронної пенсійної справи та долучених до заяви документів пенсійним органом встановлено, що згідно з наданою пільговою довідкою від 18.05.2026 №202 заявник в період з 28.04.1995 до 31.12.1999 працював у ПрАТ «ММК імені Ілліча» на посаді слюсаря-ремонтника металургійного обладнання 4 розряду. До пільгового стажу за Списком №1 період роботи не зарахований, оскільки довідка не підтверджена первинними документами та не має правових підстав, можливості проведення перевірки довідки, оскільки майже всі паперові документи підприємства, в тому числі первинні, кадрові та архівні, залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м.Маріуполя.

Визнаний пенсійним органом загальний страховий стаж позивача становить 49 років 00 місяців 04 дні, у тому числі: робота за Списком №1 складає 22 роки 03 місяці 12 днів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1451/11731 від 01.12.2005 (далі - Порядок 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок 637).

Згідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

У спірних правовідносинах, позивачу не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 28.04.1995 до 31.12.1999, оскільки довідка від 26.05.2025 року № 69 не підтверджена первинними документами та не має правових підстав, можливості проведення перевірки довідки, оскільки майже всі паперові документи підприємства, в тому числі первинні, кадрові та архівні, залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м.Маріуполя.

Водночас, згідно з довідкою від 26.05.2025 року № 69 позивач працював у ПрАТ «ММК імені Ілліча» у період з 28.04.1995 до 31.12.1999 у Цеху ремонту обладнання аглофабрики на посаді слюсаря-ремонтника металургійного обладнання 4 розряду" (Запис №1).

Указаний Запис № 1 підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній відомостей від 18.05.2026 року № 202, в якій вказані періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу за списком № 1 з 28 квітня 1995 року по 15 січня 2003 року.

Довідка від 18.05.2026 року № 202 включає професію; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додаткові відомості: особові рахунки, технологічний процес, штатний розклад, дані, наявні в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, технологія виробництва.

Однак, відповідач не зарахував період з 28.04.1995 до 31.12.1999, а період з 01.01.2000 до 15.01.2003 зарахував до пільгового стажу за Списком № 1, хоча обидві періоди вказані в одній тій самій довідці.

В свою чергу, відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у наданих довідках, а також не надано доказів того, що позивач не працював на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, суд висновує, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 28.04.1995 до 31.12.1999.

Стосовно доводів відповідача про те, що вказана довідка не підтверджена первинними документами та не має правових підстав, можливості проведення перевірки довідки, оскільки майже всі паперові документи підприємства, в тому числі первинні, кадрові та архівні, залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м. Маріуполя, суд зазначає наступне.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1, далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 2.7. Розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Пунктом 2.6 цього розділу визначено перелік документів, які подаються при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень.

У спірних правовідносинах, разом з поданою заявою про перерахунок пенсії позивачем було подано, зокрема, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 18.05.2026 року № 202 та довідку від 26.05.2025 року № 69.

Суд звертає увагу, що перевірка первинних документів є правом пенсійного органу, а неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до практики Верховного Суду зазначеної в постановах 09.12.2024 у справі №360/777/23, від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

При цьому, наявність в органу Пенсійного фонду сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак це не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.

Отже, посилання відповідача на неможливість проведення перевірки довідки не є підставою для незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, оскільки спірні періоди підтверджуються довідками від 26.05.2025 року № 69 та від 18.05.2026 року №202.

Отже, з огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області №909230172814 від 03.07.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, врахувати період з 28.04.1995 року до 31.12.1999 року, з дати подання заяви на призначення пенсії, а саме з 25 червня 2026 року, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи те, що позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 15.10.2025 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то з метою повного та належного захисту порушеного права позивача, су вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в цій частині, зобов`язавши відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 28.04.1995 року до 31.12.1999 року, з дати подання заяви, а саме з 25.06.2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням викладеного, суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №909230172814 від 03.07.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 28.04.1995 року до 31.12.1999 року, з дати подання заяви, а саме з 25.06.2026 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) частину судових витрат в розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 47 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 21.09.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко