Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №305/1788/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1788/26

Номер провадження 2/305/752/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемота В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 04.06.2026 надійшов позов, поданий у електронній формі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 29.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 63988-01/2025 відповідно до якого відповідачу було надано фінансовий кредит в розмірі 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору позики.

19.06.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір фартингу № 19062025, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 63988-01/2025 від 29.01.2025.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 17 200,00 грн, з них 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 050,00 грн - заборгованість за процентами, 8 150,00 грн - заборгованість за штрафом, яка нею не сплачена.

Тому, покликаючись на статті 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Ухвалою від 09.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10.08.2026 та витребувано докази, у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні розгляд справи відкладено на 21.09.2026.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, 20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена шляхом направлення повістки на адресу проживання, відсутня за вказаною адресою, до суду не з`явилася, відзив не подавала.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановляється ухвала про заочний розгляд справи.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

29.01.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», правонаступником якого є Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 63988-01/2025, договір було підписано електронним підписом за допомого електронного ідентифікатора.

Відповідно до умов договору Товариство надало Відповідачці грошові кошти у розмірі 5 000 грн.

Пунктами 1.1.-1.4. Договору про надання фінансового кредиту № 63988-01/2025, сторони погодили суму кредиту в розмірі 5 000 грн, строк кредиту 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 28.05.2025, процентна ставка становить 0,90% в день від суми залишку кредиту, комісія за видачу кредиту 10,00 % від суми кредиту та становить 500,00 грн.

Зарахування грошових коштів на рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується довідкою № 3426_260217121125 від 17.02.2026, згідно якої кошти в сумі 5 000,00 грн було успішно перераховано на зазначену картку, номер транзакції в системі iPay.ua - 638400482, призначення платежу:и Зарахування 5 000,00 грн на карту НОМЕР_1 , код авторизації на боці банку № 382042. ПІБ клієнта: ОСОБА_2 , також зарахування коштів підтверджується інформацією, наданою суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про й прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Позивачем доведено зобов`язання Відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на його картковий рахунок.

За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідачка не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором.

19.06.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір фартингу № 19062025, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 63988-01/2025 від 29.01.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 63988-01/2025 від 29.01.2025 загальна заборгованість становить 17 200 гривень, з них 5 000 гривень - тіло кредиту, 4 050 гривень - заборгованість за процентами, 8 150 гривень - заборгованість за штрафом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого встановлено наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за користування ним, що в цілому становить 9 050,00 грн, а стосовно стягнення з відповідача 8 150 гривень сум заборгованості за штрафом, суд зазначає таке.

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення штрафу за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в розмірі 9 050 грн, у тому числі 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 050 грн - заборгованість за відсотками, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 9 050 гривень із заявлених 17 200 гривень, тобто на 52,62%), з відповідача необхідно частково стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 400,95 грн (2 662,40 грн * 0,5262%).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 8 000 гривень, слід зазначити таке.

Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 між ТОВ «Кредит Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової допомоги № 0107.

11.05.2026 між тими ж сторонами підписано акт № 847 наданих послуг (правової допомоги), згідно якого сума наданих послуг склала 8 000 гривень.

Згідно детального опису наданих послуг до Акту № 847 від 11.05.2026, АО «Апологет» надало позивачу 5 послуг загальною тривалістю 6 год. 30 хв. загальною вартістю 8 000 грн., зокрема:

- усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором тривалістю 30 хв.;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год.;

- погодження правової позиції Клієнта у справі тривалістю 30 хв.;

- складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта 3 год. 30 хв.;

- подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт.

Вартість наданих послуг відповідно до п. 6 договору про надання правничої допомоги сплачується на користь адвокатського об`єднання протягом року з моменту підписання акту.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, крім того, позовні вимоги задоволено частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

Тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, а з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача необхідно частково стягнути витрати на професійну правову допомогу, в розмірі 2 104,80 грн. (4 000 грн * 0,5262%).

Керуючись статтями 137, 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 63988-01/2025 від 29.01.2025 у розмірі 9 050 (дев`ять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відмовити в стягнення заборгованості за штрафом в сумі 8 150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» частково судові витрати в загальному розмірі 3 505 (три тисячі п`ятсот п`ять) гривень 75 копійок, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 1 400,95 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 2 104,80 грн.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК