Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №304/1752/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1752/26 Провадження № 3/304/699/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, особи з інвалідністю ІІ групи,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А:

01 вересня 2026 року о 12 годині 25 хвилин в м. Перечин, вул. Ужгородській, 102а, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкості, щоб у разі потреби зупинитися, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та пішохід отримали пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив наведені у протоколі обставини, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Суддя встановила, що крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, така також стверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 760634 від 01 вересня 2026 року, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Кохана І.І. від 01 вересня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 01 вересня 2026 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 01 вересня 2026 року, копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , а також фотокопією з місця дорожньо-транспортної пригоди, які не викликають в судді сумнівів та узгоджуються між собою.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Згідно з п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 18.1 вказаних правил, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, урахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 .

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, враховуючи наявність у ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи, він підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому, керуючись статтями 23, 33, 34, 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300) в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.