Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №724/1686/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №724/1686/26

Суддя: Скрипник С. М.

Справа № 724/1686/26

Провадження № 2/724/927/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 149787,75 грн. та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області №725/791/23 від 23 червня 2023 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку але не менше 50% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, на підставі виконавчого листа №725/791/23 виданого 26.06.2023 року Хотинським ВДВС в Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було відкрито виконавче провадження №78378898 по примусовому стягненню аліментів, однак відповідач ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, згідно із яким сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 12.05.2026 року становить 149787,75 грн.

З огляду на викладене, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів на загальну суму 149787,75 гривень.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

04.08.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Ватманюка Ю.М. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просили відмовити у задоволені даної заяви та у стягненні витрати на професійну правничу допомогу з огляду на наступне. Зазначає, що до матеріалів справи не було долучено будь-якого розрахунку заборгованості з по сплаті аліментів, крім того не враховано, що протягом тривалого часу з 2023 року відповідач надсилав позивачу грошові кошти, а також просить врахувати ту обставину, що рішення суду про стягнення аліментів було прийняте ще у червні 2023 року, а виконавче провадження за заявою позивача відкрите 16.16.2025 року, тобто через два роки, що підтверджує отримання позивачем грошових коштів від відповідача.

17.08.2026 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Боднарюка В.І. надійшла відповідь на додаткові письмові пояснення. Згідно вказаної відповіді представник позивача вказує, що долучені представником відповідача копії квитанцій, на які вони посилаються як на підтвердження переказу коштів позивачці ОСОБА_1 , згідно ухвали від 26 травня 2026 року по справі №724/1196/26 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконався Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семенчука В.М., яка набрала законної сили, суд дійшов висновку, що дані дублікати чеків про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувача без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, а відтак правомірно не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від її представника - адвоката Боднарюка В.І. надійшла заява, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Ватманюк Ю.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно заочного рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 червня 2023 року, справа №725/791/23, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку але не менше 50% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.6-10).

Постановою від 16.06.2025 року відкрито виконавче провадження ВП № 78378898 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку але не менше 50% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).

Згідно копій дублікатів чеків, які долучено представником відповідача до додаткових пояснень у справі, ОСОБА_2 здійснював на рахунок ОСОБА_1 , наступні грошові перекази за період з лютого 2023 по вересень 2025 року:

дата платежу 21.02.2023, сума 5000 грн., призначення платежу: сплата аліментів;

дата платежу 13.03.2023, сума 5000,0 грн., призначення платежу: сплата аліментів;

дата платежу 11.04.2023, сума 9999,86 грн., призначення платежу: сплата аліментів;

дата платежу 12.05.2023, сума 10000 грн., призначення платежу: сплата аліментів;

дата платежу 22.06.2023, сума 15050,0 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, сплата аліментів;

дата платежу 12.07.2023, сума 15050,0 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, аліменти;

дата платежу 06.08.2023, сума 15050,0 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, аліменти;

дата платежу 14.01.2025, сума 10050 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, сплата аліментів;

дата платежу 13.05.2025, сума 5025,13 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, утримання сім`ї;

дата платежу 13.07.2025, сума 8542,71 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, сплата аліментів, утримання сім`ї;

дата платежу 11.08.2025, сума 9045,23 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, сплата аліментів, утримання сім`ї;

дата платежу 11.09.2025, сума 9045,23 грн., призначення платежу: переказ власних коштів, сплата аліментів, утримання сім`ї (а.с.32-37). Загальна сума цих переказів складає 116858,16 грн.

Також представником відповідача долучено дублікати чеків про переказ коштів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 за 2023-2025 року із зазначенням призначення платежу «переказ власних коштів».

Згідно ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2026 року по справі №724/1196/26 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконався Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семенчука В.М., яка набрала законної сили, суд дійшов висновку, що дублікати чеків про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувача без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, а відтак правомірно не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів (а.с.45-47).

Як вбачається розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника, який міститься у матеріалах ВП №78378898 Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області, станом на 12.05.2026 року заборгованість боржника ОСОБА_2 , з урахуванням сплачених боржником коштів, у сукупному розмірі складає 149 787,75 грн (а.с.48).

Згідно розрахунку пені нарахованої на суму заборгованості по аліментам за період з лютого 2023 року по листопад 2025 року включно, долученого представником позивача до матеріалів справи, враховуючи положення ст. 196 СК України сума пені складає 149 787,75 (а.с.49).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Положеннями частини другої статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.11Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.

Судом встановлено, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області №725/791/23 від 23 червня 2023 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку але не менше 50% прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття, та на підставі виконавчого листа №725/791/23 виданого 26.06.2023 року Хотинським ВДВС в Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було відкрито виконавче провадження №78378898 по примусовому стягненню аліментів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника за період з лютого 2023 року по листопад 2025, який міститься у матеріалах ВП №78378898 Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області, станом на 12.05.2026 року заборгованість відповідача складає 149 787,75 грн. Даним розрахунком заборгованості спростовуються доводи сторони відповідача про те, що відповідач тривалий час з 2023 року надсилав позивачу кошти, які не враховані представником позивача, оскільки сплачені ОСОБА_2 кошти на рахунок ОСОБА_1 за період з лютого 2023 року по листопад 2025 року з призначенням платежу «сплата аліментів» зараховані державним виконавцем Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області В. М.Семенчуком та відображаються у розрахунку заборгованості.

Згідно проведеного представником позивача ОСОБА_5 адвокатом Боднарюком В.І. розрахунком пені за період з лютого 2023 року по листопад 2025 року включно сума пені складає 188335,20 грн., однак з врахуванням положень ч.1 ст.196 СК України просять стягнути з ОСОБА_2 суму пені у розмірі 149787,75 грн.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем було надано до суду належні та допустимі докази на обґрунтування позовних вимог, які підтверджують обов`язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини. Також позивачем було надано докази про наявність заборгованості зі сплати аліментів, на підставі чого виник вищезазначений розмір пені (неустойки).

Під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.3 ст.13 ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У силу приписів ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не спростовано наявності вини внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати аліментів, то суд дійшов висновку про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 149787,75 гривень.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в рахунок держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 181, 184, 191, 195, 196 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 149787 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua