Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №298/884/25 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/884/25

Номер провадження 2/298/193/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі: головуючої - судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Керецман Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 15203,28 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 4 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79296561.

Зазначає, що 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 15203,28 грн., з яких: 6928,59 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3775,51 грн. – сума заборгованості за відсотками; 4499,18 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн. – сума заборгованості за пенею.

Вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалось нарахувань жодних штрафних санкцій.

Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, з моменту переходу права вимоги до позивача не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача, тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики №79296561 в розмірі 15203 гривень 28 копійок та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 липня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.11.2025 представник відповідачки - адвокат Ракущинець А.А. подав відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що відступлення права вимоги за кредитним договором не відбулося, оскільки новий кредитор не міг набути на підставі доданого до позовної заяви договору право вимоги до відповідача, назважаючи на укладення додаткових угод. Щодо нарахування заборгованості за процентами за понаднормове користування позикою, то заявлені до стягнення проценти не можуть бути задоволені, оскільки нараховані в період дії воєнного стану. Щодо укладення кредитного договору, то представник позивача не надав підтвердження щодо способу підписання кредитного договору, відсутні будь-які відомості про те, коли саме та в результаті яких дій було проведено ідентифікацію, вказане не може бути належним підтвердженням того, що наданий до суду кредитний договір було підписано відповідачем та що останньому були відомі умови такого договору. Щодо видачі кредитних коштів, то посилається на те, що банк не надав докази перерахування коштів на рахунок боржника.

05.11.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій навів додаткове обгрунтовання заявленим позовним вимогам із запереченнями на доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

21.01.2026 ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за ініціативою суду в порядку ч.7 ст.81 ЦПК України в АТ КБ "Приватбанк" витребувано докази.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту судової повістки на електронну адресу представника та в електронний кабінет позивача, у судове засідання не з`явився. У позові наявне клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явилася, клопотань про відкладення не подала.

Судом неодноразово надіслані повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1 , що встановлена в порядку передбаченому ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідача суду не повідомлено. В силу приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.

Представник відповідачки – адвокат Ракущинець А.А., будучи належним чином повідомленим (отримав судову повістку в електронний кабінет в системі "Елекстронний суд"), в судове засідання повторно не з"явився, клопотань про відкладення розгляду не подавав.

Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, доходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 4 квітня 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79296561.

Даний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «63515».

Відповідно до п.1 договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити кредитодавцю плату від суми позики.

Пунктом 2 договору сторони погодили параметри та умови позики. Зокрема: сума позики 9000,00 грн.; строк позики/строк договору 25 днів; процентна ставка/день 0,88%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%; пеня/день 2,7%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1957,73%; орієнтовна загальна вартість позики 10980,00 грн.

Додатком №1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79296561 від 04.04.2024 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до підписаної сторонами таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до вказаного кредитного договору, період кредитування становить з 04.04.2024 по 28.04.2024, загальна вартість кредиту 10980 грн, з яких: 9000,00 грн. сума кредиту, 1980 грн. проценти за користування кредитом.

Також судом встановлено, що 14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п.п. 1.1 п.1).

Згідно додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, 28.07.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» погодили внести зміни до п 1.3 договору в наступній редакції: клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно додаткової угоди №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, 13.06.2022 ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» домовились викласти п.9.1 договору в наступній редакції: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін, договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чиності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Згідно додаткової угоди №37 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, 25.09.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» уклали цю додаткову угоду та зазначають, що в якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 32 від 25.09.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 14% від основної суми заборгованості, що становить 4286464,17 грн. Дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстру боржників №31 від 25 вересня 2024 року та реєстру боржників №32 від 25 вересня 2025 року, і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.

Згідно платіжної інструкції №460 від 27.09.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" сплатило ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 4286464,17 грн. як сплату за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №37 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.

Отже, матеріали справи містять належні докази переходу права вимоги за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. У п. 9.1 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 зазначено, що договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 14.06.2022. У додатковій угоді № 7 від 13.06.2022 сторони домовились викласти п. 9.1 договору в наступній редакції: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

З акту прийому-передачі від 25.09.2024 реєстру боржників № 32 від 25.09.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 вбачається, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників № 32 від 25.09.2024, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно з реєстром боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , за договором №79296561 у сумі 15203,28 грн., з яких: 6928,59 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3775,51 грн. – сума заборгованості за відсотками; 4499,18 – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою/кредитом; 0,00 – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою.

Даними розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №79296561 від 04.04.2024 за період з 25.09.2024 по 30.04.2025 стверджується, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, загальна заборгованість відповідача за кредитом станом на 30.04.2025 року становить – 15203,28 грн.

Так, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №79296561 від 04.04.2024 за період з 25.09.2024 по 30.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 15203,28 грн., що складається з 6928,59 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3775,51 грн. сума заборгованості за відсотками, 4499,18 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.

Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 9 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000032653/ТНПП від 06.06.2025 про прийняття до виконання та завершення платіжної операції з переказу коштів 04.04.2024 в сумі 9000, 00 грн. отримувачу ОСОБА_1 (ЕПЗ № НОМЕР_2 ) та інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до отриманих від АТ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 26.01.2026 про витребування доказів інформації та виписки по ОСОБА_1 , на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 04.04.2024 було зарахування коштів всумі 9000 грн. Випискою по вказаному рахунку підтверджується, що 04.04.2024 на картку № НОМЕР_1 було зараховано 9000 грн., деталі операції - FUIB MoneyTransfer, Visa Direct.

Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у договорі позики №79296561 від 04.04.2024, укладеному з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором №79296561 від 04.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 15203,28 грн., що складається з 6928,59 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3775,51 грн. сума заборгованості за відсотками, 4499,18 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою. Вказаним розрахунком підтверджується також часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості на суму 2229.81 грн.

Згідно із свідоцтвом серії ФК №183 від 27.12.2007, виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою.

У відповідності до додатку до свідоцтва серії ФК №183 від 28 лютого 2012 року ТОВ «ФК «Європейська агенцій з повернений боргів» має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: факторинг.

Позивач, вказуючи на ухилення відповідачки від виконання своїх зобов`язань і непогашення заборгованості за кредитними договорами, що є порушенням його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої обов`язки за договором позики №79296561 від 4 квітня 2024 року та надало відповідачці позику в сумі 9000,00 грн., однак відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором позики, у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 15203,28 грн.

Також судом установлено, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором позики №79296561 від 4 квітня 2024 року, на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. Доказів зворотного суду не надано.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивач, який отримав право вимоги від відповідача за договором відступлення прав вимоги, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні означеного попередньо договору факторингу, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

При цьому, судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо порушення відповідачкою умов договору та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, які, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

При цьому суд зауважує, що на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачкою не погашена та власних розрахунків нею не надано.

Представник відповідачки в своїх доводах посилається на відсутність доказів переходу прав вимоги за укладеним договором факторингу, який стосується договору позики. Договір позики №79296561 було укладено сторонами 04.04.2024, а договір факторингу №14/06/21 укладено 14.06.2021, тобто на той момент сторони ще не перебували у правовідносинах та право вимоги повернення боргу ще не виникло у позивача.

Аналізуючи договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд не знаходить підтвердження вищезазначеним доводам сторони відповідача.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України надано визначення договору факторингу. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовле не певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України).

З вищенаведеного вбачається, що предметом договору факторингу є право грошової вимоги строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. У разі, якщо таке передання право вимоги обумовлене певною подією, то таке вважається переданим з моменту настання цієї події.

В договорі факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, а саме в пункті 1.2. Договору чітко зазначено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Оскільки, Акт прийому-передачі було підписано 25.09.2024, а позику надано 04.04.2024, то слід констатувати, що право вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло згідно вимог чинного законодавства.

Щодо доводів сторони відповідача про недоведеність укладення кредитного договору, а також недоведеність отримання кредитних коштів, то суд зауважує, що дослідженими судом доказами та встановленими в справі обставинами повністю спростовуються такі твердження. Більше того, з наданих позивачем доказів слідує, що відповідачка частково здійснювала погашення заборгованості перед первинний кредитором.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Щодо доводів представника відповідачки про відсутність підстав для стягнення 4499,18 грн. – суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, суд зауважує наступне.

Пунктом 18 договору від 04.04.2024 передбачено, що якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати (як у даній справі) за користування позикою понад встановлений договором строк (тобто понад 25 днів) нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за ставкою в п.2 договору - 2.70 % за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених ЗУ «Про споживче кредитування» та інших актів законодавства.

Відтак, доводи сторони відповідача про безпідставність нарахування боргу за відсотками по договору від 04.04.2024 поза межами строків позики є необгрунтованими.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням встановлених судом обставин, розмір заборгованості за кредитним договором відповідачка не спростувала, власного контррозрахунку не надала. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 3028 грн. судового збору, який був сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79296561 від 4 квітня 2024 року в розмірі 15203 (п`ятнадцять тисяч двісті три) гривні 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026.

Суддя В.В.Зизич