Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №716/1514/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1514/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гандзюк В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Василів в особі Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , загальною площею 42,50 кв.м., житловою площею 17,20 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.08.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання, витребувано матеріали спадкової справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності сторін та ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, з огляду на положення ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.01.2001 року (а.с.38).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року.

Таким чином, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.ст.524-526 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, місцем відкриття спадщини - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Положеннями ст.ст.548, 549 ЦК УРСР визначено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Статтею 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження і є такою, що прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, вступила в управління майном, що підтверджується довідкою Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №69 від 23.04.2026 року (а.с.24).

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

30.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на що нотаріусом заведено спадкову справу, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право спадкодавця на майно.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 що підтверджується довідкою №71 від 23.04.2026 (а.с.25).

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 набув право власності на спірний житловий будинок з погосподарськими будівлями, проте не зареєстрував його належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Згідно відомостей, які наведені у технічному паспорті, житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 побудований у 1940 році (а.с.14).

Таким чином, суд переконався, що ОСОБА_2 за життя набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 права на вищевказане домоволодіння в порядку спадкування на підставі ст.ст.548-549 ЦК УРСР перейшли до його спадкоємиці ОСОБА_1 . Однак, за відсутності правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на домоволодіння на ім`я спадкодавця, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом через органи нотаріату.

Отже, скупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачкою своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 328, 392, 1277, 1297 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади с.Василів в особі Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «А», загальною площею 42,50 м.кв., житловою площею 17,20 м.кв., сараю під літ. «Б», вбиральні під літ. «В», огорожі під №1-2, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська