Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №632/87/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/87/26

провадження № 2/632/851/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" вересня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ТОВ «ФК «Кредит-капітал», Адвокатського об`єднання «Апологет», адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-капітал» через свого представника Адвокатське об`єднання «Апологет», адвоката Усенка Михайла Ігоровича звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яка утворилася через невиконання кредитного зобов`язання на підставі договору № 2512440 від 12.06.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту. Право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, тому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2512440 від 12.06.2020 в загальному розмірі 42640,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Крім того, представник позивача просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Кореспонденцію направляти за адресою для листування: 79000, м. Львів,а/с 45, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. тел. НОМЕР_1 .

Також представник позивача надав окремим документом, клопотання про витребування від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570; адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформації:

- чи була успішною транзакція, здійснена 12.06.2020, в сумі 13000 грн. на банківську

картку № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 .

Ухвалою судді від 13.04.2026 дану цивільну справу прийнято до провадження судді даного складу суду від Лозівського міськрайонного суду Харківської області за підсудністю відповідно до ст..32 ЦПК України, здійснено запит щодо місця реєстрації відповідачки до ВК Більївської сільської ради Лозівського району Харківської області

Ухвалою судді від 27.04.2026 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надавався строк для усунення недоліків, які усунуто представником позивача 19.05.2026.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір №2512440 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 13000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума заборгованості відповідача становить 42640,00 грн., відповідно до виписки з особового рахунка з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить - 13000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами становить - 29640,00 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 0,00 грн.

Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 20531762 від 12.01.2026 р. , проте відповідач борг не сплатив.

ТОВ «Авентус Україна» передав позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги ККАУ -26022021 від 26.02.2021 разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що Відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 2512440 від 12.06.2020 був ідентифікований. Акцепт договору Відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в загальному розмірі 42640,00 грн, яку позивач просить суд стягнути із відповідача, а також просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 09.02.2026 позовну заяву було передано за територіальною підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Солодовник І.С. від 09.03.2026 дану цивільну справу передано до Златопільського міськрайонного суду Харківської області на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

Ухвалою судді даного складу суду від 13.04.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, здійснено запит щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою судді від 27.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надавався строк на усунення недоліків, які представник позивача усунув 19.05.2026, засобами поштового зв`язку.

Ухвалою судді від 19.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 22.06.2026. Витребувано докази від АТ «Універсал Банк», які надійшли до суду 09.06.2026 засобами поштового зв`язку.

22.06.2026 відповідач ОСОБА_1 , засобами електронного суду, надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що про існування даної справи вона дізналася випадково із застосунку "Дія". На її поштову адресу матеріали справи не надходили, повідомлення від "Електронного суду" на її електронну пошту не надходили з невідомих причин, а тому, на думку відповідача, вона не була вчасно повідомлена про існування даної справи та не ознайомлювалася із позовною заявою і ухвалою суду. Вважає, що причини пропущення процесуального строку для подання відзиву на позов поважними та просить суд їх поновити.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні: інформація щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору, відсутні докази створення Відповідачем Особистого кабінету в ІТС Товариства.

На думку відповідачки, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. А тому, якщо Позивач вважає, що Відповідач отримував одноразовий ідентифікатор, використовував його для укладення договору, всі ці обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами, наприклад, підтвердження направлення смс-повідомлення на номер Відповідача, докази, що саме Відповідач реєструвалась в ІТС «Кредитора» Позивачем також надані не були, як і не повідомлено, як саме проводилась ідентифікація особи, та не надано доказів такої ідентифікації.

В той же час, позивач не надає жодного доказу, який би дозволив достовірно з`ясувати обставини нібито укладення договору. Не пояснює яким чином проводилась ідентифікація особи, та чи проводилась вона взагалі? Не надає доказів проведення такої ідентифікації. Не надає доказів відправлення одноразового ідентифікатора Відповідачу. Не надає доказів того, що саме Відповідач використала нібито відправлений ідентифікатор для нібито укладення договору. Не надає доказів відправлення підписаного обома сторонами електронного документу на електронну адресу позичальника.

Одночасно, неможливо перевірити підписання договору також кредитодавцем. Адже, тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, проте з паперової копії електронного документу неможливо встановити наявність на ньому електронних підписів сторін.

Анкета-заявка на отримання кредиту, яка б містила волевиявлення відповідача щодо укладення кредитного договору на певних умовах, відсутня у матеріалах справи.

Крім того, відповідач заперечила проти розміру нарахованих процентів та зазначила, що строк кредитування становив 30 днів.

22.06.2026 розгляд справи відкладено на 25.08.2026 у зв`язку із перебуванням судді в додатковій відпустці.

25.08.2026 розгляд справи відкладено на 21.09.2026 у зв`язку із зайнятістю судді у розгляді справи №631/1461/26.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, справу розглянути без особистої присутності відповідача.

Суддя вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, дослідивши письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З огляду на наведені відповідачем обставини щодо несвоєчасного отримання інформації про розгляд справи, а також з метою забезпечення принципів змагальності сторін та права на судовий захист суддя вважає причини пропуску строку поважними.

Тому строк на подання відзиву підлягає поновленню, а відзив - прийняттю та врахуванню під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 12.06.2020 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» був укладений Договір про споживчий кредит № 2512440, його укладення здійснювалося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», доступ до якої забезпечувався через вебсайт та особистий кабінет споживача.

Договором передбачено процедуру електронної ідентифікації споживача, у тому числі шляхом перевірки правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету.

Пунктом 9.6 договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, сформованого для конкретного використання та направленого на номер мобільного телефону, повідомлений споживачем товариству.

Матеріалами справи підтверджується, що текст договору був сформований та наданий споживачу для ознайомлення, а його умови прийняті шляхом використання одноразового ідентифікатора М206101.

До матеріалів справи позивачем долучено копію договору № 2512440, додаток до договору та довідку про ідентифікацію.

Суддя не погоджується з доводами відповідача про те, що паперова копія електронного договору сама по собі не може бути доказом укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України електронні докази можуть подаватися до суду в оригіналі або в електронній копії, а паперова копія електронного доказу може бути письмовим доказом.

Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 зазначив, що паперова копія електронного доказу може бути прийнята судом, якщо у нього не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу. При цьому необхідність додаткової перевірки електронного документа залежить від конкретного способу його створення, підписання та передачі сторонам.

У цій справі таких обставин, які б свідчили про невідповідність наданої позивачем копії договору його електронному оригіналу, судом не встановлено.

Навпаки, зміст договору узгоджується з даними довідки про ідентифікацію, додатком до договору, умовами щодо порядку підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та доказами перерахування кредитних коштів.

Доводи відповідача фактично зводяться до припущення про можливість укладення договору іншою особою.

Водночас відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів того, що її номер телефону, доступ до особистого кабінету чи інші персоніфіковані дані використовувалися іншою особою, що одноразовий ідентифікатор їй не направлявся або що відповідні дії в інформаційно-телекомунікаційній системі були вчинені без її волі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У встановленому законом порядку договір № 2512440 недійсним не визнаний.

Саме по собі заперечення відповідачем факту укладення договору без надання доказів протилежного не спростовує сукупності наданих позивачем доказів.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, суддя доходить висновку, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 12 червня 2020 року був укладений кредитний договір № 2512440 в електронній формі, який відповідає вимогам законодавства щодо форми та способу його укладення.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту складала 13000,00 на строк 30 днів, яку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачці, шляхом зарахування коштів на платіжну картку, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 13000,00 грн.

Як вбачається з довідки ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вихідним номером 6514-ВП від 16.12.2025, відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.2017 було здійснено за дорученням ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» успішний переказ 12.06.2020 на суму 13000,00 грн., маска картки НОМЕР_4 , код авторизації 282386, номер транзакції в системіWayForPay-creditplus-8269588.

З листа АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260522/48068-БТ від 28.05.2026 вбачається, що на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_5 було зарахування коштів на суму 13000,00 грн. за період 12.06.2020-12.06.2020. На ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 .

Зазначена сума відповідає сумі кредиту, визначеній договором, а дата її зарахування збігається з датою укладення договору.

Таким чином, надані докази у своїй сукупності підтверджують не лише укладення кредитного договору, а й фактичне отримання відповідачем кредитних коштів.

Доказів іншого походження зазначених коштів відповідач суду не надала.

Щодо переходу права вимоги, суддя зазначає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суддею встановлено, що 26 лютого 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021.

Документи, надані позивачем, підтверджують включення права вимоги за договором № 2512440 від 12 червня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , до переліку прав вимоги, переданих позивачу.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Щодо заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до статей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе договірні зобов`язання та повернути кредит у встановлений договором строк.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем кредиту у розмірі 13 000,00 грн.

Разом з тим доказів повернення відповідачем суми основного боргу у розмірі 13 000,00 грн суду не надано.

При цьому з наданої картки обліку договору вбачається, що платежі у розмірі 1 729,00 грн та 7 163,00 грн були зараховані саме в рахунок сплати процентів, а не погашення основного боргу.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 грн підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено положеннями цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору.

Умовами кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів.

Надана позивачем картка обліку договору містить щоденний розрахунок заборгованості та дозволяє встановити порядок формування процентної заборгованості.

Зокрема, за період з 12 червня 2020 року по 21 червня 2020 року нарахування здійснювалося у розмірі 172,90 грн на день. За десять днів було нараховано 1 729,00 грн.

21 червня 2020 року у картці обліку відображено платіж у розмірі 1 729,00 грн, який зараховано в рахунок погашення процентів.

Починаючи з 22 червня 2020 року, у розрахунку застосовано процентну ставку, за якою щоденне нарахування становило 247,00 грн.

За період з 22 червня 2020 року по 20 липня 2020 року нараховано 7 163,00 грн процентів, які 20 липня 2020 року також були погашені платежем у відповідному розмірі.

Таким чином, з наданої позивачем картки обліку прямо вбачається, що відповідачем здійснено платежі на загальну суму:

1 729,00 грн + 7 163,00 грн = 8 892,00 грн.

Зазначені платежі були зараховані саме в рахунок погашення процентів.

Водночас позивач просить стягнути 29 640,00 грн заборгованості за процентами.

Суддя не може залишити поза увагою зазначені платежі, оскільки вони безпосередньо відображені у наданому самим позивачем розрахунку заборгованості та зменшують обсяг невиконаного грошового зобов`язання.

При цьому із самого розрахунку позивача вбачається, що загальна сума нарахованих процентів, яка сформувала заявлені 29 640,00 грн, включає також 8 892,00 грн процентів, які вже були погашені.

Арифметично заявлена сума 29 640,00 грн відповідає:

1 729,00 грн + 247,00 грн ? 113 днів = 29 640,00 грн.

Отже, зазначена сума є загальним розміром нарахованих процентів, однак з урахуванням відображених у картці обліку платежів у розмірі 8 892,00 грн залишок несплачених процентів становить:

29 640,00 грн - 8 892,00 грн = 20 748,00 грн.

Позивачем не надано доказів того, що зазначені платежі не належать відповідачу, не були фактично здійснені або підлягають зарахуванню не в рахунок процентів.

Також позивачем не надано іншого розрахунку, який би спростовував відображене у картці обліку зарахування зазначених платежів.

За таких обставин суддя вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 20 748,00 грн несплачених процентів.

Водночас у задоволенні вимоги про стягнення процентів у частині 8 892,00 грн слід відмовити, оскільки відповідна сума вже відображена у розрахунку як сплачена відповідачем.

Такий висновок не означає заперечення права позивача на отримання договірних процентів, а лише враховує фактично здійснені платежі при визначенні залишку заборгованості.

Щодо доводів відповідача про строк кредитування.

Доводи відповідача про те, що строк кредитування становив 30 днів, самі по собі не спростовують факту виникнення та існування заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим суддя враховує зазначені доводи при оцінці розрахунку процентів та не стягує суми, які не підтверджені як невиконана частина грошового зобов`язання.

У цій справі предметом стягнення є саме заборгованість, яка підтверджена наданими позивачем документами та не була погашена відповідачем.

При цьому суддя виходить із наданого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки саме цей документ містить послідовне відображення нарахувань та платежів.

Щодо доводів відповідача про неналежність розрахунку.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Позивач надав суду кредитний договір, документи щодо його електронного укладення, докази отримання відповідачем кредитних коштів, договір відступлення права вимоги та розрахунок заборгованості.

Разом з тим суд, оцінюючи розрахунок заборгованості, враховує не лише кінцеву суму, зазначену позивачем, а й усі відображені у розрахунку платежі.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Таким чином, суддя вважає доведеним існування заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 грн та за процентами у розмірі 20 748,00 грн.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню, становить:

13 000,00 грн + 20 748,00 грн = 33 748,00 грн.

У решті вимоги про стягнення 8 892,00 грн процентів, які вже були погашені відповідачем відповідно до самого розрахунку позивача, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 42 640,00 грн, а задоволені позовні вимоги становлять 33 748,00 грн.

Таким чином, частка задоволених позовних вимог становить: 33 748,00 / 42 640,00 ? 100 % = 79,15 %.

Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 79,15 % сплаченого судового збору.

З 2 662,40 грн це становить 2 107,19 грн. (33 748,00 грн. / 42 640,00 грн. ?2 662,40 грн.).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати розподіляються між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, Акт наданих послуг № 330 від 12.01.2026, детальний опис наданих послуг до акту № 330 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

З урахуванням часткового задоволення позову, ціни позову, обсягу наданої правничої допомоги та співвідношення задоволених і відхилених вимог суддя вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 79,15 % заявлених витрат на професійну правничу допомогу, що становить: 8 000,00 грн ? 79,15 % = 6 332,00 грн. (33 748,00 грн. / 42 640,00 грн. ?8000,00 грн.).

Інша частина витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 127, 133, 137, 141, 178, 258-259, 263-265 ЦПК України, статтями 204, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

ВИРІШИВ:

Позов представника ТОВ «ФК «Кредит-капітал», Адвокатського об`єднання «Апологет», адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 2512440 від 12 червня 2020 року у розмірі 33 748,00 грн. (тридцять три тисячі сімсот сорок вісім гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати судового збору у розмірі 2 107,19 грн. (дві тисячі сто сім гривень 19 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 332,00 грн (шість тисяч триста тридцять дві гривні 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі, позивачу, представникові позивача та відповідачу засобами Електронного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ - 35234236.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: АО «АПОЛОГЕТ»: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28. Засоби зв`язку: НОМЕР_7 . Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 41557199.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області від 01.02.2014. Адреса: АДРЕСА_1 . Конт. тел.: НОМЕР_9 .

Суддя: С. Л. Кузьменко