Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №643/7452/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7452/25

Провадження № 2-а/643/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026

08 вересня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Моргуна А.О.,

представника відповідача Пилипенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Моргуна А.О. звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь представника позивача сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.05.2025 о 15:00 годині ОСОБА_1 перебував у автомобілі NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 90, коли до нього підійшов Інспектор 1 взводу 4 роти і батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Нежива В.І. з вимогою пред`явити документи. ОСОБА_1 пред`явив паспорт громадянина України та е-посвідчення водія на смартфоні. Після перевірки документів інспектором поліції було повідомлено Порохнячу І.А. про наявність підстав притягнення його до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що він за електронними даними інформаційно-комунікаційних систем «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП) не має права керування транспортам засобом. Відповідні підстави (докази) заборони керування транспортним засобом інспектором поліції ОСОБА_1 не були представлені. Поліцейським було повідомлено про початок процедури складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП з подальший накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Враховуючи відмову в наданні доказів, які підтверджують керування транспортним засобом без права керування, ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Нежива В.І. було подано усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з раптово виниклим погіршенням здоров`я після операційного періоду на фоні нервового стресу, пов`язаного упередженими діями співробітників поліції та необхідністю скористуватись правовою допомогою адвоката. Отримавши відмову лейтенанта поліції ОСОБА_2 про відкладення розгляду адміністративної справи, ОСОБА_1 , в телефонному режимі викликав адвоката, з яким укладено Договір про надання правничої допомоги, та у зв`язку з погіршенням стану здоров`я викликав невідкладну швидку допомогу для запобіганні негативним наслідкам загального стану здоров`я. За наслідками нервового стресу (сильного хвилювання), що пов`язане упередженими діями співробітників поліції, позивачу додатково було пред`явлено підозру про можливе його перебування у стані наркотичного сп`яніння та запропоновано проїхати до медичного закладу КНП ХОР«ОКНЛ» для проходження відповідного огляду. Після прибуття адвоката та швидкої допомоги (автомобіль держаний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , для встановлення загального післяопераційного стану та обстави погіршення здоров`я, було запропоновано проїхати до приймального відділення міської багатопрофільної лікарні № 18 для проходження огляду хірургом та терапевтом. Позивач повідомив на камеру співробітникам поліції, що не відмовляється від проходження медичного обстеження на наявність або відсутність ознак наркотичною сп`яніння у медичному закладі КПП ХОР«ОКНЛ», після проходження обстеження у багатопрофільній лікарні № 18. У подальшому, ОСОБА_1 у кареті швидкої допомоги в супроводі поліції (екіпаж патрульної поліції держаний номер 9382) був доставлений до приймального відділення багатопрофільної лікарні № 18, де було проведено огляд лікарем хірургом та терапевтом. Позивачу було проведено вимірювання тиску та оглянуто живіт на післяопераційній стадії. Враховуючи присутність співробітників поліції у лікарні та постійний їх тиск на лікарів, позивачу було відмовлено в госпіталізації за наслідками скарг на болі у животі та запропоновано звернутися до лікаря наступного дня. Після проходження огляду у лікарні, ОСОБА_1 , під психологічним примусом було супроводжено у екіпажі патрульної поліції до медичного закладу КНП ХОР«ОКНЛ». За наслідками проходження обстеження на наявність або відсутність ознак наркотичного сп`яніння, складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.05.2025. Згідно із Висновком встановлено, що заключний діагноз на стан наркотичного сп`яніння встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сечі). Протягом 3-х годин здати урологічне середовище (сеча) не зміг. Після отримання вказаного висновку за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А о 17:29 годині, інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нежива В.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025. Копію відповідної постанови було отримано ОСОБА_1 та зазначено про незгоду щодо її оформлення та винесення. Крім того, о 20:49 годині інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нежива В.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 322388 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння). У подальшому, ОСОБА_1 , у важкому стані, пов`язаному з післяопераційними наслідками та болям у животі, співробітниками патрульної поліції, було доставлено за адресою його проживання: м. Харків, вул. Єдності, 179-Б. Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4668647 від 06.05.2025, зафіксовано, що 06.05.2025 о 15:02:30 годині у м. Харкові, по пр-ту Тракторобудівників, 90 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а) ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ; ч. 2 ст. 126 КУпАП; прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: 3400,00 грн. До постанови додаються: відео з БК470876, 473193, 472258; відео з відео регістратора 70маі. Постанову винесено: ОСОБА_2 . Працівник поліції з метою проведення профілактичної бесіди та роз`яснення водієві про порушення останнім ПДР України, підійшов до водія та представився. При цьому зазначив, що оскільки ОСОБА_1 порушив ПДР України то поліцейський відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» та п. 2.4 ПДР України мав підстави вимагати у водія пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР України. Відносно ОСОБА_1 не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 9.2 ПДР України, яке пред`явилося ОСОБА_1 перед прийняттям оскаржуваної постанови. Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України. Вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів у т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, водійського посвідчення та інших документів є необґрунтованими та незаконними. Подальші дії посадових осіб поліції по складанню постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП є незаконними, а формальні процедури такими, що проведені з грубим порушенням прав людини. У ході складання оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 в повній мірі не були роз`яснені його права. Інспектор поліції при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова, на думку сторони позивача, є необґрунтованою та незаконною, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції – Пилипенко О.С. подала відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тоді як оскаржувана постанова серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 є законною та обґрунтованою. Так, 06.05.2025 о 15:02 годині, поблизу будинку 90 по пр-ту Тракторобудівників у місті Харкові працівниками патрульної поліції було виявлено транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, що є порушенням п. 9.2.б) ПДР та об`єктивно вказувало на ознаки вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Тому, вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Нежива В.І., підійшовши до водія, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представився, пояснив підстави застосування поліцейських превентивних заходів та висунув вимогу пред`явити документи. При перевірці документів Інспектором було встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Московського районного суду міста Харкова від 18.03.2021 у справі № 643/3327/21 строком на 1 (один) рік. При цьому постановою Харківського апеляційного суду від 09.02.2022 у справі № 643/3327/21 в цій частині постанову Московського районного суду міста Харкова від 18.03.2021 у справі № 643/3327/21 залишено без змін. Посвідчення водія ОСОБА_1 , станом на 06.05.2025, зберігається в Регіональному сервісному центрі Головного сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумських областях (далі - РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях). Також під час спілкування з ОСОБА_1 , Інспектор виявив у нього ознаки наркотичного сп`яніння про що було повідомлено ОСОБА_1 .Також, ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені статтями 268, 287, 289, 307 та 308 КУпАП, що підтверджується відео з портативних відеореєстраторів інспекторів, які додаються до відзиву на позовну заяву.Під час розгляду справи ОСОБА_1 користувався правовою допомогою адвоката.Розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, відбувався протягом певного періоду часу, оскільки на місце зупинки транспортного засобу прибувала бригада швидкої медичної допомоги, яка доставила ОСОБА_1 до КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» Харківської міської ради для проходження огляду. Після чого ОСОБА_1 було доставлено для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в заклад охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня». За результатами розгляду справи, Інспектор, оцінивши всі докази, а саме відео, яке було зафіксоване на відеореєстратор 70шаі, що встановлений в службовому автомобілі, відомості з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відомості з веб- порталу «Судова влада України», відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановив, що 06.05.2025 о 15:02 годині неподалік будинку 90 по пр-ту Тракторобудівників у місті Харкові, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, що є порушенням п. 2.1а) ПДР та вказувало на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Тому, Інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4668647 за ч. 2 ст. 126 КУпАП а накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Аргументи, зазначені представником позивача у позовній заяві, за своєю суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують вини позивача. Так, представник позивача у позовній заяві стверджує, що вимоги інспектора до ОСОБА_1 про пред`явлення документів, зокрема, реєстраційного документу на транспортний засіб, посвідчення водія та інших документів є необґрунтованими та незаконними. Проте, на спростування цього твердження до суду надано відео (Додаток 1 - Відео 1 (Фіксація правопорушення)), яке було зафіксоване на відеореєстратор 70шаі, що встановлений в службовому автомобілі, та зазначено в пункті 7 оскаржуваної постанови. У проміжку часу з 15:02:10 до 15:02:27 на Відео 1 (Фіксація правопорушення) зафіксовано як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснює перестроювання з крайньої лівої смути руху у середню смугу руху. При цьому, аналізуючи зазначене відео, не можна чітко встановити, що водій подав/не подав сигнал правим світловими покажчиком повороту перед перестроюванням. Інспектором у рапорті від 06.05.2025 зазначено, що транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме за порушення пункту 9.2.б) ПДР. Проте під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, керуючись ст. 252 КУпАП, інспектор дійшов висновку, що доказів недостатньо для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Отже, зазначене підтверджує законність і правомірність дій Інспектора. Твердження представника позивача щодо порушення прав позивача під час розгляду справи, спростовується відеозаписами з портативних відеореєстраторів інспекторів, які додані до відзиву на позовну заяву. Відтак, оскаржувана постанова винесена відповідно до норм КУпАП, а розгляд справи відбувався з дотриманням процедури зазначеної цим Кодексом. Під час розгляду справи, Інспектор з`ясував, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього, а також з`ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Моргун А.О. подав відповідь на відзив. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі. Наполягав на тому, що відеозапис, який надано стороною відповідача до відзиву на позовну заяву не є належним доказом. Зазначив, що наданий відео файл – 322388 не може ідентифікуватись як дані відео регістратора 70маі. Доказів створення та належності відео файлу 322388.mp4 з відео регістратора зазначеного в протоколі 70маі не надано. Отже, файл 322388.mp4 не може біти належним та допустимим доказом по справі як міг бути створений на особистий (індивідуальний) електронний пристрій (смартфон, відеокамера, планшет) співробітника поліції. Враховуючи відповідні відеоматеріали можна дійти висновку, що у проміжок часу до 15:03 години відеофіксація взагалі не здійснювалась. Факти відеофіксації руху автомобіля NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 на БК: 470876, 473193, 472258, 473205, (час 15:03-21:00) не зафіксовано (відсутні).

Також, представник позивача подав письмові додаткові пояснення.

В судовому засіданні 08.09.2026 позивач підтримав позовні вимоги. Доповнень не надавав.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Моргун А.О. в судовому засіданні 08.09.2026 також повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача – Пилипенко О.С. повністю заперечувала позовні вимоги, у задоволенні просила відмовити.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, беручи до уваги позицію сторін по справі, дійшов до такого.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КУпАП України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 06.05.2025 інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області області Департаменту патрульної поліції Нежива В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4668647.

Зі змісту постанови вбачається, що 06.05.2025 о 15:02 годині по пр-ту Тракторобудівників, 90 у м. Харкові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1.а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За невиконання вимог п. 2.1а) Правил дорожнього руху України, передбачена відповідальність ст. 126 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом.

Той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції.

Відповідно до змісту ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35).

Перелік підстав зупинення транспортного засобу викладений у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:

1) в разі порушення водієм Правил дорожнього руху;

2) в разі очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу (відсутність бокових дзеркал, бампера, бите лицеве скло тощо);

3) наявність інформації про причетність водія або пасажирів автомобіля до вчинення ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо транспортний засіб перебуває у розшуку;

4) необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, злочину, адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

5) залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам ДТП або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;

6) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

7) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

8) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (автомобільна сирена тощо).

Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним.

Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2025 транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений працівниками патрульної поліції за порушення Правил дорожнього руху України, а саме п. 9.2б) Правил дорожнього руху України.

Між тим, при дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що відносно ОСОБА_1 інспекторами патрульної поліції не виносилась постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України перед винесенням постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, як вбачається із копії рапорту інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Нежива В. від 06.05.2026, під час несення служби у складі екіпажу 4052, 06.05.2025 за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 90, було зупинено транспортний засіб NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення Правил дорожнього руху України, а саме п. 9.2б). Під час розгляду справи, оцінюючи наявні докази правопорушення, Інспектор дійшов висновку, що вони не достатні для притягнення до відповідальності за це порушення.

Інформація, яка викладена Інспектором у рапорті від 06.05.2025, підтверджується і представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Отже, працівниками патрульної поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, зокрема, і п. 9.2б).

Судом встановлено, що під час керування транспортним засобом та на момент його зупинки поліцейськими, ОСОБА_1 не порушив Правил дорожнього руху України, які б давали підстави поліцейським, відповідно до приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинити рух його транспортного засобу, а відтак із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в тому рахунку і з долучених до матеріалів справи відеоматеріалів, не вбачається, що він під час руху допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху України, за які його слід було зупинити, у зв`язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 , як водій, не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, як вже зазначалося вище, на Порохняча І.А. працівниками патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 саме за керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто зміст правопорушення викладено відповідно до вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суд бере до уваги, що до матеріалів справи поліцейськими не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не надано доказів того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, чи отримане ним посвідчення водія не містить відповідної категорії, що дає право керувати відповідним транспортним засобом.

Водночас, матеріали справи містять відомості про те, що згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.01.2017 ТСЦ № 6341 видане посвідчення водія НОМЕР_3 категорії (В1,В,С). Також, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, посвідчення водія НОМЕР_3 здане на збереження 09.05.2024.

Також, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Московського районного суду міста Харкова від 18.03.2021 № 643/3327/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.02.2022 постанову Московського районного суду міста Харкова від 18.03.2021 змінено, виключивши з резолютивної частини постанови обов`язок по стягненню з ОСОБА_1 судового збору. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії В1, В, С, а в подальшому був позбавлений права керування транспортними засобами, та у нього було вилучено посвідчення водія на збереження.

Відповідно до положень ст. 126 КУпАП відповідальність настає у разі:

керування особою транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред`явила поліцейському (ч. 1 ст. 126 КУпАП);

керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП);

керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП);

керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Відтак, якщо ж особа керувала транспортним засобом будучи позбавленою права керування транспортними засобами, то дії такої особи підлягають кваліфікації саме за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування позовної заяви.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова поміж іншого повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити недоліки оскаржуваної постанови.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП і в межах санкції вказаної статті накладено адміністративне стягнення. При цьому, викладенні у фабулі постанови обставин адміністративного правопорушення та суть адміністративного правопорушення, яке ставиться за провину позивачу, не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП, а підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, досліджені матеріали справи свідчать про те, що дії ОСОБА_1 , які описані в оскаржуваній постанові були неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб ’єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Згідно зі ст. 90 КУпАП, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень статей 73-75 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

З огляду на викладене вище, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові.

Наявність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не встановлено, відтак, позовні вимоги слід задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025, винесену відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Щодо вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Моргуна А.О. судового збору в розмірі 605,60 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Представник (адвокат чи інша довірена особа) діє в інтересах позивача. Витрати на сплату судового збору здійснюються від імені позивача (або за його рахунок), тому процесуальних підстав для стягнення судового збору на користь представника позивача немає.

Отже, судовий збір стягується безпосередньо на користь позивача, а не його представника, оскільки саме позивач зазнав відповідних судових витрат.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 605,60 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви до суду.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 72-77, 139, 243, 245, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Сугачова