Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №642/3444/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/3444/26

Провадження № 2/642/1733/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керманич» про стягнення заборгованості за договором оренди, відшкодування збитків, та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Омельченко О.В. звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРМАНИЧ», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за договором оренди від 02.03.2023 року у розмірі 22400,00грн., збитки спричиненні майну у розмірі 22000,00грн., пеню за прострочення сплати заборгованості та відшкодування збитків у загальному розмірі 58660,00грн., а всього 103060,00грн., та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕРМАНИЧ” (надалі - Третя особа), є власником транспортного засобу Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску (надалі - Транспортний засіб), що підтверджується свідоцтвом про право власності на транспортний засіб серії НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб, згідно з укладеним договором передано в управління ФОП ОСОБА_1 (надалі - Позивач), в тому числі з можливістю та метою здачі вказаного транспортного засобу в оренду та одержання доходу від такої діяльності. Водночас, на момент набуття права власності на Транспортний засіб Третьою особою, між Позивачем та Відповідачем вже був укладений договір найму (оренди) транспортного засобу (надалі - Договір), який не був розірваний після зміни власника Транспортного засобу у зв`язку з передачею Третьою особою автомобіля в управління Позивачу. Відповідно до п. 4.3 умов Договору, строк оренди транспортного засобу до моменту припинення дії Договору. Таким чином, на підставі укладеного Договору, транспортний засіб перебував у розпорядженні та володінні Орендаря до 27.03.2026 року включно. Відповідно до п. 6.4.7 Договору, Орендар після закінчення/розірвання Договору зобов`язується повернути Орендодавцю транспортний засіб у належному стані. Одночасно з цим, станом на 27.03.2026 року у Відповідача була наявна заборгованість по сплаті орендної плати за 28 календарних днів у розмірі 22 400,00 грн (із розрахунку 800 грн./день). Відтак, Позивачем було прийнято рішення розірвати Договір. Так, при прийманні транспортного засобу 27.03.2026 року було виявлено, що внаслідок дій Орендаря в період Договору, транспортний засіб було пошкоджено, що виразилося у пошкодженні: переднього бампера, передньої лівої фари та передніх підкрилок. Загалом сума завданих збитків склала 22 000,00 (двадцять дві тисячі) гривень враховуючи ремонтні роботи, необхідні для відновлення початкового стану автомобіля. Обставини виявлених пошкоджень, матеріальних збитків було зафіксовано сторонами у відповідному Акті встановлення збитків, спричинених діями орендаря від 27.03.2026 року (надалі - Акт). У зв`язку з тим, що у Відповідача були відсутні кошти для погашення заборгованості на момент складання Акту, сторонами було погоджено строк відшкодування завданих збитків до 10.04.2026 року, що на переконання сторін було розумним строком для врегулювання ситуації. Також сторонами визначено пеню (штрафні санкції) у розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення заборгованості. Вказаний Акт було підписано за участі Відповідача без зауважень. Також пошкодження зафіксовані на фото. Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 44 400,00 грн. (сорок чотири тисячі чотириста гривень, 00 копійок). Водночас, на телефонні дзвінки та повідомлення Відповідач не відповідав, жодних відомостей про час та обставини погашення заборгованості не надавав (про що свідчить листування та відхилені дзвінки у додатку “Telegram”). 14 квітня 2026 року, представником Позивача, за використання додатку «Viber», було направлено Претензію Відповідачу з метою досудового врегулювання спору. Однак, з моменту отримання Претензії Відповідачем, в рахунок погашення суми завданих збитків грошові кошти на розрахунковий рахунок Позивача не перераховувалися. Таким чином, Відповідач від виконання зобов`язань у повному розмірі ухиляється, що обумовлює необхідність звернення до суду за захистом порушених прав

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року визначено головуючим суддею Вікторова В.В.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 07 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху, та надано час позивачу для усунення недоліків.

11.05.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 13 травня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач в позові просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом оголошення на веб сайті суду. Копія ухвали про відкриття провадження по справі разом з копією позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідачу, у відповіді на електронне звернення останнього, 01.09.2026 року було направлено на вказану ним електронну адресу копію позовної заяви з додатками

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 02.03.2023 року ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір найму оренди транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_2 отримав в оренду транспортний засіб Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску.

Власником транспортного засобу Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, є Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕРМАНИЧ”, що підтверджується свідоцтвом про право власності на транспортний засіб серії НОМЕР_2 .

Вказаний транспортний засіб, згідно з укладеним договором від 27.12.2025 року передано в управління ФОП ОСОБА_1 , в тому числі з можливістю та метою здачі вказаного транспортного засобу в оренду та одержання доходу від такої діяльності.

Відповідно до п. 4.3 Договору найму оренди транспортного засобу від 02.03.2023 року, строк оренди транспортного засобу до моменту припинення дії Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору розмір орендної плати за Договором становить 700,00грн. на добу. Орендна плата сплачується одноразово, у розмірі еквівалентному строку визначеному у п. 4.1 помноженому на розмір орендної плати або щоденно незалежно від наслідків своєї діяльності, шляхом перерахування на поточний рахунок наперед не пізніше 16 год. 00хв. В добу, за яку проведено попередньо оплату або в день коли спливає строк дії договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.

Матеріали справи не містять відомостей щодо укладання додаткової угоди до Договору.

Таким чином, на підставі укладеного Договору, транспортний засіб перебував у розпорядженні та володінні Орендаря до 27.03.2026 року включно. Відповідно до п. 6.4.7 Договору, Орендар після закінчення/розірвання Договору зобов`язується повернути Орендодавцю транспортний засіб у належному стані.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 27.03.2026 року за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті орендної плати за період з 21.02.2026 по 25.03.2026 (за 28 календарних днів) у розмірі 22 400,00 грн (із розрахунку 800 грн./день).

Згідно акту встановлення збитків, спричинених діями орендаря від 27 березня, 2026 року, який є додатком до Договору найму (оренди транспортного засобу) від 02.03.203 року, орендодавцем ФОП ОСОБА_3 та орендарем ОСОБА_2 погоджено, що в процесі експлуатації було пошкоджено складові елементи транспортного засобу Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в загальному розмірі склала 22000,00грн. Орендар зобов`язується відшкодувати збитки у строк до 10.04.2026 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 взятих зобов`язань визначених умовами договору оренди транспортного засобу від 02.03.2023 року не виконав, орендну плату вчасно не сплатив, автомобіль повернув з механічними пошкодженнями.

Частиною 1статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1ст. 629ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимість доказу визначається можливістю використання такого доказу за законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Факт несплати орендної плати не спростовано відповідачем, а доказів її сплати не надано, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 орендної плати за період з 21.02.2026 по 25.03.2026 підлягають стягненню.

Водночас, судом встановлено, що згідно п. 5.4 Договору визначено розмір орендної плати – 700грн. на добу, відомостей щодо укладання додаткової угоди до Договору на інших умовах матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначення суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у розмірі 19600,00грн. (700,00грн.*28 календарних днів).

Щодо стягнення збитків спричиненні майну у розмірі 22000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Абзацем 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, складає 22000,00 грн., розмір яких погоджено сторонами, що підтверджується актом встановлення збитків, спричинених діями орендаря від 27 березня 2026 року.

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків спричинених майну у розмірі 22000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.6 Договору за кожний день використання транспортного засобу, затримки в його передачі орендодавцю або його представнику, без продовження строку дії договору орендар сплачує пеню у розмірі 200% розміру орендної плати визначеної п. 5.1 Договору, в незалежності від стягнення гарантійного внеску в порядку визначеного п. 5.5. Договору.

Позивачем на суму несвоєчасної сплати орендної плати нараховано пеню у розмірі 200% за період з 21.02.2026 по 25.03.2026 (28 днів) у розмірі 44800,00грн.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Пеня = С x РП x Д : 100,

де С - Сума заборгованості за період;

РП - розмір пені, зазначений в договорі;

Д - Кількість днів прострочення.

Пеня за 1 день: 800,00 грн * 200% = 1 600,00 грн. Пеня за 28 днів: 28 днів * 1 600,00 грн = 44800,00 грн.

Водночас, як було вже вище зазначено, згідно п. 5.4 Договору визначено розмір орендної плати – 700грн. на добу, відомостей щодо укладання додаткової угоди до Договору на інших умовах матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що відповідач допустив несвоєчасне виконання умов договору в частині виплати орендної плати за період з 21.02.2026 по 25.03.2026 (28 днів), тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме у розмірі 39200,00грн. (Пеня за 1 день: 700,00 грн * 200% = 1 400,00 грн. Пеня за 28 днів: 28 днів * 1 400,00 грн = 39200,00 грн.

Крім того, Позивачем на суму несвоєчасної сплати відшкодування збитків нараховано пеню.

Обставини виявлених пошкоджень, матеріальних збитків було зафіксовано сторонами у відповідному Акті встановлення збитків (надалі - Акт), спричинених діями орендаря від 27.03.2026 року, де сторонами погоджено суму відшкодування в розмірі 22 000,00 грн. за вказані пошкодження.

Згідно Акту сторонами було погоджено строк відшкодування завданих збитків до 10.04.2026 року, пеню (штрафні санкції) у розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення заборгованості.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Пеня = С x РП x Д : 100,

де С - Сума заборгованості за період;

РП - розмір пені, зазначений в договорі;

Д - Кількість днів прострочення.

Період прострочення: з 11.04.2026 по 01.05.2026 = 21 день 22 000,00 x 3 x 21 : 100 = 13 860,00 грн. - розмір пені за несвоєчасне відшкодування матеріальних збитків.

Зважаючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, допустив прострочення зі сплати відшкодування збитків, суд дійшов висновку що з відповідача на користь позивача підлягає нарахована пеня в розмірі 13860,00грн.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 94660,00грн., з яких: 19600,00грн.- орендна плата, 22000,00 збитки завданні пошкодженням майна, 39200,00грн. – пеня за прострочення сплати орендної плати, 13860,00грн. – пеня за прострочення сплати на відшкодування збитків завданих пошкодженням майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 978,16 грн. (94660,00*1064,96/103060,00).

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідний висновок викладено у постанові ВПВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

До правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №13/04 від 13.04.2026 року, укладеного між позивачем та адвокатом Омельченко О.В.; додаток №1 до договору про надання правової допомоги, в якому визначено перелік наданих юридичних послуг, розмір винагороди адвоката складає 10000,00грн.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 625 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Фізичної особи-підприємця Туліної Ельбіс Євгенівни до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керманич» про стягнення заборгованості за договором оренди, відшкодування збитків, та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) орендну плату за договором оренди від 02.03.2023 у розмірі 19600,00 грн., збитки спричинені майну у розмірі 22 000,00 грн. та пеню за прострочення сплати заборгованості та відшкодування збитків у загальному розмірі 53060 грн., а всього 94660 (дев`яносто чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 978 (дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 16 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Позивач: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРМАНИЧ», ЄДРПОУ 46148773, адреса:м. Харків, вул. Мойсеївська, буд. 19.

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов