Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №642/4092/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

18 вересня 2026 року

Справа № 642/4092/26

Провадження № 3/642/1423/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2026 року Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 серії ЕПР1 №672667, 29.04.2026 о 20-23 год. в м. Харкові, на автодорозі М-03 474км +100 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Navara» державний номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на дорогу М-03 не врахував дорожню обстановку, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзний частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Ні Асе» р.н., державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, а пасажир автомобіля «Toyota Ні Асе» гр. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Постановою судді Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєва В.Г. від 01.06.2026 адміністративний матеріал направлений для доопрацювання.

04.09.2026 матеріал повернуто до суду.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду невідомі.

При цьому суд керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України», в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на вищевикладене, судом вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також , згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що судовий розгляд здійснюється щодо особи, яка в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у її справі.

У зв`язку з викладеним вище суд вирішив провадити судовий розгляд без участі ОСОБА_1 з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.

Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що встановлено таке.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 серії ЕПР1 №672667, 29.04.2026 о 20-23 год. в м. Харкові, на автодорозі М-03 474км +100 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Navara» державний номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на дорогу М-03 не врахував дорожню обстановку, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзний частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Ні Асе» р.н., державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, а пасажир автомобіля «Toyota Ні Асе» гр. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 672667 долучено: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.04.2026, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.04.2026, фототаблицю, протокол огляду транспортного засобу від 29.04.2026, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.04.2026, фототаблицю, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 29.04.2026, документи на автівки, рапорти працівників поліції, медичні документи.

Згідно п. 10.4 ПДР, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Отже, зібрані у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_1 , 29.04.2026 о 20-23 год. в м. Харкові, на автодорозі М-03 474км +100 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Navara» державний номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на дорогу М-03 не врахував дорожню обстановку, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзний частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Ні Асе» р.н., державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, а пасажир автомобіля «Toyota Ні Асе» гр. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП та приходить до висновку, що ДТП виникла внаслідок недотримання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.4 ПДР України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 не дотримався вимог Правил дорожнього руху, порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху - порушення, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст.38, п. 7 ч 1 ст.247 КУпАП.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст.38, п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення).

Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Водночас слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП).

Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).

Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов`язує з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.

Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ст. ст.245,251,252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, суд вважає, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 38, 247, 278, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Г. Пашнєв