Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №639/8011/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/639/111/26 Справа № 639/8011/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання про розподіл судових витрат по адміністративній справі № 639/8011/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )

про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 10.09.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Скасовано постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 № 638 від 06.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрито.

З огляду на заяву представника позивача, подану в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат призначено до розгляду питання без повідомлення учасників справи та встановлено позивачу строк до 15.09.2026 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

11 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Положій Вікторією Олександрівною подано заяву про ухвалення додатково рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетнихасигнувань витрати на правничу допомогу у суді в розмірі 15 000 грн.

В зв`язку з відсутністю необхідності у виклику сторін в судове засідання та керуючись ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вважає за можливе вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення по цій справі у відсутність учасників справи, на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат в межах справи № 639/8011/26, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 246 КАС України, рішення суду складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень частини 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532, 48 грн.. З огляду на те, що за результатом судового розгляду справи позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 532, 48 грн..

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, до суду було надано, копію Договору № 1/2026 про надання професійної правничої допомоги від 27.04.2026 року, копію Додаткової угоди № 1 до Договору № 1/2026 про надання професійної правничої допомоги від 27.04.2026 року від 10.09.2026 року на суму 15 000 грн., копію Акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до Договору № 1/2026 про надання професійної правничої допомоги від 27.04.2026 від 10.09.2026 року на суму 15 000, 00 грн.

Розмір гонорару за правову допомогу складає 15 000, 00 грн. і складається з вивчення та правовий наліз документів і фактичних обставин справи; аналіз оскаржуваної постанови № 638 від 06.квітня 2026 року та інших матеріалів, пов`язаних з притягненням клієнта до адміністративної відповідальності; аналіз матеріалів виконавчого провадження № 81709810, пов`язаного з примусовим виконанням постанови № 638; формуванням правової позиції та визначення способу судового захисту; підготовка та подання адміністративної позовної заяви; аналіз відзиву відповідача та наданих ним матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 638; підготовку та подання відповіді на відзив; підготовку заяв, клопотань та інших процесуальних документів; підготовку до судового розгляду справи; процесуальний супровід справи в суді першої інстанції.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає доцільним здійснити розподіл витрат позивача на надання правової допомоги адвокатом Положій Вікторією Олександрівною та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя В. В. Марченко