Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №523/16115/22 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6859/26

Справа № 523/16115/22

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення з житлового будинку без надання іншого жилого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про виправлення описки.

Адвокат Ростомов Г. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 08 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду.

В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 03 жовтня 2023 року у цивільній справі №523/16115/22 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні виділеними в натурі 60/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з виділеної частини житлового будинку літ. «А-1ж», з прибудовою літ. «а»: частини – веранди І, площею 6,5 кв.м.; від загальної площі веранди І, ІІ – ванна площею 6,2 кв.м., 1-1 коридор, площею 5,2 кв.м., №1-4 житлова кімната, площею 22,3 кв.м., 1-5 житлова кімната, площею 6,4 кв.м., частина вимощення І, частина огородження №1-3,4 – огородження, сараю літ. «Г», гаражу літ. «З», як самостійної одиниці, шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , без надання іншого житлового приміщення.

Проте, при ухвалені рішення суду, на думку представника, судом помилково в резолютивній частині рішення включено словосполучення: «сараю літ. «Г», гаражу літ. «З», як самостійної одиниці», оскільки дані об`єкти є самовільними будовами, не є об`єктами права власності та стосовно них не може бути реалізовано права власника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2026 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ростомова Г.А. про виправлення описки у рішенні суду відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про виправлення описки у судовому рішенні, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що правовідносини, що в рішенні у даній справі право власності ОСОБА_2 на сарай і гараж, яке б, у свою чергу, дозволило б усунути перешкоди з боку інших осіб, які проживають у цілісному будинку, за адресою: АДРЕСА_1 - не встановлено. Не містять таких висновків як мотивувальні, так і резолютивні частини рішення суду. У той же час, реалізація рішення суду у даній справі з усунення перешкод у користуванні виділеними в натурі 60/100 частин житлового будинку шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення призведе до повного звільнення як сараю, так і гаражу як від відповідачів, так і від їх речей, що зробить ОСОБА_2 одноосібним власником цих приміщень.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України)).

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 21 вересня 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 03 жовтня 2023 року у цивільній справі №523/16115/22 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні виділеними в натурі 60/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з виділеної частини житлового будинку літ. «А-1ж», з прибудовою літ. «а»: частини – веранди І, площею 6,5 кв.м.; від загальної площі веранди І, ІІ – ванна площею 6,2 кв.м., 1-1 коридор, площею 5,2 кв.м., №1-4 житлова кімната, площею 22,3 кв.м., 1-5 житлова кімната, площею 6,4 кв.м., частина вимощення І, частина огородження №1-3,4 – огородження, сараю літ. «Г», гаражу літ. «З», як самостійної одиниці, шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , без надання іншого житлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховний Суд від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11 зазначено, що: "описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень".

Суд першої інстанції вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ростомова Г. А. про виправлення описки в рішенні суду від 03 жовтня 2023року, правильно врахував правовий висновок Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №638/18089/17, згідно якого вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Проаналізувавши, зміст та мотиви заяви про виправлення описки, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що заявником фактично ставиться питання про зміну суті ухваленого судом рішення, що не є помилкою у розумінні вимог ст. 269 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів скаржника, що в рішенні у даній справі право власності ОСОБА_2 на сарай і гараж, яке б, у свою чергу, дозволило б усунути перешкоди з боку інших осіб, які проживають у цілісному будинку, за адресою: АДРЕСА_1 - не встановлено, слід зазначити наступне.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Зазначення у резулятивній частині рішення майно у вигляді сараю літ. «Г» та гаражу літ. «З» не є опискою, оскільки невстановлення наявності права власності на вказане майно у позивача відноситься до розгляду справи по суті і не може вважатися арифметичною помилкою або опискою.

Крім того рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2023 року оскаржувалось в апеляційній та касаційних інстанціях.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Крім того постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Ростомов Грант Артурович, залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишено без змін.

Таким чином, за результатми перегляду рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2023 року ані суд апеляційної інстанції, ані суд касаційної інстанції не знайшли підстав для скасування рішення суду першої інстанції ані в повному обсязі, ані в оскаржуваних частинах.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що не встановлення права власності на окремі об`єкти не є опискою, а тому вказані доводи скаржника є безпідставними та не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для виправлення описки в резулятивній частині рішення.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання щодо виправлення описки в судовому рішенні вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена відповідно до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева