Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №749/1191/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1191/26

Номер провадження 1-кп/749/108/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в місті Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026270370000053, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Камка, Щорського (нині – Корюківського) району Чернігівської області, маючого професійно-технічну освіту, не депутата, не одруженого, не маючого дітей, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю на утриманні, не працючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України.

Сторони кримінального провадження:

прокурор Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 перебуває на обліку Корюківського районного сектору № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області з 02.06.2026 року у зв`язку із засудженням до покарання у виді 200 годин громадських робіт.

01.06.2026 засудженому було роз`яснено порядок та умови відбування покарання, його обов`язки відповідно до ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

03.06.2026 ОСОБА_4 вручено направлення для відбування громадських робіт та направлено на відпрацювання до населеного пункту с. Камка, Хотуницького старостинського округу, Сновської міської ради Корюківського району, Чернігівської області, де він повинен був приступити до роботи з 03.06.2026 року.

Однак, умисно, без поважних причин, ОСОБА_4 систематично не виконував покладені на нього обов`язки та не надавав документального підтвердження поважності причин неявок.

Відповідно до відповідей медичних установ за медичною допомогою у вказані періоди вона не зверталася та відсутні будь-які документи, що підтверджують поважність причин неявок.

01.07.2026 та 14.08.2026 року ОСОБА_4 було письмово попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, однак належних висновків не зробив та продовжив протиправну поведінку.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у невиконанні обов`язку приступити до громадських робіт та ігноруванні вимог уповноваженого органу

ОСОБА_4 ухилився від відбування покарання, призначеного вироком суду.

Умисні дії ОСОБА_4 які виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт кваліфіковані як кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.

Особливості розгляду обвинувальних актів щодо кримінальних проступків у спрощеному провадженні регулюються ст.ст. 381, 382 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , складену за участю захисника ОСОБА_5 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, викладені в обвинувальному акті, та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Також у заяві зазначено, що обвинуваченому роз`яснено положення ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права апеляційного оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження. Заява складена добровільно та підписана обвинуваченим і його захисником.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На виконання положень вказаної норми та ч. 2 ст. 382 КПК України суд не досліджує докази щодо обставин, які не заперечуються учасниками судового провадження.

Дослідивши надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, яка полягає не лише в карі за вчинене кримінальне правопорушення, а й у виправленні засудженого та запобіганні вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, та враховує вимоги виваженості, справедливості й індивідуалізації покарання.

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, а саме ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Вид та міра призначеного покарання повинні бути необхідними і достатніми для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для призначення покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є військовозобов`язаним, за місцем проживання характеризується посередньо, при цьому щодо його поведінки неодноразово надходили скарги, зокрема щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері та співмешканки. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи його, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу винного, його ставлення до вчиненого, наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, а також виходячи з необхідності дотримання принципів законності, справедливості та достатності покарання.

З урахуванням наведеного, характеру та ступеня тяжкості вчиненого кримінального проступку, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , наявності обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, даних про особу обвинуваченого, який є військовозобов`язаним, за місцем проживання характеризується посередньо, неодноразово отримував скарги щодо своєї поведінки, у тому числі щодо домашнього насильства психологічного характеру відносно матері та співмешканки, при цьому на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Суд вважає, що призначення саме такого виду покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, а також є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Застосування більш суворого виду покарання у виді обмеження волі суд вважає недоцільним, оскільки з урахуванням сукупності встановлених обставин справи та даних про особу обвинуваченого менш суворе покарання у виді пробаційного нагляду є достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У ході досудового розслідування запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався та обранню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367-371,373,374,381,382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ:

-Особову справу №02/2026 від 01 червня 2026 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з оригіналами документів, що містяться в особовій справі - повернути Державній установі «Центр пробації» за фактичним місцезнаходженням особової справи у Корюківському районному секторі № 4 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, що за адресою: 15200, Чернігівська область, Корюківський район, місто Сновськ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок № 8-А.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1