Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №744/1006/25 — Семенівський районний суд Чернігівської області

18.09.26

Справа № 744/1006/25

Провадження № 2/744/135/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Савченко С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова частина НОМЕР_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем, ОСОБА_1 , пред`явлено до суду позов до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму безпідставно набутих грошових коштів за період з 11.07.2022 року по 30.12.2024 року в розмірі 2 210 770,18 грн; стягнути з Відповідача судові витрати, пов`язані з поданням даного позову.

В обґрунтування своєї вимоги у позовній заяві позивач зазначив про те, що він, ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом в складі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у зв`язку з виконанням службових обов`язків потрапив у полон 27 березня 2022 року та перебував у ньому до 30 грудня 2024 року. Підтвердженням цього є довідка про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №08/11 від 06.01.2025 року, підставою для оформлення якої є журнал службово-бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону Інв. 113 дек від 23.12.2022, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2022 № 195-АГ. Крім того факт його перебування у полоні підтверджують і інші документи. Наприклад, довідка про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №34/Б-48д від 06.01.2025 року, Виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України №06-08/26730 від 31.12.2024 року.

02 березня 2013 року між ним та ОСОБА_4 (далі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції. 01 квітня 2023 року його мати, ОСОБА_5 , родинний зв`язок з якою підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , звернулася до начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з відповідною заявою про призначення та виплату належного їй грошового забезпечення. Проте їй було відмовлено. У відповіді №2827-23 від 07 квітня 2023 року зазначено наступне: «...За результатами розгляду звернення повідомляю, за наявною інформацією в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України в особовій справі штаб-сержанта ОСОБА_1 значиться відомості про дружину ОСОБА_6 , 1993 року народження, трьох неповнолітніх дітей: син ОСОБА_7 , 2013 року народження, ОСОБА_8 , 2015 року народження, ОСОБА_9 , 2017 року народження. Відповідно до пункту 5,7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, прийнято рішення про відмову у виплаті Вам грошового забезпечення у зв`язку з тим, що у Вашого сина наявні дружина та неповнолітні діти.»

Однак, відповідно до рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2020 року у справі №744/1796/19, шлюб між ним та ОСОБА_3 (далі - відповідач) було офіційно розірвано, і з того моменту вона не має жодного законного статусу члена його сім`ї, а отже - не має правових підстав на отримання грошового забезпечення, призначеного йому як військовослужбовцю, який перебував у полоні.

У порушення вимог закону, 11 липня 2022 року відповідач подала заяву командиру військової частини НОМЕР_1 про виплату їй грошового забезпечення, у результаті чого вона безпідставно заволоділа коштами, що мали бути виплачені йому або законним представникам (наприклад, його матері). Зазначене грошове забезпечення було нараховане та виплачене на підставі рішення командира військової частини № НОМЕР_1 , прийнятого відповідно до пунктів 3-4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 року. Відповідно до пункту 4 цього Порядку командир військової частини зобов`язаний перевіряти наявність документальних підстав для виплати, у тому числі актуальність документів, що підтверджують статус дружини військовослужбовця.

Загальна сума безпідставно отриманого відповідачем грошового забезпечення наразі складає 2 210 770 гривень 18 копійок, що підтверджується довідками про грошове забезпечення та інші види винагород за 2022, 2023 та 2024 роки. На підставі довідок про грошове забезпечення та інші види винагород за 2022, 2023 та 2024 роки, зокрема рядка «Перераховано в банк згідно постанови №884 АТ ( ОСОБА_2 )», безпідставно отримано: 2022 рік - 741 142 гривень 29 копійок (9 місяців у полоні); 2023 рік - 732 631 гривень 14 копійок (12 місяців у полоні); 2024 рік - 736 996 гривень 75 копійок (12 місяців у полоні).

Оскільки відповідач отримала грошове забезпечення без правової підстави, що прямо підпадає під ознаки безпідставного збагачення, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду для врегулювання спору.

Ухвалою судді від 18 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 вересня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, згідно відомостей якої у судове засідання з`явитися не може, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти проведення заочного засідання, та ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, судова повістка про виклик, яка направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернута до суду з поштовим повідомленням з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також відповідач своєчасно повідомлялася про дату, час і місце судового засідання оголошенням про виклик на веб-порталі судової влади України, тому суд вважає за необхідне провести судове засідання без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника військової частини НОМЕР_1 .

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю за наступних обставин.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом в складі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у зв`язку з виконанням службових обов`язків потрапив у полон 27 березня 2022 року та перебував у ньому до 30 грудня 2024 року. Підтвердженням цього є довідка про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №08/11 від 06.01.2025 року, підставою для оформлення якої є журнал службово-бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону Інв. 113 дек від 23.12.2022, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2022 № 195-АГ. Крім того факт його перебування у полоні підтверджують і інші документи. Наприклад, довідка про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №34/Б-48д від 06.01.2025 року, Виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України №06-08/26730 від 31.12.2024 року.

02 березня 2013 року між позивачем та ОСОБА_11 (далі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції. 01 квітня 2023 року мати позивача, ОСОБА_5 , родинний зв`язок з якою підтверджується свідоцтвом позивача про народження серії НОМЕР_5 , звернулася до начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з відповідною заявою про призначення та виплату належного їй грошового забезпечення. Проте їй було відмовлено. У відповіді №2827-23 від 07 квітня 2023 року зазначено наступне: «...За результатами розгляду звернення повідомляю, за наявною інформацією в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України в особовій справі штаб-сержанта ОСОБА_1 значиться відомості про дружину ОСОБА_12 , 1993 року народження, трьох неповнолітніх дітей: син ОСОБА_7 , 2013 року народження, ОСОБА_8 , 2015 року народження, ОСОБА_9 , 2017 року народження. Відповідно до пункту 5,7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, прийнято рішення про відмову у виплаті Вам грошового забезпечення у зв`язку з тим, що у Вашого сина наявні дружина та неповнолітні діти.»

Однак, відповідно до рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2020 року у справі №744/1796/19, шлюб між позивачем та ОСОБА_13 було офіційно розірвано, і з того моменту відповідач не має жодного законного статусу члена його сім`ї, а отже - не має правових підстав на отримання грошового забезпечення, призначеного йому як військовослужбовцю, який перебував у полоні. У порушення вимог закону, 11 липня 2022 року відповідач подала заяву командиру військової частини НОМЕР_1 про виплату їй грошового забезпечення, у результаті чого вона безпідставно заволоділа коштами, що мали бути виплачені позивачу або законним представникам (наприклад, матері позивача). Зазначене грошове забезпечення було нараховане та виплачене на підставі рішення командира військової частини № НОМЕР_1 , прийнятого відповідно до пунктів 3-4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 року. Відповідно до пункту 4 цього Порядку командир військової частини зобов`язаний перевіряти наявність документальних підстав для виплати, у тому числі актуальність документів, що підтверджують статус дружини військовослужбовця. Тому військова частина виступає безпосереднім виконавцем рішення про виплату, однак не є стороною спору про безпідставне збагачення, оскільки не набула спірних коштів. З огляду на викладене, військова частина № НОМЕР_1 підлягає залученню до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки судове рішення може вплинути на її права та обов`язки.

Загальна сума безпідставно отриманого відповідачем грошового забезпечення наразі складає 2 210 770 гривень 18 копійок, що підтверджується довідками про грошове забезпечення та інші види винагород за 2022, 2023 та 2024 роки. На підставі довідок про грошове забезпечення та інші види винагород за 2022, 2023 та 2024 роки, зокрема рядка «Перераховано в банк згідно постанови №884 АТ ( ОСОБА_2 )», безпідставно отримано: 2022 рік - 741 142 гривень 29 копійок (9 місяців у полоні); 2023 рік - 732 631 гривень 14 копійок (12 місяців у полоні); 2024 рік - 736 996 гривень 75 копійок (12 місяців у полоні).

Оскільки відповідач отримала грошове забезпечення без правової підстави, що прямо підпадає під ознаки безпідставного збагачення, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду для врегулювання спору.

Конституція України у статті 3 встановлює, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Пункт 1 статті 17 Конституції України визначає захист суверенітету і територіальної цілісності України справою всього Українського народу, а захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, зокрема через проходження військової служби.

Військовослужбовці, які внаслідок збройної агресії потрапили в полон, визнаються особами, що фактично не мають можливості реалізовувати свої права особисто. У зв`язку з цим законодавець передбачив спеціальний порядок виплати їм грошового забезпечення, а також встановив категорії осіб, які можуть тимчасово одержувати ці кошти замість них.

Зокрема, це передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 28 грудня 2022 року, яка деталізує порядок таких виплат.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

В частині 2 зазначеної статті вказано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частина шоста статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", передбачає, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.

Відповідно до п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 за військовослужбовцями (далі - Порядок) зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

П. 3 Порядку проголошує, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи: копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України); копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові); копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців; копія документа, що підтверджує: призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку); призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці; встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам; копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців; копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців; копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення; інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі ІВАN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі. Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.

П. 4 Порядку передбачено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення. Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі: документів, визначених у пункті 3 цього Порядку; інформації, отриманої з державних реєстрів; копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).

З моменту розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 втратила правовий статус дружини ОСОБА_1 . Відтак, у неї не виникло і не могло виникнути законного права на отримання грошового забезпечення, яке належить позивачу як військовослужбовцю, що перебував у полоні. З урахуванням цього, її звернення до командира військової частини НОМЕР_1 11 липня 2022 року з вимогою про виплату коштів є завідомо неправомірним, і воно не створює жодної правової підстави для набуття нею цих коштів.

Відповідно до пункту 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 884, саме командир військової частини перевіряє подані документи та визначає наявність підстав для виплати. Тому, незважаючи на те, що виплата відбулася формально за рішенням командира, правовою підставою для набуття коштів є наявність у заявника статусу, передбаченого законом. Відсутність такого статусу означає відсутність правової підстави у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України. У правовій системі України такі обставини врегульовуються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно потерпілому. У даному випадку відповідач ОСОБА_2 фактично отримала грошові кошти, які мали бути виплачені самому військовослужбовцю або особі, що законно може бути визнана його представником (наприклад, одному з батьків), тоді як правова підстава - шлюб - відсутня, що повністю відповідає умовам, передбаченим зазначеною статтею.

Крім того, частини друга статті 1212 ЦК України встановлює, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно частини другої статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Варто також звернути увагу на статтю 1215 ЦК України, яка визначає випадки, коли безпідставно отримані кошти не підлягають поверненню. Так, зазначено, що не підлягають поверненню кошти, отримані у вигляді заробітної плати, пенсій, допоміг, стипендій, якщо вони отримані добросовісно і за відсутності рахункової помилки. Однак у цьому випадку ці умови не виконуються. Відповідач діяла недобросовісно, оскільки знала (і не могла не знати) про факт розірвання шлюбу, тобто усвідомлювала, що не має жодного законного права на отримання коштів. Саме тому, положення статті 1215 у цьому випадку не можуть бути застосовані. Дана позиція також отримала однозначне закріплення у судовій практиці Верховного Суду України. У постанові Великої Палати ВС від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 зазначено, що особа, яка без правових підстав отримала кошти від державного органу, зобов`язана їх повернути, якщо доведено факт відсутності правової підстави та наявність недобросовісної поведінки. Верховний Суд у даній справі окремо наголосив, що навіть якщо виплата здійснена органом, який допустив помилку, це не виключає обов`язку особи повернути майно, якщо вона усвідомлювала або мала усвідомлювати неправомірність отримання коштів. Відповідач не мала юридичної підстави на отримання зазначених коштів, оскільки документи, що подавала, втратили силу/виявилися недійсними чи не відповідними фактичному стану справ. У підтримку цієї позиції звертає увагу на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі № 377/493/24, де суд вказав, що навіть коли виплата здійснена за рішенням уповноваженого органу чи особи, це саме по собі не усуває потреби перевірити законність та актуальність підстав надання коштів, а кошти, виплачені без належної підстави, підлягають поверненню. Крім того, у рішенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 127/12240/22 суд зробив висновок, що правова підстава має бути чинною на момент отримання майна. Відсутність такої підстави, навіть при формальному оформленні виплат, є достатньою умовою для визнання їх безпідставними.

Таким чином, виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 у період з 11 липня 2022 року по 30 грудня 2024 року здійснено за відсутності правової підстави, а отже, такі кошти підлягають поверненню у порядку, передбаченому главою 83 ЦК України. Факт умисного подання заяви зі свідомо недостовірними відомостями про правовий статус набувача свідчить про завідомо недобросовісну поведінку з її боку, що, згідно з позицією Верховного Суду, виключає можливість посилання на захист добросовісного набувача.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму безпідставно набутих коштів у повному обсязі, з урахуванням усіх виплат, здійснених у її користь за період з 11 липня 2022 року по 30 грудня 2024 року.

Оскільки позивач на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова частина НОМЕР_1 , - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , суму безпідставно набутих грошових коштів за період з 11 липня 2022 року по 30 грудня 2024 року в розмірі 2 210 770 (два мільйони двісті десять тисяч сімсот сімдесят) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Семенівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_8 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ).

Дата складення повного судового рішення - 18 вересня 2026 року.

Суддя: С. В. Смага