Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №520/7513/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №520/7513/26

Суддя: Рубан В.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Додаткове рішення

Іменем України

21 вересня 2026 р. № 520/7513/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року;

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації на втрати частини доходів у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не сплачено позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.008.2026р. адміністративний позов задоволено частково

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року (шість місяців).

Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходу згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”, у зв`язку з несвоєчасною сплатою належних сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату, за несвоєчасну виплату належних сум грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу за період з 01.09.2024 року по 30.03.2026 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

31.08.2026 року представником позивача подано заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення в якому вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем у зв`язку із судовим розглядом справи №520/7513/26 в розмір 6000 грн.

В період з 31.08.2026 по 13.09.2026 суддя Рубан В.В. перебувала у щорічній відпустці.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вважає можливим розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд доходить наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Разом з позовною заявою представником позивача надано заяву в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з в/ч НОМЕР_4 на користь позивача судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги адвокатом в сумі 6000 грн.

Факт надання адвокатом послуг позивачу підтверджується ордером серія АН №1581666 від 30.01.2025р., актом виконаних робіт №б/н від 31.03.2026р., договором про надання правової допомоги №б/н від 30.03.2026р., копію платіжної інструкції №2.597249625.1 від 31.03.2026р.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг.

Враховуючи надані до матеріалів справи документи, а також часткове задоволення позовних вимог, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2000 грн.

Таким чином, заява позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,134, 139, 143,252,255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua