Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №735/713/26 — Коропський районний суд Чернігівської області

Справа № 735/713/26

Провадження по справі № 1-кп/735/78/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокуселище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп кримінальне провадження № 42025272190000052 від 04.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Сохачі, Коропського району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , діючи всупереч вимогам ст. ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, та в порушення вимог ст. 61 Земельного Кодексу України та ст. 89 Водного Кодексу України, маючи умисел на зайняття земельної ділянки, розташованої в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину прибережно-захисної смуги, яка є охороною зоною водного об`єкту – річки Короп, площею 0,2526 га, з географічними координатами 1) 51.564474, 32.890686; 2) 51.563707, 32.888863 та частину прибережно-захисної смуги, яка є охоронною зоною водного об`єкту – озера Риботин, площею 0,1740 га, з географічними координатами 1) 51.582669, 32.888521; 2) 51.582230, 32.890410, розташованих на території Коропської територіальної громади, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, які відносяться до земель комунальної власності, (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, які знаходяться в охоронній зоні прибережної захисної смуги вздовж річок навколо водойм та на островах), здійснивши на вказаних земельних ділянках посів сільськогосподарської культури – пшениці, що потребує певного обробітку землі (оранка, дискування, чизельний обробіток, культивація тощо).

За таких обставин, ОСОБА_3 , самовільно зайняв частину прибережно-захисної смуги водного об`єкту - річки Короп, площею 0,2526 га та частину прибережно-захисної смуги водного об`єкту - озера Риботин, площею 0,1740 га, чим заподіяв шкоду Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області на суму 1943,58 грн.

Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні.

У підготовчому судовому засіданні надійшла угода про визнання винуватості від 21 серпня 2026 року, укладена між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений під час підготовчого засідання повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен понести обвинувачений, із запропонованим видом покарання останній погодився. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 474 КПК України, наслідки її невиконання.

Також сторони узгодили призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 197-1 КК України – у виді 1 року позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 може виправитися без відбування покарання, застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання для обвинуваченого та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений вину у вчиненні інкрімінованого кримінального правопорушення визнав, у скоєному кається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів.

При цьому з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до даного у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного.

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до статті 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 75, 76 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2026 року між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_5 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1