Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №583/4600/25 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4600/25

2-др/583/47/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участі секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

учасників справи:

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка заяву представника позивачки про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Зіньковський Іван Михайлович, про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 вересня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 140,5 кв.м, житловою площею 54,7 кв м, масандри – «Ам», прибудови- «а», ганку – «а1», сараю- «Б», гаражу – «В», навіс - «Г», огорожі – 1,2; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 140,5 кв м, житловою площею 54,7 кв м, масандри – «Ам», прибудови- «а», ганку – «а1», сараю- «Б», гаражу – «В», навіс - «Г», огорожі – 1,2; відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування. Також цим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 726,75 грн, з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 363,38 грн, судовий збір в сумі 363,38 грн віднесено за рахунок держави / Т. 2 а.с. 32-36/.

02 вересня 2026 року від представника позивачки, адвоката Яценка Д.І., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 40000,00 грн та за проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в сумі 33926,40 грн з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки в загальному розмірі 73926,40 грн / Т. 2 а.с. 38-39/.

В судовому засіданні позивачка заяву свого представника підтримала.

В судове засідання відповідачі не прибули, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

З урахуванням думки позивачки, суд вважає за можливо провести судовий розгляд без їх участі, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви.

Вивчивши матеріали справи в межах вказаної заяви, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки адвокат Яценко Д.І. в ході судового розгляду не подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, хоча заявив про них в позовній заяві, то в судовому рішення не було вирішено це питання, також не було вирішено питання про відшкодування витрат, пов`язаних із залученням експертів, тому необхідно це вирішити додатковим судовим рішенням в цій справі.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 через свого представника 02 жовтня 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Зіньковський І. М., про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та в порядку спадкування, в якому повідомила суд, що попередній /орієнтовний/ розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 15000,00 грн / Т. 1 а.с. 11/.

Повноваження адвоката підтверджено копією ордера Національної асоціації адвокатів України серії ВІ № 1336206 від 12 вересня 2025 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1740 від 11 липня 2017 року / Т. 1 а.с. 15,18/.

13 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яценком Д.І. укладено договір про надання правових послуг, відповідно до умов якого адвокат бере на себе обов`язок здійснювати представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в Охтирському міськрайонному суді Сумської області, належним чином виконувати правові /адвокатські/ послуги у відповідність до вимог Закону України «Про адвокатуру», а ОСОБА_1 зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх за попередньою домовленістю згідно з актом виконаних робіт та журналом судових засідань; строк дії договору – з моменту підписання та внесення суми авансу до прийняття кінцевих рішень / Т. 1 а.с. 16-17/.

До заяви адвокат надав акт виконаних робіт від 01 вересня 2026 року, відповідно до якого він надав, а позивачка прийняла правові послуги у формі: проведення консультацій щодо порядку визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - 1 год 30 хв; укладення договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2025 року – 40 хв; вивчення судової практики, збір доказів, підготовка цивільного позову – 5 год., підготовка клопотання про витребування доказів – 1 год., складання адвокатського запиту – 40 хв; підготовка клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи – 1 год., забезпечення доступу судового експерта до об`єкта оцінки – 6 год., виконання клопотання експерта від 21 січня 2021 року – 6 год; аналіз висновку цієї експертизи від 10 квітня 2026 року – 1 год., ознайомлення з матеріалами інвентарної справи - 1 год., участь в судовому засіданні з розрахунку вартості 1 год 1500,00 грн, всього виконано на загальну суму 40000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордеру без номеру від 01 вересня 2026 року про прийняття від ОСОБА_1 гонорар в сумі 40000,00 грн / Т. 2 а.с. 40-41/.

Крім цього в ході судового розгляду за клопотанням сторони позивача судом було призначено та проведено комплексну судово будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, за ці послуги позивачка сплатила 33926,40 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 7 від 24 лютого 2026 року / Т. 1 а.с. 168/.

Відповідач ОСОБА_3 на стадії підготовчого розгляду позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнавав.

Через позицію відповідача ОСОБА_2 справа не була розглянута в підготовчому засіданні і позивачка змушена була витрачати кошти на адвоката та проведення судової експертизи для подальшого судового розгляду.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 вересня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , з двох заявлених позовних вимог судом задоволено одну.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 жовтня 2021 року № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19, від 17 січня 2024 року у cправі №910/2158/23.

В судовому засіданні встановлено, що 02 жовтня 2025 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 на 12-ти аркушах /Т. 1 а.с. 1-14/, 07 листопада 2025 року від представника позивачки надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи / Т. 1 а.с. 88-91/; 10 серпня 2026 року та 13 серпня 2026 року від адвоката надійшли клопотання про витребування доказів, які були частково задоволені судом / Т. 2 а.с. 6-7, 17-19/.

Адвокат приймав участь в судових засідань: 27 листопада 2025 року – 17хв; 12 грудня 2025 року – 27 хв; 24 грудня 2025 року – 10 хв.; 18 травня 2026 року – 5 хв; 06 липня 2026 року – 1 год 35 хв; 30 липня 2026 року – 35 хв; 01 вересня 2026 року – 15 хв., таким чином загальний час склав 3 год 30 хв.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, сума витрат на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн є значно завищеною і неспівмірною з предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 20000,00 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 на стадії підготовчого розгляду визнав позов позовні вимоги в повному обсязі, то з нього витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експерта, не стягуються.

Оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволені частково, то діє принцип, визначений ч. 2 ст. 141 ЦПК, пропорційності покладення судових витрат у разі часткового задоволення позову на обидві сторони, тому з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн, а також витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 33926,40 грн, оскільки призначення судової експертизи стосувалося задоволеної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву представника позивачки, адвоката Яценка Д.І., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн /десять тисяч гривень 00 копійок/, витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 33926,40 грн /тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень сорок копійок/, всього до стягнення підлягає 43926,40 грн / сорок три тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень сорок копійок/.

Відмовити в задоволенні іншої частини вимог.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повне додаткове судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова