Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №583/3599/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3599/26

2/583/1840/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 представник позивача адвокат Абрамович О.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011, справа №2-265, з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області №583/1862/17 від 03.08.2017 змінено розмір аліментів, стягуваних за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011 і вирішено стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 20.07.2017.

На підставі вказаного рішення суду в Охтирському відділі державної виконавчої служби перебуває на виконанні виконавчий лист №583/1862/17від 12.09.2017, АСВП №56869028.

У зв`язку з тим, що відповідач аліменти не сплачує, в нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 129644,08 грн. Розмір нарахованої пені складає 1370490 грн. Та оскільки розмір пені перевищує розмір заборгованості з аліментів, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 129644,88 грн за період з серпня 2018 по червень 2026. Також просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

21.07.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Процесуальні документи із судовою повісткою направлені поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за місцем реєстрації відповідача і повернуті суду з відміткою «адресат відсутній». Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно положень п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому відділенні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

В даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, у зв`язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.07.2005 року ( а.с. 7).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с. 8).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , аліменти в розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання його дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму визначеного на дитину відповідного віку, починаючи стягування з 24.01.2011 року, а аліменти сплачувати матері ОСОБА_1 (а.с. 9).

11.03.2013 за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с. 10).

Як вбачається з заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.08.2017, справа №583/1862/17, змінено розмір аліментів, стягуваних за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2011 і вирішено стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 20.07.2017.

Встановлено, що ОСОБА_2 аліменти не сплачує, за боржником наявна заборгованість станом з серпня 2018 по 01.07.2026 у сумі 12964408 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем ( а.с. 14-15).

Згідно зі ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства

За приписами ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 передбачено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Разом з тим, якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.12.2020 року по справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Судом встановлено, що відповідач не виконує свого обов`язку зі сплати аліментів, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком. Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що зазначена заборгованість утворилася не з його вини.

Отже, у зв`язку з виникненням заборгованості зі сплати аліментів з вини відповідача позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 196 СК України неустойка (пеня) розраховується від суми несплачених аліментів, тому сума заборгованості за аліментами має бути встановлена у разі виникнення спору щодо стягнення пені з посиланням на докази у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16.03.2016 року у справі № 6-300цс16, дійшла висновку, що пеня за прострочення сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.07.2026, складеним старшим державним виконавцем Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Матосовою І.Ю., заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №56869028, за серпень 2018 року – червень 2026 року складає 129644, 08 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву стороною позивача надано розрахунок, який відповідачем не спростований та приймається судом до уваги при обчисленні розміру пені, оскільки відповідає позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 (справа №572/1762/15-ц) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.201 (справа № 333/6020/16-ц) .

Відповідно до зазначеного розрахунку загальний розмір заявленої до стягнення неустойки (пені) за період з серпня 2018 року по червень 2026 року включно становить 1370490,00 грн, що значно перевищує розмір заборгованості за аліментами, яка складає 129644,08 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст.196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню з боржника, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості аліментів.

Зважаючи на зазначену норму сімейного законодавства позивачка просить стягнути з відповідача пеню у розмірі, що відповідає розміру заборгованості за період з серпня 2018 року по червень 2026 року у сумі 129644,08 грн.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 129644,08 грн, яка не перевищує 100 відсотків заборгованості по аліментам станом на червень 2026 року, а тому позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Беручи до уваги порядок подачі доказів, складність судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими та підлягають до стягнення у визначеному позивачкою розмірі.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 28, 76-82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 129644 (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 14 вересня 2026 року

Суддя Охтирського міськрайонного

суду Сумської області Н.Г. Яценко