Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №420/5426/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5426/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд: Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Змінити категорію військового обліку на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Виключено з військового обліку». Внести дані у графі «Постанова ВЛК» – «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», «Дата ВЛК» - « 27.11.1992».

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідно до відмітки у військовому квітку НОМЕР_1 , стр. 2, 26, 32: « 27.11.1992 року визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 32а Наказу МО СРСР № 260 1987 року». На стр. 26 міститься штамп від 28.01.1993 року про зняття з обліку. Водночас, інформація у додатку «РЕЗЕРВ+» не відповідає дійсності, відсутні дані щодо виключення Позивача з військового обліку, натомість зазначено, що він є «військовозобов`язаний», перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку із встановленими розбіжностями позивач письмово звернувся до Відповідача із заявою (та додатками) про внесення всіх облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але відповідач проігнорував дане звернення.

На думку позивача, закон не передбачає повторного проходження медичного огляду для визначення придатності військовозобов`язаного до військової служби після винесення рішення військово-лікарської комісії про визнання особи непридатним до військової служби та внесення відповідних відомостей до військово-облікового документа.

Ухвалою суду від 04.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвалу суду від 04.03.2026 в електронному вигляді відповідачу було направлено судом через підсистему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету – 05.03.2026.

Однак, у встановлений судом строк та на даний час, відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від відповідача не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Як визначено ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 27.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за даними військово-облікового документу сформованого 03.02.2026 (дійсний до 03.02.2027) в електронному вигляді в застосунку Резерв+, є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , звання рекрут, ВОС – 999.

Згідно наявної у справі копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 23.01.1993 ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній 27.11.1992 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.І ст. 32 А розкладу хвороб Наказу МО СССР №260 1987 року.

09.02.2026 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 була надіслана заява, у якій він просив протягом п`яти днів з дня реєстрації заяви внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку. Заява була надіслана цінним листом з описом вкладення та до неї були додані копії військово облікового документа, паспорта та відомостей із «Резерв +».

Доказів розгляду заяви позивача з прийнятим відповідачем за результатами її розгляду рішенням до матеріалів справи не надано ані позивачем, ані відповідачем.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як визначено ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За приписами ч.2, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з вимогами ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).

Пунктом 9 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами п.3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окремими абзацами пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тощо.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

В силу вимог ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У розумінні приписів ст.2 зазначеного Закону, одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч.8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно ч.1 ст.6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно ч.1 до ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Отже територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, організовують внесення інформації (актуальних даних щодо осіб) до вказаного Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Відповідно до п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Приписами п.4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 5, 6 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Відповідно до п.8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).

Так, з матеріалів справи суд встановив, що згідно копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 23.01.1993 ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній 27.11.1992 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.І ст. 32 А розкладу хвороб Наказу МО СССР №260 1987 року.

Частина 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням), передбачала зняття громадян з військового обліку з наступних підстав: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) призвані або прийняті на військову службу; г) які вибули на постійне місце проживання за межі України; д) померлі.

Суд також враховує, що на час звернення позивача із заявою від 09.02.2026, ч.6 ст.37 Закону № 2233-ХІІ передбачає такі підстави виключення з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку - визнані непридатними до військової служби.

Водночас суд зауважує, що прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку, зокрема й питань внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом їх актуалізації, відноситься до компетенції районного ТЦК та СП, у якому позивач перебуває на обліку, який за результатом розгляду та вивчення наданих документів приймає відповідні рішення.

З метою приведення у відповідність відомостей електронного військово-облікового документу до відомостей військового квитка, позивач звертався до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою від 09.02.2026.

Суд зауважує, що право на звернення із такими заявами з метою виправлення недостовірних відомостей реєстру передбачене п. 2 ч.1 ст. 9 Закону №1951-VIII, п.4 Порядку № 559.

Ініціюючи у своїй заяві питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач надав наявні у нього документи.

Однак відповідачем не було розглянуто подану позивачем заяву, будь-яке рішення по суті постановленого в заяві від 09.02.2026 питання ухвалено не було, що відповідачем не спростовано.

Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого безпосередньо належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні таких дій - повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави такої відмови.

Однак по суті відповідач не розглянув скаргу ОСОБА_1 , не вирішив порушене у них питання (про внесення даних про непридатність до військової служби та виключення позивача з військового обліку), не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 09.02.2026 та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про стан здоров`я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.

Водночас, саме відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідних рішень щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заявах службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.

При цьому суд зауважує, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідно відсутність належним чином оформленого рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивованої відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів свідчить про протиправну бездіяльність (а саме – не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити) відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у не розгляді заяви позивача від 09.02.2026 по суті порушених у ній питань та не прийнятті відповідного управлінського рішення, за результатами розгляду такої заяви.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо даних військовозобов`язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов`язаного, однак відповідна заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку є передчасними.

На переконання суду у спірному випадку належним та достатнім способом захисту у спірному випадку, з огляду на наведене вище, буде саме зобов`язання відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву позивача від 09.02.2026 та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.02.2026, із зобов`язанням розглянути таку скаргу та прийняти відповідне управлінське рішення, за результатами її розгляду.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, за подання даного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328 грн.

Відповідно до п.1 п.3 ч.3 ст.4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Водночас, за приписами ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з викладеного, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», то позивачу за звернення до суду з даною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн. Отже, фактично, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі (1331,20грн).

Відтак, з огляду на прийняття рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 532,48 грн пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.02.2026 по суті порушених у ній питань та не прийнятті відповідного управлінського рішення, за результатами її розгляду.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2026 по суті порушених у ній питань щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА