Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/18964/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18964/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 червня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви, призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця ОСОБА_2 за Порядком № 975;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та подати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги за загиблого під час проходження військової служби сина позивача - військовослужбовця ОСОБА_2 .

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до сповіщення № 703 від 27.04.2024 син позивача – ОСОБА_3 , який призваний на військову службу 12.03.2020, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі Військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Відповідно до лікарського свідоцтва причиною смерті стало отруєння невстановленою речовиною, тобто під час проходження сином позивача військової служби. Медичні висновки та матеріали службового розслідування ґрунтуються на припущеннях Позивач звернувся із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина до відповідача під час проходження військової служби. На заяву позивача, відповідь на момент звернення до суду відповідачем відповіді не надано. На усні звернення позивача, посадові особи відповідача вказують на можливість розгляду заяви до 10 місяців. Листом від 13.05.2026 № 844 відповідачу направлено документи для призначення ОГД. Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви та не нарахуванні та не виплаті допомоги, що перешкоджає у реалізації права на її отримання.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Станом на 21 вересня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, третіх осіб, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Відповідно до сповіщення сім`ї № 703 від 27.04.2024 року позивача – ОСОБА_1 повідомлено про те, що син позивача – молодший сержант ОСОБА_4 , військовослужбовець 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , який призваний на військову службу 12.03.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було встановлено під час перевірки особового складу у тимчасовому місці розташування 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_1 , тіло якого було виявлено без ознак життя, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 92 від 26.03.2024 року причиною смерті стало отруєння невстановленими речовинами.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 року № 265 «Про результати службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_4 » встановлено, що смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця Збройних Сил України, військової служби за контрактом, гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме отруєння азотовмісною речовиною (метадон), внаслідок вживання останнім наркотичних речовин, в місті тимчасової дислокації в населеному пункті Малотаранівка Краматорського району Донецької області.

Як вказує позивач, він звернувся із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина до відповідача під час проходження військової служби. Разом з тим, до матеріалів справи позивачем не надано заяви на яку він посилається.

На вказану заяву, як вказує позивач, відповідь на момент звернення до суду відповідачем не надано.

Листом за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.05.2026 року № 844 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено пакет документів на членів сім`ї військовослужбовця для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у зв`язку із смертю ОСОБА_4 .

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви, призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця ОСОБА_4 за Порядком № 975, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Як гарантовано частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Виходячи з преамбули Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 20.12.1991 року №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №168 від 22.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці 1 цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст), визначає «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затверджений постановою КМ України від 25 грудня 2013 року №975.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Пунктом 10 Порядку №975 визначено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Згідно із пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що заявник повинен додати до пакету документів які направляються до комісії Міністерства оборони України всі наявні у нього документи, а саме документи, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

З наведених положень законодавства вбачається, що процедура призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця складається з декількох послідовних етапів та передбачає розмежування повноважень між уповноваженим органом, який приймає та оформлює документи, і розпорядником бюджетних коштів, який за результатами їх розгляду приймає остаточне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги або відмови у її призначенні.

При цьому відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, передбачені цим Порядком.

Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів після надходження всіх документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, про відмову в її призначенні або про повернення документів на доопрацювання у разі, якщо документи подано не в повному обсязі, вони потребують уточнення або подані не за належністю.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є органом, який на зазначеному етапі безпосередньо приймає рішення про призначення чи виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Натомість на нього покладено обов`язок розглянути подані документи, оформити їх належним чином та за наявності необхідних документів подати розпоряднику бюджетних коштів відповідний висновок.

Судом установлено, що листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.05.2026 року №844 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено пакет документів на членів сім`ї військовослужбовця ОСОБА_4 для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з його смертю.

Таким чином, щонайменше з 13.05.2026 року відповідач був обізнаний про необхідність здійснення передбачених Порядком №975 дій щодо оформлення документів для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що після отримання зазначеного пакета документів відповідачем було складено та подано розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги, прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання або вчинено інші передбачені Порядком №975 дії, про результати яких позивача було належним чином повідомлено.

Також відповідачем, який відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність своєї бездіяльності, не надано суду доказів наявності об`єктивних та передбачених законом підстав для невчинення відповідних дій у встановлений Порядком №975 строк.

За таких обставин суд доходить висновку, що невчинення відповідачем передбачених пунктом 13 Порядку №975 дій після отримання пакета документів на членів сім`ї померлого військовослужбовця свідчить про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, оскільки такі повноваження на цьому етапі не належать ІНФОРМАЦІЯ_1 , а питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 13 Порядку №975 вирішується розпорядником бюджетних коштів після отримання відповідного висновку та необхідних документів.

При цьому суд також не може наперед визначати наявність у позивача безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки це питання потребує оцінки всіх документів, що підтверджують право на її отримання, у тому числі документів щодо причин та обставин смерті військовослужбовця.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 року №265 «Про результати службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_4 » причиною смерті визначено отруєння азотовмісною речовиною (метадоном) внаслідок вживання військовослужбовцем наркотичних речовин.

Водночас пунктом 19 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком, зокрема, вчинення ним дій у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, наведені обставини можуть мати істотне значення для вирішення питання щодо права членів сім`ї померлого на отримання одноразової грошової допомоги. Проте встановлення наявності чи відсутності передбачених пунктом 19 Порядку №975 підстав для відмови у призначенні допомоги належить до процедури розгляду відповідного пакета документів уповноваженими органами та не може бути підставою для невчинення відповідачем дій, прямо передбачених пунктом 13 Порядку №975.

При цьому суд звертає увагу, що сам по собі висновок службового розслідування про обставини смерті військовослужбовця не є рішенням про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та не замінює собою передбачену Порядком №975 процедуру розгляду документів і прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача належним способом захисту у спірних правовідносинах є не зобов`язання відповідача безпосередньо призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, а зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути подані документи відповідно до вимог Порядку №975 та, за наявності передбачених ним підстав, подати розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги.

При цьому, якщо за результатами перевірки документів буде встановлено їх неповноту або необхідність уточнення, відповідач має діяти відповідно до процедури, визначеної Порядком №975, а не залишати звернення без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов був задоволений частково, судові витрати позивача в сумі 1064 грн. 96 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду документів, поданих відповідно до листа від 13 травня 2026 року № 844, для вирішення питання про призначення членам сім`ї одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи, подані відповідно до листа від 13 травня 2026 року № 844, щодо призначення членам сім`ї одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 та за результатами їх розгляду вчинити передбачені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, дії, зокрема, за наявності передбачених законодавством підстав, оформити та подати до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства оборони України відповідний висновок, або прийняти інше рішення, передбачене зазначеним Порядком, з належним його обґрунтуванням.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1064 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1, код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя С.О. Cтефанов