Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/12368/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 з призову військовозобов`язаного ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Повідомлення 20260310-564905 про відмову в наданні відстрочки, сформованого 10.03.2026 р., ОСОБА_1 повідомлено, що підставою для відмови в наданні відстрочки є те, що особа перебуває на військовому обліку в районі бойових дій або тимчасової окупації. Для розгляду заяви необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання. Якщо актуальне місце проживання особи знаходиться в районі бойових дій, необхідно стати на облік у ТЦК найближчого безпечного району. ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) є діючим органом, діє онлайн як орган військового управління, займаючись мобілізаційними питаннями та обліком, безпосередньо здійснюючи свою діяльність з підконтрольної Україні території, таким чином може розглядати питання щодо надання чи відмови у наданні відстрочки. Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 формально створена, але члени комісії не знаходяться територіально разом, тому і ніяких рішень не приймають. Така підстава для відмови у наданні відстрочки, як перебування особи на військовому обліку в районі бойових дій або тимчасової окупації, - не передбачено як підстава відмови у оформленні відстрочки згідно законодавства. Для подання заяви для оформлення відстрочки через ТЦК та СП за місцем проживання, 20.03.2026 р. ОСОБА_1 пройшов необхідні медичні обстеження та отримав статус внутрішньо переміщеної особи. Вранці 23.03.2026 р. ОСОБА_1 прямував до ІНФОРМАЦІЯ_4 за постановкою на облік, оновлення даних та оформлення відстрочки. Однак, по дорозі ОСОБА_1 зупинила патрульна поліція, яка передала його співробітникам ТЦК, які передали його до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 23.03.2026 р. близько 15.30.– ОСОБА_1 поставили на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), в цей же день було видано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 було порушено процедуру мобілізації військовозобов`язаного, оскільки по-перше, ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправно було відмовлено у наданні відстрочки ОСОБА_1 і за наявності даної відстрочки у ІНФОРМАЦІЯ_4 не було б підстав для мобілізації; по-друге, за дві години до кінця робочого дня, ОСОБА_1 не зміг би пройти медичну комісію та здійснити всі належні процедури для оформлення наказу про мобілізацію (призов) військовозобов`язаного.

Позивач зазначає, що на момент призову на військову службу під час мобілізації позивач мав статус педагогічного працівника, а також мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі частини 3 пункту 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при цьому попередні відмови в оформленні відстрочки не ґрунтуються на законі; в оформленні відстрочки було відмовлено з підстав, не передбачених законодавством. Як наслідок, ІНФОРМАЦІЯ_4 не мав правових підстав приймати рішення про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, оскільки позивач мав право на відстрочку, в силу положень частини 3 пункту 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації здійснено з порушенням приписів Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою від 05.05.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

06.05.2026 року позивач усунув недоліки, які слугували підставою для залишення позову без руху.

Ухвалою від 11.05.2026 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що ОСОБА_1 є придатним до військової служби в Збройних Силах України, відстрочки чи бронювання на час призову не мав, та 23.03.2026 року призваний на військову службу за мобілізацією та направлений в розпорядження до військової частини НОМЕР_1 . Оскільки позивач є військовозобов`язаним, тому він може бути призваний на військову службу за мобілізацією, а присвоєння військового звання - “солдат” передбачено наказом Міністерства оборони України № 317 від 07.09.2020. Враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин позивачу виповнилося повних 34 роки та він перебував в статусі військовозобов`язаного, тому на підставі вказаних норм останній був прийнятий на військову службу під час мобілізації.

Суд зазначає, що відповідачами Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військовою частиною НОМЕР_1 до суду не подано відзиви на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Станом на 07.03.2026 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 були наявні відомості про перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , категорія обліку – військовозобов`язаний.

Згідно довідки закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Одеський професійний коледж морського та залізничного транспорту» № 44 від 09.03.2026, ОСОБА_1 , дійсно працює у ЗП (ПТ)О «Одеський професійний коледж морського та залізничного транспорту» (заклад входить до складу Професійних (професійно- технічних) закладів підпорядкованих Міністерству освіти і науки України) з 04 березня 2026 року (Наказ №12-к від 04.03.2026 р.) за основним місцем роботи, по теперішній час та займає посаду Майстра виробничого навчання та має повну зайнятість (1,0 ставки). Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» - Майстер виробничого навчання входять до переліку педагогічних працівників.

ОСОБА_1 через ЦНАП звернувся із заявою щодо отримання відстрочки.

Згідно повідомлення № 20260310-564905 від 10.03.2026, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки. Відомості про відмову: особа перебуває на військовому обліку в районі бойових дій або тимчасової окупації. Для розгляду заяви необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання. Якщо актуальне місце проживання особи знаходиться в районі бойових дій, необхідно стати на облік у ТЦК найближчого безпечного району.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 573 від 23.03.2026 року, відповідно до поіменного списку № 1054 від 23.03.2026 року, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 , зокрема ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та з призову на військову службу, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

На даний час строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії військовозобов`язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно пункту 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівники його секретаріату, які мають науковий ступінь та працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону №3543-XII).

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

Відповідно до п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7. У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти. За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов`язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв`язку. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

24.10.2025 року Постановою Кабінету Міністрів України (надалі КМУ) № 1364 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. №560», були внесені зміни до Порядку №560, де його п.58 було викладено у наступній редакції «за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та було також затверджено: 1). «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та 2). «Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Таким чином, починаючи з 01.11.2025 року, військовозобов`язані подають свої заяви на відстрочку від призову за мобілізацією вже безпосередньо до Центрів надання адміністративних послуг.

Позивачем не оспорюється та підтверджується у позові, що свою заяву про надання йому відстрочки він подавав не до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а подав її особисто до ЦНАП м. Одеса 10.03.2026 року.

Цього ж дня 10.03.2026 року, повідомленням № 20260310-564905 позивачу відмовлено у наданні йому відстрочки з підстав: «особа перебуває на військовому обліку в районі бойових дій або тимчасової окупації. Для розгляду заяви необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання. Якщо актуальне місце проживання особи знаходиться в районі бойових дій, необхідно стати на облік у ТЦК найближчого безпечного району».

Будь-яких доказів на підтвердження того, що заява від 10.03.2026 року передавалась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 60 Порядку № 560 чітко визначено, що у разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Проте, повідомлення № 20260310-564905 від 10.03.2026 року не відповідає формі повідомлення про відмову у наданні відстрочки, затвердженій в додатку 7 до Порядку № 560.

Отже, і заяву про надання відстрочки і повідомлення про відмову у наданні відстрочки - від позивача приймав та видавав адміністратор ЦНАП м. Одеса, а не посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено вчинення ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких дій чи бездіяльності щодо розгляду заяви позивача, а також прийняття ним рішення про відмову у наданні відстрочки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, позивачем не надано доказу наявності у нього станом на дату призову та військову службу під час мобілізації, на особливий період, документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або щодо його бронювання.

Відповідно до п.82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

Тобто, з урахуванням того, що ОСОБА_1 придатний до військової служби, відстрочки від мобілізації не мав, заброньованим не був, відтак був призваний на військову службу за наявності правових підстав для цього.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач після отримання повідомлення від 10.03.2026 року та до винесення наказу від 23.03.2026 № 573 про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно звертався із заявою про надання відстрочки, суду не надано, а тому посилання позивача на те, що до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність та відсутність ознак протиправних дій відповідачів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст. 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.