Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №619/2726/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2726/26

провадження № 2/619/1781/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 року м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/2726/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 ,

треті особи: Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського paйoнy Харківської області Новохатська Ірина Володимирівна ,

Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванов Михайло Іванович

вимоги позивача :про звільнення майна з-під арешту

Стислий виклад позиції позивача.

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванов Михайло Іванович про звільнення майна з-під арешту в якій позивач просить суд зняти (припинити) обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 56704025, дата та час державної реєстрації: 02.11.2004 12:07:15, відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення - Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1430594 від 02.11.2004 12:07:15, накладений на підставі договору застави, серія та номер відсутні, виданого 20.06.2003 року приватним нотаріусом Івановим М.І., підстави внесення запису: рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського paйoнy Харківської області Новохатської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75082913 від 17.09.2024 14: 15:33.

В обґрунтування позову зазначив, 09 липня 2008 року між ОСОБА_3 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Івановим М. І. за реєстровим № 739.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.08.2008 року право приватної власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 395253308 від 17.09.2024 року за позивачем зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час отримання актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивачу стало відомо про наявність обтяження щодо вказаного будинку. Згідно з витягом індексний номер 395254183 від 17.09.2024 року у Реєстрі міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження: номер запису про обтяження 56704025, дата та час державної реєстрації 02.11.2004 12:07:15; вид обтяження - заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єкта, майно/права якого обтяжуються - ОСОБА_3 ; відомості про реєстрацію до поновлення/ перенесення - Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1430594 від 02.11.2004 12:07:15; документ, поданий для державної реєстрації, - договір застави, серія та номер відсутні, виданий 20.06.2003 року, видавник: приватний нотаріус Іванов М. І., підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75082913 від 17.09.2024 14: 15:33, ОСОБА_4 , Солоницівська селищна рада Харківського paйoнy Харківської області.

Отже, обтяження було накладено 02.11.2004 року на майно, право щодо якого на той момент було пов`язане з відповідачем, тобто до придбання спірного житлового будинку позивачем. Позивач не є боржником за будь-яким зобов`язанням, що могло бути підставою для такої заборони на нерухоме майно, та не була стороною договору застави від 20.06.2003 року. При цьому в самому договорі купівлі-продажу від 09.07.2008 року продавець прямо засвідчив, що майно нікому іншому не продане, не подароване, не заставлене, у спорі, податковій заставі та під забороною (арештом) не перебуває, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави і Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Договір був посвідчений нотаріусом, а право власності надалі зареєстроване за позивачем. Таким чином, на момент укладення договору та переходу права власності, відомості про наявність перешкод для відчуження майна, які б унеможливлювали посвідчення договору, встановлені не були. Існування станом на теперішній час запису про заборону щодо житлового будинку порушує права Позивача як власника майна, оскільки перешкоджає повному та безперешкодному здійсненню права володіння, користування і розпорядження належним їй нерухомим майном, у тому числі створює перешкоди у вчиненні реєстраційних та нотаріальних дій. Отримана відповідь Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби за вих. №1120 від 24.03.2026 р., не дала можливості встановити наявність чинних правових підстав для подальшого існування арешту на майно позивача. Так, згідно з вказаною відповіддю на виконанні відповідно до відомостей АСВП виконавче провадження не перебувало. Слід зазначити, що відповідно до інформації РРП зазначене обтяження Богодухівським ДВС не виконувало. Крім того, згідно відповіді Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України будь-яка інформація про нотаріуса який внес це обтяження в Єдиному реєстрі нотаріусів відсутня, а за адресою АДРЕСА_2 , яка вказана у договорі купівлі-продажу та інших документах, такий нотаріус фактично відсутній. Згідно з відповіддю Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.04.2026 р. згідно з наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 09.09.2009 № 470/2 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Іванова М.І. припинено, а реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності по Золочівському районному нотаріальному округу анульовано з 09.09.2009 р. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Іванова М.І. передані до Харківського обласного державного нотаріального архіву (вул. Біблика, буд. 18, м. Харків, 61007, засоби зв`язку: (0572) 94-69-34; (057) 393-16-18, email: info.oblarhv.kh.notary@kharkivjust.gov.ua). Отже, звернутися безпосередньо до нотаріуса, який наклав арешт (обтяження), з метою його зняття в позасудовому порядку неможливо. Окрім того, позивач не є стороною зобов`язання, що стало підставою для внесення запису про обтяження, а відтак не має реальної можливості ініціювати його скасування у виконавчому провадженні або шляхом звернення до кредитора чи нотаріуса. За таких обставин єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є звернення до суду з цим позовом.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

27 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

01 червня 2026 року ухвалою суду витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву (вул. Біблика, буд. 18, м. Харків, 61007, засоби зв`язку: (0572) 94-69-34; (057) 393-16-18, e-mail: info.oblarhv.kh.notary@kharkivjust.gov.ua) копії матеріалів нотаріальної справи щодо договору застави від 20.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Івановим М.І., а також документів, що стали підставою для накладення заборони на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано у державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської (код ЄДРПОУ: 04398821, адреса: 62370, Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6, тел. (063)125-91-39, ел.пошта: inbox@solrada.gov.ua) копію реєстраційної справи щодо запису про обтяження №56704025 від 02.11.2004 р., а саме заборони на нехуноме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та документи, що стали підставою для його внесення.

12 серпня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

У судове засідання позивач не прибула, а представник, через систему «Електронний суд» подала заву про розгляд справи без її участі та участі позивача , позовні вимоги підтримала.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.3 ст.211 ЦПК України).

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання та на адресу, яка зазначена у позовній заяві, однак судова повістка не вручена під час доставки та повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Треті особи: Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського paйoнy Харківської області Новохатська Ірина Володимирівна та Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванов Михайло Іванович у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, заяв та клопотань не надали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від позивача та її представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 липня 2008 року між ОСОБА_3 як продавцем (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ), що мешкає в АДРЕСА_1 , з однієї сторони, і ОСОБА_1 як покупцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що мешкає в с. Рясне, Золочівського р-ну, Харківської обл., з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Івановим М. І. за реєстровим № 739.

Згідно договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність цілий житловий будинок АДРЕСА_1 , надвірними будівлями та спорудами на земельній ділянці фонду Золочівської селищної ради. Житловий будинок „А-1" дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 36.3 кв. м., загальною площею 57.9 кв.м. і такі приміщення і споруди: а-тамбур, Б-сарай, В-льох, Д-літній душ, Е-вбиральня, огорожа № 1-3. Житловий будинок належить Продавцю на підставі договора купівлі-продажу, посвідченого Золочівською держнотконторою 19.04.1997 р. за реєстром № 300 та зареєстрованого у КП „Архітектурно-інвентарізаційне бюро Золочівського р-ну " запис 540, в книзі 6, реєстровий № 23637187.

Загальна вартість майна, згідно витягу КП „Архітектурно-інвентарізаційне бюро Золочівського р-ну від 16.06.2008 р. № 19197489, складає 22 210 грн. Продаж вчинено за 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) грн., які отримані Продавцем під час підписання цього договору. Продавець свідчить, що майно не продане, не подароване, не заставлене, у спорі, податковій заставі та під забороною (арештом) не перебуває, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави і Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Прав щодо нього у третіх осіб, в тому числі і за шлюбним контрактом, як у межах, так поза межами України немає, інтересам та правам малолітніх та неповнолітніх дітей цей договір не суперечить. Продавец зобов`язується звільнити будинок і виписатися з нього до 15 липня 2008 р. Будинок візуально оглянутий Покупцем до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали б його використанню за призначенням, на момент огляду Покупцем, не було виявлено. Продавець стверджує, що недоліків, або особистих властивостей будинку, які можуть бути небезпечними для життя, або здоров`я Покупця, немає.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.08.2008 року право приватної власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 395253308 від 17.09.2024 року за позивачем зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом індексний номер 395254183 від 17.09.2024 року у Реєстрі міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження: номер запису про обтяження 56704025, дата та час державної реєстрації 02.11.2004 12:07:15; вид обтяження - заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єкта, майно/права якого обтяжуються - ОСОБА_3 ; відомості про реєстрацію до поновлення/ перенесення - Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1430594 від 02.11.2004 12:07:15; документ, поданий для державної реєстрації, - договір застави, серія та номер відсутні, виданий 20.06.2003 року, видавник: приватний нотаріус Іванов М. І., підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75082913 від 17.09.2024 14: 15:33, Новохатська Ірина Володимирівна, Солоницівська селищна рада Харківського paйoнy , Харківської області.

Отже, обтяження було накладено 02.11.2004 року на майно, право щодо якого на той момент було пов`язане з відповідачем, тобто до придбання спірного житлового будинку позивачем.

При цьому в самому договорі купівлі-продажу від 09.07.2008 року продавець прямо засвідчив, що майно нікому іншому не продане, не подароване, не заставлене, у спорі, податковій заставі та під забороною (арештом) не перебуває, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави і Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Договір був посвідчений нотаріусом, а право власності надалі зареєстроване за Позивачем. Таким чином, на момент укладення договору та переходу права власності, відомості про наявність перешкод для відчуження майна, які б унеможливлювали посвідчення договору, встановлені не були.

Згідно відповіді Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби за вих. №1120 від 24.03.2026 р., відповідно до відомостей АСВП виконавче провадження не перебувало. Відповідно до інформації РРП зазначене обтяження Богодухівським ДВС не виконувало.

Згідно відповіді Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо надання інформації про дійсну адресу робочого місця та контактний номер телефону приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванова Михайла Івановича, а у випадку припинення ним діяльності - де зберігається його архів (документи), зазначалося, що будь-яка інформація про зазначеного нотаріуса в Єдиному реєстрі нотаріусів відсутня, а за адресою АДРЕСА_2 , яка вказана у договорі купівлі-продажу та інших документах, такий нотаріус фактично відсутній.

Згідно відповіді Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.04.2026 р. , нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Іванова М.І. припинено згідно з наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 09.09.2009 № 470/2, а реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності по Золочівському районному нотаріальному округу анульовано з 09.09.2009 р. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Іванова М.І. передані до Харківського обласного державного нотаріального архіву (вул. Біблика, буд. 18, м. Харків, 61007, засоби зв`язку: (0572) 94-69-34; (057) 393-16-18, email: info.oblarhv.kh.notary@kharkivjust.gov.ua).

Таким чином, нотаріальну діяльність нотаріуса Іванова М. І., яким було накладено відповідне обтяження (та який зазначений у реєстрових відомостях як особа, що видала документ - договір застави від 20.06.2003 року), припинена, запис про нього відсутній у Єдиному реєстрі нотаріусів. Отже, звернутися безпосередньо до нотаріуса, який наклав арешт (обтяження), з метою його зняття в позасудовому порядку для позивача виявилося неможливим.

На виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2026 року щодо витребування копії реєстраційної справи стосовно запису про обтяження № 56704025 від 02.11.2004 року та документів, що стали підставою для його внесення, Солоницівська селищна рада повідомила, що у Солоницівській селищній раді відсутня реєстраційна справа щодо запису про обтяження № 56704025 від 02.11.2004 року, а також відсутні документи, які стали підставою для внесення зазначеного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Солоницівська селищна рада не є суб`єктом, який здійснював первинну реєстрацію вказаної заборони у 2004 році, а державний реєстратор під час проведення реєстраційної дії у 2024 році лише переніс чинний архівний запис про обтяження до відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства. Отже надати копію реєстраційної справи щодо запису про обтяження № 56704025 від 02.11.2004 року та документи, що стали підставою для його внесення, не вбачається можливим через їх відсутність у володінні Солоницівської селищної ради.

Також на виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2026 року щодо витребування копії матеріалів нотаріальної справи щодо договору застави від 20.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Івановим М.І., а також документів, що стали підставою для накладення заборони на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Харківський обласний державний нотаріальний архів Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив 27.07.2026 №1654/01-15, що за наявними в архіві даними, згідно з документами фонду №88 «Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванов Михайло Іванович», в справі фондоутворювача "Реєстр для реєстрації нотаріальних дій" за 2003 рік записи про посвідчення договорів застави 20 червня 2003 року не виявлено.

Вищезазначене обтяження щодо належного позивачу нерухомого майна обмежують реалізацію позивачем її прав.

Норми права, які застосовував суд та мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою: установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», підставою для реєстрації обтяжень є в тому числі визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено , що обтяження було накладено 02.11.2004 року на майно, право щодо якого на той момент було пов`язане з відповідачем, тобто до придбання спірного житлового будинку позивачем. Позивач не є стороною зобов`язання (стороною договору застави від 20.06.2003 року), що стало підставою для внесення запису про обтяження, оскільки придбала нерухомість через 4 роки після того як було накладено обтяження. Отже позивач не має право ініціювати його скасування у виконавчому провадженні або шляхом звернення до нотаріуса.

За таких обставин єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є звернення до суду з позовом.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Позов про звільнення майна з-під арешту, припинення обтяження на нерухоме майно може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Позивач є власником нерухомого майна, але це право обмежено, оскільки на майно накладено обтяження.

Суд враховує мету процесуального інституту накладення обтяження на нерухоме майно, а також досліджені в судовому засідання докази та доходить висновку про відсутність обґрунтованої необхідності подальшого застосування такого обтяження, оскільки в даному випадку втручання у право особи на мирне володіння своїм майном є невиправданим.

На час розгляду справи відкриті виконавчі провадження відносно позивача відсутні.

Враховуючи наявність накладеного обтяження на майно, неможливість його припинення в позасудовому порядку, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача шляхом припинення обтяження, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, а обставини, на які посилався позивач, знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розподіл судових витрат

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти (припинити) обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 56704025, дата та час державної реєстрації: 02.11.2004 12:07:15, відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення - Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1430594 від 02.11.2004 12:07:15, накладений на підставі договору застави, серія та номер відсутні, виданого 20.06.2003 року приватним нотаріусом Івановим М.І., підстави внесення запису: рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського paйoнy Харківської області Новохатської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75082913 від 17.09.2024 14: 15:33.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: 62203, Харківська область, Золочівський район, с. Рясне, РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ;

відповідач : ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа : Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського paйoнy Харківської області Новохатська Ірина Володимирівна, місцезнаходження: 62370, Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6 ЄДРПОУ 04398821, тел. 380631259139,

Третя особа : Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Іванов Михайло Іванович, місцезнаходження: 62203, смт Золочів, Харківська область, вул. Правди, 21.

Суддя Н. В. Коваленко