Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №619/3780/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3780/26

провадження № 2/619/2243/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 року м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/3780/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області,

ОСОБА_2 ,

вимоги позивача :про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача.

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позову зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,1088 га, розташована за адресою: діл. № НОМЕР_1 (двадцять) Малоданилівська селищна рада Дергачівського (нині — Харківського) району Харківської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. За життя 13.10.2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким заповіла ОСОБА_1 вищезазначену земельну ділянку. Заповіт був посвідчений секретарем Малоданилівської селищної ради Дергачівського (нині - Харківського) району Харківської області Золотарьовою В.М. Після смерті ОСОБА_3 не подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, оскільки не був обізнаний про складений на його користь заповіту, а відтак не мав можливості своєчасно реалізувати свої спадкові права. На початку травня 2026 року позивач дізнався про існування вищезазначеного заповіту, складеного на його ім`я, після чого звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. щодо оформлення спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Заповіт, що був складений на ім`я позивача, передав на початку травня 2026 року родич померлої (спадкодавця), а саме ОСОБА_2 , який також отримав у спадок від померлої тітки квартиру. 14.05.2026 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. У листі-відмові зазначено, що у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини, не прийняття спадщини іншими спадкоємцями, які б могли дати згоду на таке прийняття, було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

08 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олени Миколаївни (адреса: 62300, Харківська область, Харківський район, м.Дергачі, вул.Сумський Шлях, буд.159) інформацію, чи хто-небудь, окрім ОСОБА_1 , звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ? чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ? чи посвідчувалися заповіти від імені ОСОБА_3 ?.

01 липня 2026 року ухвалою суду залучено співвідповідачем у справі ОСОБА_2 та витребувано з Малоданилівської селищної ради належним чином завірену копію заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого 13 жовтня 2010 року за № 122, для долучення до матеріалів цивільної справи.

12 серпня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, через систему «Електронний суд» подала заву про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи покладалася на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 років померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, актовий запис №28 від 03 квітня 2019 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,1088 га, розташована за адресою: діл. № НОМЕР_1 (двадцять) Малоданилівська селищна рада Дергачівського (нині — Харківського) району Харківської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 061056.

За життя 13.10.2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1088 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт був посвідчений секретарем Малоданилівської селищної ради Дергачівського (нині - Харківського) району Харківської області Золотарьовою В.М.

Як зазначає позивач , після смерті ОСОБА_3 він не подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, оскільки не був обізнаний про складений на його користь заповіт, а відтак не мав можливості своєчасно реалізувати свої спадкові права.

Про існування заповіту позивач дізнався на початку травня 2026 року від родича померлої (спадкодавця), а саме ОСОБА_2 , який і передав його позивачу.

Позивач 14.05.2026 звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. щодо оформлення спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

У листі-відмові від 14.05.2026 зазначено, що у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини, не прийняття спадщини іншими спадкоємцями, які б могли дати згоду на таке прийняття, було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав.

Відповідно до інформаційного листа приватного нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олени Миколаївни 10.06.2016 №381/01-16, спадкова справа, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилась. Із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85576627 від 10.06.2026 року. Від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області посвідчено заповіт від 13.10.2010 року номер в реєстрі нотаріальних дій № 221, та заповіт від 13.10.2010 року номер в реєстрі нотаріальних дій № 222, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85576641 від 10.06.2026 року. До відповіді додала - інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85576627 від 10.06.2026 року та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 85576641 від 10.06.2026 року. Як зазначив позивач заповіт за №222 був складений на квартиру на ім`я ОСОБА_2 , проте він ним не скористався, а прийняв спадщину іншим шляхом.

На виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2026 року Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області, надано відповідь 06.07.2026 №02-20/1741, відповідно до якої надати належним чином завірену копію заповіту зареєстрованого 13 жовтня 2010 року за № 122, складеного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є можливим, оскільки у Журналі реєстрації заповітів за 13 жовтня 2010 року запис про реєстрацію заповіту від імені ОСОБА_3 за № 122 - відсутній.

Норми права, які застосовував суд та мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що заповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, земельна ділянка.

ОСОБА_3 за життя склала заповіт, відповідно до якого земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1088 га, розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

З доданих до позовної заяви доказів установлено, що позивач 14.05.2026 звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. з питання оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте їй було роз`яснено про пропуск ним встановленого ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.

Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Статтею 1272 ЦК України передбачено: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В абз. 6, 7 п. 24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17; від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц; від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. У зв`язку з цим, постановою державного нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 (справа № 565/1145/17 провадження 61-38298св18) вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до пояснень позивача, які містяться в позовній заяві, строк на подання заяви про прийняття спадщини ним був пропущений у зв`язку з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту. Оскільки спадкодавець не був близьким родичем спадкоємця, мешкали вони окремо тому є імовірність що спадкоємець дійсно не був обізнаний про складання заповіту знайомою, яка раніше з ним працювала. Крім того тільки у травні 2026 року позивача, родичем спадкодавця було повідомлено про наявність заповіту.

Отже, на переконання суду, наведені обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вказані причини пропуску, призвели до неможливості подати ним заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: 62341, Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 5 , ЄДРПОУ 04398790 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , тел НОМЕР_4 .

Суддя Н. В. Коваленко