Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №392/434/24 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/434/24

Провадження № 1-кп/392/82/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 рокуМаловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді: ОСОБА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

представника потерпілого-адвоката ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023121210000201 від 09.10.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця- навідника 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взволу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання-солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не маючий судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , скоїв спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, при наступних обставинах.

Обвинувачений 27 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової частини НОМЕР_1 , де проходив службу навідником 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 12.03.2023, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Згідно ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Незважаючи на викладене, обвинувачений 04 жовтня 2023 року о 19:00 год, перебуваючи біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 під час конфлікту з ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, наніс своєю рукою один удар кулаком в область щелепи потерпілого ОСОБА_6 , та той отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва без зміщення відломків, які відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Від вказаного удару ОСОБА_6 впав на землю. Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, під час того, як потерпілий перебував у положенні лежачи, умисно наніс останньому хаотично кулаками двом рук п`ять ударів в обличчя по голові, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми: внутрішньочерепної трави в формі забою головного мозку 1 ступеня, синці, крововиливи та рани обличчя, закритий перелом правої виличної кістки без зміщення, перелом кісток носу, які відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня та садно правої поперекової ділянки та садно 2-го пальця правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілим до обвинуваченого пред`явлено цивільний позов, відповідно до якого просить сятгнути з обвинуваченого на його користь 11 911 грн 83 коп завданих матеріальних збитків та 193 000 грн у відшкодування завданих моральних збитків, загальна сума 204 911 грн 83 коп..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і показав, що дійсно між ним та потерпілим виникла сварка та він спричинив тілесне ушкодження останньому, наніс удар потерпілому оскільки він постійно ображав свою колишню дружину ОСОБА_7 , застосовував до неї фізичну силу. Того дня він разом з ОСОБА_7 відпочивали та вживали спиртне, потерпілий прийшов до них та він хотів поговорити з ним але не стримався, адже поліція не могла допомогти і нічого зробити, а він недано повернувшись із Лав ЗСУ не міг зрозуміти як в цивільному житті таке може відбуватися. У вчиненому щиро розкаюється, зробив відповідні висновки, вину визнає. Розмір цивільного позову визнає частково в сумі тисячі доларів США.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та відсутності сумнівів у добровільності позиції учасників, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини і щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений є особою, що немає судимості, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є військовослужбовцем у військовому званні солдат, за час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони як військовий що відповідає займаній посаді навідника аеромобільного відділення, не одружений та немає на утриманні дітей.

Враховуючи, що обвинувачений вину у вчиненому визнав, щиро розкаївся, тому суд вважає, за можливе призначити обвинуваченому покарання передбачене санкцією статті у виді позбавлення волі задля його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Обвинуваченим чатково визнано розмір цивільного позову. Суд беручи до уваги його обгрунтування потерпілим, наслідки від дій обвинуваченого у вигляді отриманих тілесних ушкоджень, встановленого діагнозу потерпілому, час перебування на лікуванні, вважає, що матеріальні збитки підлягають повному відшкодуванню, отже позов в частині стягнення матеріальних збитків пов`язаних з лікуваням в сумі 11 911 грн 83 коп підлягає задоволенню. Що стосується відшкодування моральної шкоди завданої діями обвинуваченого, суд враховує вимоги розумності та справедливості, посилання потерпілого на те, що ним було перенесено значний фізичний біль, емоційний стрес, який було супроводжено розгубленістю, образою та обуренням через приниження гідності, тривалого часу лікування, що призвело до нервових переживань та значних негативних психоемоційних змін в його житті, та вважає за можливе задовільнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди частково, оцінивши моральну шкоду, яку було завдано потерпілому в сумі 20 000 грн.

Отже, цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 349,368, 369-371, 373-376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов`язати повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в органи пробації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в сумі 11 911 грн 83 коп. та 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди, тобто загальну суму 31 911 грн 83 коп..

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1