Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №346/3479/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №346/3479/26

Суддя: Васильковський В. В.

Справа № 346/3479/26

Провадження № 2-а/346/89/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

02.07.2026 року, позивач, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Відповідач), що підтверджується розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 30.06.2026 року поштовим відправлення L782230001047 позивачу надійшов конверт з копією оскаржуваної постанови № R570900 по справі про адміністративне правопорушення з частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 червня 2026 року. Зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що «..За результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув (ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію..». Зазначеною постановою на позивача накладено штраф у сумі 17000 грн. Вищевказану постанову Позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасування з огляду на обґрунтування, викладені нижче. Вказує на те, що з одного боку законодавець встановив обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед переліку підстав виклику за повісткою згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутня така підстава, як «уточнення даних». Виклик для уточнення даних можливий, згідно з ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку неуточнення військовозобов`язаним своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. На думку позивача, до вказаних у постанові №R570900 від 16 червня 2026 року обставин слід ставитись критично, зважаючи на те, що у тексті постанови не зазначено відомості, що формують об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме: коли саме було сформовано повістку про виклик позивача, не зазначено на яку дату та час повинен був з`явитись позивач, до якого саме ТЦК та СП з вказанням місцезнаходження, підстави виклику, зазначені в ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», коли така повістка була вручена позивачеві. Тому, просить поновити йому строк на звернення до суду з позовом, визнати протиправною та скасувати постанову № R570900 від 16.06.2026 року, по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на нього накладено штраф, в розмірі – 17000 грн., та провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

12.08.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаються на те, що вони не погоджуються з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Позивач є військовозобов`язаним та відповідно до вимог чинного законодавства зобов`язаний виконувати правила військового обліку, у тому числі прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені у повістці місце та строк. Позивачу була вручена особисто під підпис повістка № 7775584 від 08.06.2026 року, відповідно до якої він був зобов`язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 15.06.2026. Однак у визначені у повістці дату, час та місце позивач без поважних причин не з`явився, чим порушив установлений законодавством обов`язок щодо прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За результатами встановлення факту неприбуття позивача за викликом та з урахуванням вимог законодавства начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було прийнято постанову № R570900 від 16.06.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Такі дії відповідача відповідають вимогам законодавства та спрямовані на забезпечення належного ведення військового обліку, виконання громадянами військового обов`язку та реалізацію заходів мобілізаційної підготовки і мобілізації. У даному випадку позивач був зобов`язаний виконати вимоги повістки № 8100180, однак у встановлений строк до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув. Відповідачем було зафіксовано факт невиконання позивачем відповідного обов`язку, після чого в установленому законом порядку прийнято постанову № R570900 від 16.06.2025 року. Також зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало припинення або призупинення обов`язку військовозобов`язаних з`являтися за викликом територіального центру комплектування. Навпаки, зазначений обов`язок прямо передбачений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правилами військового обліку. Таким чином, вказують на те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством України, а обставини, які мають значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення, були встановлені. Оскаржувана постанова відповідає зазначеним критеріям. Відповідач мав законні повноваження щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про військовий облік, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач, звертаючись до суду, повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема наявність правових та фактичних підстав для скасування постанови. Саме лише посилання на незгоду з постановою не є достатньою правовою підставою для її скасування. Якщо позивач посилається на наявність поважних причин неприбуття за повісткою, такі обставини повинні бути належним чином підтверджені допустимими та достовірними доказами. Сам факт неприбуття за викликом без належного підтвердження причин такого неприбуття не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення. Отже, встановлений законодавством обов`язок прибуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 є чинним, конкретним та обов`язковим для виконання. Воєнний стан та проведення мобілізації не скасовують цей обов`язок, а навпаки визначають особливий правовий режим, за якого належне виконання правил військового обліку має особливе суспільне та державне значення. Законодавством не передбачено можливості для військовозобов`язаного на власний розсуд визначати, чи виконувати отриману повістку. Таким чином, позивач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо прибуття за викликом до ТЦК та СП, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП було здійснено за наявності законних підстав. При цьому відповідач звертає увагу суду, що обов`язок військовозобов`язаного не обмежується лише фактом отримання повістки. Після належного оповіщення у особи виникає конкретний встановлений законом обов`язок — прибути у визначені повісткою місце та строк. Таким чином, вказують на те, що у відповідача були як фактичні, так і правові підстави вважати позивача належним чином оповіщеним про необхідність прибуття за повісткою № 7775584, а його неявка у визначений строк без належного підтвердження поважних причин свідчить про невиконання встановленого законом обов`язку. Крім цього, зазначають, що за таких обставин рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та постанова № R570900 від 16.06.2026 року ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах та вимогах чинного на момент вчинення правопорушення законодавства. Тому, просять відмовити у задоволенні позовних вимог, та оскаржувану постанову № R570900 від 16.06.2026 року залишити в силі.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що постановою №R570900 від 16.06.2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі - 17000 грн. (а.с. 6).

Як встановлено з копії Протоколу № 1168 про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 року, громадянин ОСОБА_1 08.06.2026 року доставлений працівниками поліції, у зв?язку з виявленням порушення правил військового обліку. Під час перевірки облікових даних будо встановлено, що стосовно, громадянина ОСОБА_1 подано звернення до відділення поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області на підставі ч. 1 ст. 259 КУпАП Е5311946 від 30.05.2026 року щодо його доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із неявкою, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 39).

Згідно з копією Повістки № 7775584, ОСОБА_1 , вручено вказану повістку, якою зобов`язано його з`явитися 15.06.2026 року о 16 год. 00 хв., до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних (а.с. 40).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачу вручено повістку і у нього виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 , ухилився.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Васильковський В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua