Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №592/11950/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11950/26

Провадження №2-а/592/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Титаренко В.В., за участю секретаря судового засідання Жабко А.О., представника позивача Бороха В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся ОСОБА_1 , через представника, адвоката Бороха В.М., з позовом до Управління патрульної поліції в Сумській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7498299 від 06.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2026 інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Алексєєнко Н.П. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 цього дня у м. Суми, по пл. Покровська, 2, керував транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г ПДР. Зазначає, що жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв, його зупинка була незаконною. Причину зупинки автомобіля йому не повідомили і одразу почали вимагати поліс авто страхування. Переконавшись у відсутності полісу, співробітник поліції повідомив, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з винесенням відповідної постанови.

Від представника відповідача - Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить залишити без змін постанову серії ЕНА № 7498299 від 06.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Алєксєєнко Н.П., а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення

Свої заперечення обґрунтовує тим, що 06.07.2026 близько 08 год 14 хв в м. Суми площа Покровська поблизу будинку № 2, було виявлено та зупинено транспортний засіб Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_1 , водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions VB-400 № 471499, чим порушив вимоги п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху України. Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 підійшла до Позивача, відрекомендувалася, пояснила причину зупинки транспортного засобу, а саме: за наявними базами МТСБУ було встановлено відсутність страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та попросила пред`явити для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, до яких зауважень не виникло. Однак, на законну вимогу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Позивач не надав чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. Старший лейтенант поліції Алєксєєнко Н.П. роз`яснила позивачу, що з 01.01.2025 набув чинності Закон України Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до якого, всі водії повинні мати страховий поліс на транспортний засіб, а перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками. Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , повідомила Позивачу, що він порушив вимоги п. 2.1 ґ ПДР, а саме: Позивач керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП та повідомила Позивачу, що відносно нього буде проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення. Старший лейтенант поліції Алєксєєнко Н.П. роз`яснила Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, також Позивачу було повідомлено строк, порядок виконання та оскарження винесеної постанови. 06.07.2026, розглянувши в присутності Позивача матеріали адміністративної справи, старший лейтенант поліції Алєксєєнко Н.П. винесла постанову серії ЕНА № 7498299 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Старший лейтенант поліції Алєксєєнко Н.П. оголосила постанову та вручила її копію Позивачу.

Ухвалою від 16 липня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав в повному обсязі з викладених у ній підстав, просив позовні вимоги задовольнити, постанову скасувати.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Сумській області про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

06.07.2026 інспектор 2 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області старший лейтенант поліції Алєксєєнко Н.П. винесла постанову серії ЕНА № 7498299 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Із постанови вбачається, що 06.07.2026 близько 08 год 14 хв в м. Суми площа Покровська, 2, водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР.

У судовому засіданні досліджений відеозапис, наданий відповідачем, Департаментом патрульної поліції, до відзиву, а саме відеозапис з нагрудного реєстратора Motorola Solutions vb 471499, з якого вбачається, що 06.07.2026 близько 08 год 14 хв в м. Суми площа Покровська поблизу будинку № 2, був виявлений та в подальшому зупинений транспортний засіб Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , позивач у справі, керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. Факт керування транспортним засобом позивач не оспорює.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови, а саме те, що інспектор Алєксєєнко Н.П. повідомила ОСОБА_1 , що проводиться розгляд справи про адміністративне правопорушення, хто його проводить, оголосила права. Заразом, під час розгляду справи жодних клопотань від ОСОБА_1 не надійшло. Так, розглянувши матеріали адміністративної справи, інспектор Алєксєєнко Н.П. винесла постанову серії ЕНА № 7498299 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, оголосила постанову та вручила її копію ОСОБА_1 .

Зазначений відеозапис з нагрудної камери інспектора Алєксєєнко Н.П. є додатком до оскаржуваної постанови та відомості про нього зазначені в п. 7 цієї постанови.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно з ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Визначення правових та соціальних основ дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища здійснює Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі по тексту Закон № 3353-XII).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлено Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі по тексту ПДР України).

За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до п. 2.1 ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

На відеозаписі, наявному в матеріалах справи, зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України, що підтверджує вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст.16 Закону №3353-XII, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

З наведеними положеннями Закону України «Про дорожній рух» кореспондується п.п."ґ" п.2.1. Правила дорожнього руху, згідно з яким водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких поліцейський може зупинити транспортний засіб. Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3 цієї частини поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

При цьому ч. 3 ст. 35 зазначеного Закону передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної цією статтею.

Слід зазначити, що в межах спірних правовідносин, підставою для зупинки транспортного засобу слугував безпосередньо сам факт відсутності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Оскільки експлуатація автомобіля без такого документа є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 126 КУпАП, виявлення цієї ознаки поліцейським охоплюється положеннями п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Суд зазначає, що наведені положення законодавства не можуть тлумачитися ізольовано від інших норм, які регламентують повноваження Національної поліції щодо контролю за дотриманням правил дорожнього руху та перевірки документів водіїв.

Зі змісту наведених положень законодавства у їх системному взаємозв`язку слід зазначити, що вимога працівника поліції про пред`явлення передбачених п. 2.1 Правил дорожнього руху документів має бути пов`язана із реалізацією поліцейським визначених законом повноважень щодо контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас частиною 1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України, зокрема під час здійснення регулювання дорожнього руху, контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що працівники Національної поліції України наділені прямими, законодавчо закріпленими повноваженнями щодо перевірки наявності чинних договорів (полісів) обов`язкового страхування під час регулювання дорожнього руху, контролю за дотриманням Правил дорожнього руху та перевірки правомірності експлуатації транспортних засобів. При цьому, виявлення ознак відсутності такого страхового поліса є самостійною та належною правовою підставою для зупинки транспортного засобу та подальшого витребування відповідного документа.

Суд установив, що безпосередньо після зупинки транспортного засобу Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_1 , до водія ОСОБА_1 підійшов працівник патрульної поліції, який належним чином представився, роз`яснив причину зупинки - відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд звертає увагу, що саме по собі заперечення особою правомірності зупинки транспортного засобу при зверненні до суду не є достатнім для висновку про незаконність дій поліцейського. Правомірність зупинки має оцінюватися з урахуванням усіх фактичних обставин події, наданих сторонами доказів та повноважень працівника поліції, визначених законом.

Обмеження повноважень працівників поліції щодо перевірки наявності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виключно випадками вчинення або наміру вчинення правопорушення, перебування в місці ДТП чи надзвичайної події, суперечить змісту Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ця норма є імперативною та наділяє органи Національної поліції прямими повноваженнями здійснювати такий контроль у процесі регулювання дорожнього руху.

Слід зазначити, що керування джерелом підвищеної небезпеки є не абсолютним та безумовним правом особи, а специфічною діяльністю, яка пов`язана з постійним ризиком для суспільства і, як наслідок, вимагає від водія підвищеної дисципліни, правосвідомості та суворого дотримання встановлених обов`язків. Одним із таких обов`язків є забезпечення цивільно-правової відповідальності шляхом укладення відповідного договору страхування до моменту виїзду на автодороги загального користування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій інспектора патрульної поліції та, відповідно, відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7498299 від 06.07.2026, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а відтак заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 139, 241, 242, 246, 255, 271, 286 КАС України, суд

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення, а постанову інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області Алєксєєнко Н.П. про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7498299 від 06.07.2026 залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Управління патрульної поліції в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1, код ЄДРПОУ 40973050.

Відповідач Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО