Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №338/1648/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1648/26

18 вересня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , солдата, водія-заправника відділення матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 переданого в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_2 , громадянина України, за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_1 в умовах особливого періоду (воєнного стану) допустив факт перебування на військовій службі у нетверезому стані.

Адміністративне правопорушення вчинив за таких обставин.

Солдат ОСОБА_1 , проходячи службу за мобілізацією і, будучи в оперативному підпорядку військової частини НОМЕР_2 , 11 вересня 2026 року під час виконання службових обов`язків перебував у місці дислокації підрозділу військової частини в одному із сіл Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачено ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав. Вказав, що протягом кількох років добросовісно виконує службові обов`язки, немає зауважень від командирів. 11.09.2026 року одноразово допустив таке порушення, просив суворо не карати.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014 р., Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., який неодноразово продовжено, включно до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 24.03.1999 року, передбачені обов`язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України; свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Стаття 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Ст. 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частина 1 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з ч.3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, доводиться матеріалами справи, зокрема:

- даними протоколу ЛВІ №295 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП від 12 вересня 2026 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_1 , 11 вересня 2026 року під час виконання службових обов`язків перебував на території військової частини НОМЕР_2 , що в одномі із сіл Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачено ч.3 ст.172-20 КУпАП;

- довідкою КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я" від 11 вересня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 о 21 год. 35 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- копією військового квитка серії НОМЕР_3 .

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про можливості звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, з огляду на таке.

В ході судового розгляду заступник командира батальйону суду пояснив, що військовослужбовець ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується за місцем служби, користується заслуженим авторитетом та повагою у колективі військовослужбовців, бойові розпорядження та доручені завдання виконує сумлінно та результативно. Інтереси служби та колективу ставить вище особистих, адекватно реагує на критику та робить правильні висновки. Вказане порушення допустив вперше, з того часу відзначився результативністю у виконанні бойових завдань. На підтвердження цих обставин подав службову характеристику на військовослужбовця. Вказані обставини, на переконання суду, суттєво знижують ступінь його вини.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до цього складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, вчинене адміністративне правопорушення не потягнуло за собою наслідків, не заподіяло збитків. ОСОБА_1 , який продовжує військову службу заявив, що зробив належні висновки.

Тому, оцінюючи в сукупності дії та наслідки, з урахуванням даних, що характеризують його особу, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушеннятта обмежитися усним зауваженням.

На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження у даному конкретному випадку буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КпАП України мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись щодо ОСОБА_1 усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Битківський