Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №205/2717/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2717/26

Номер провадження3/205/1047/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду з надійшов протокол про адміністративне правопорушення ВАД №077562 від 14.02.2026.

Згідно вказаного протоколу 14.02.2026 близько 00:30 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно давав ляпаси, стусани, штовхав свого племінника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із ним, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого та вчинене домашнє насильство фізичного характеру. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою на доведення його вчинення долучено такі матеріали:

-рапорт інспектора-чергового ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про реєстрацію правопорушення,

-заяву ОСОБА_3 ,

-пояснення невідомої особи, дані якої не зазначено,

-пояснення ОСОБА_3 про те, що 14.02.2026 близько о 12:30 її чоловік ОСОБА_1 , застосовував фізичну силу до її племінника ОСОБА_2 , душив його, потім застосував силу до неї та її подруги,

-форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства,

-терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №103883 від 14.02.2026.

В судові засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленими належним чином про час та місце судового розгляду, не з`явився, клопотань про відкладення розгляду не надавав.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що остання, будучи обізнаною під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Новокодацького районного суду міста Дніпра, що засвідчує її підпис у вказаному протоколі, з моменту складання відповідного протоколу і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжила, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.

Дослідивши матеріали справи,суд дійшов таких висновків.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.

Згідно вимог п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наявним лише у тому випадку, коли такі дії завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка є обов`язковою ознакою складу вказаного адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Дослідивши додані до протоколу матеріали, суд констатує повну недоведеність вини ОСОБА_1 належними, допустимими та достатніми доказами з огляду на такі суттєві суперечності та процесуальні порушення:

По-перше, матеріали справи не містять жодних документів, які б беззаперечно підтверджували неповнолітній вік потерпілої особи. До протоколу не долучено копії свідоцтва про народження, паспорта у формі ID-картки чи будь-якого іншого офіційного документа, що посвідчує особу та її вік. Отже, суду не надано жодного документу, який би підтверджував вчинення правопорушення саме у відношенні неповнолітньої особи, оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковано саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

По-друге, уповноваженою особою в порушення стандартів збору доказів не було відібрано жодних пояснень у самого потерпілого. Оскільки потерпілий, згідно з протоколом, є неповнолітнім, його опитування мало відбутися за обов`язкової присутності законного представника, педагога або психолога. Неприйняття жодних заходів для фіксації безпосередніх свідчень потерпілого позбавляє суд можливості встановити його власне сприйняття подій та факт заподіяння шкоди його фізичному чи психічному здоров`ю. Протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить даних щодо місця мешкання потерпілого, його законного представника, що унеможливлює його виклик в судове засідання.

По-третє, наявні у справі докази є суперечливими та не підтверджують факт застосування насильства до потерпілого саме ОСОБА_1 . Так, у протоколі зазначено, що останній давав ляпаси, стусани, штовхання по відношенню до свого племінника, проте у долучених поясненнях ОСОБА_3 стверджується, що чоловік «душив» племінника, після чого застосував силу до неї та її подруги. Такі суттєві розбіжності у характері застосування насильства не були усунуті під час складання протоколу. Крім того, рапорт інспектора-чергового, заява ОСОБА_3 , форма оцінки ризиків та терміновий заборонний припис є лише похідними процесуальними документами, які відображають факт звернення до поліції, але самі по собі не є первинними і безспірними доказами фізичного насильства.

По-четверте, долучені до матеріалів справи письмові пояснення невідомої особи є неналежним та недопустимим доказом, оскільки у вказаному документі міститься лише підпис особи, проте повністю відсутні будь-які анкетні дані (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, місце проживання). За відсутності ідентифікації автора цих пояснень, суд позбавлений можливості перевірити правовий статус цієї особи у справі.

Отже, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди фізичному здоров`ю потерпілій особі.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 247, 251, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно