Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №208/3861/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/3861/25

провадження № 2/208/653/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд містаКам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Якимчук В.В.

відповідача ОСОБА_1 ( режимі відео конференції),

представника відповідача - адвоката Деркача Д.І. ( режимі відео конференції), представника відповідача

ТОВ «ТК «Орбіта» - Голубенко О.М. ( режимі відео конференції), представника відповідача

Покровська міська військова

адміністрація Покровського району - Іщенко А.О. ( режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/3861/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2025 ОСОБА_2 через свого представника адвоката Колісниченка Артура Сергійовича звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2025 просив:

1. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, повідомлену ОСОБА_3 , Покровською міською військовою адміністрацією покровського району Донецької області та поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», ЄДРПОУ 22025804, в опублікованій статті (сюжеті) на офіційному веб-сайті під назвою: «Хабар за землю?» (за посиланням: http://orbita.dn.ua/habar-za-zemlyu.html), та на офіційній Ютуб сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», код ЄДРПОУ 22025804, за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=l4WXOLrEn9E, де було опубліковано відеоінтерв`ю з ОСОБА_3 , що повідомили інформацію, яка стосується ОСОБА_2 та є неправдивою інформацією та такою, що принижує честь,гідність і ділову репутацію ОСОБА_2 , а саме:

«І коли мені дали ці списки, у мене, як кажуть, такий кошмар був, що япобачив цифру 9 мільйонів 600 тисяч гривень.

- Це за три роки 9 мільйонів 600 тисяч гривень?

- Так. Що було зроблено для цього? Щоб це прибрати і відносини нормальнобули у нас з підприємцями. Я відібрав енна кількість підприємців, які маютьприбуток і на сьогоднішній день працюють. Це у мене десь приблизно 33підприємства було. Поставив задачу для себе, щоб зрозуміти, чому ціпідприємства протягом трьох років не сплачують орендну плату закористуванням земельної ділянки комунальної власності. Була проділенаробота, і я побачив, що у цих всіх підприємств є один бенефіціаркосвіно, абоє учредитель, або є директор, одна і та ж людина. Це було для мене шоком.Скривати тут нічого. Це був місцевий депутат Андрійченко СергійСергійович. Сума несплачених податків за три роки у нього була по всімпідприємствам десь приблизно 4 мільйони 300 тисяч гривень. Оце була йогосума, яку він не сплатив».

«І коли я виставив на одне із підприємств під названням «ТелебаченняКапрі», я виставив першу претензію на сплату 250 тисяч гривень закористуванням земельної ділянки. З`явився він, підприємець конкретно, ікаже, «А ось ви знаєте, ми надавали запит на міську раду, щоб намвидалялась дана земельна ділянка, а міська рада нам відмовила в ційземельній ділянці. Ну добре, кажу, я вам не відмовляю, можете брати воренду, але потрібно, щоб ви сплатили за прошедші три роки».

«Пройшла кількість часу і знову приходить до мене підприємець, депутатміської ради на той момент ОСОБА_2 і каже, що нампотрібно з вами дружити. Я кажу, я ні з ким не сорився, для мене всіпідприємці одинакові, у мене обов`язки курувати, щоб була сплата, у васобов`язки працювати та сплачувати у місцевий бюджет. На що язапропонував йому сплатити за всі підприємства, котрі тільки є у ньому натериторії Покровської громади, заборгованість, сума була йому висловлена 3мільйони 750 тисяч гривень. Ну знову була відмова чомусь, знову булисказки про те, що ми писали у міську раду з проханням надати, адепутатський корпус нам відмовив надати. Це для мене дуже дивно, колипідприємець приходить і каже, я готов сплачувати, будь ласка надайте меніземельну ділянку, а депутатський корпус каже, що ні, ми вам не надаємо цюділянку, вона вам не потрібна, ну це дивний момент».

«Мені як громадянину в першу чергу було дуже інтересно, що це за людина ічому така поведінка у цієї людини. Тому що я бачу, чому влада на нього невліяла всі ці роки. Була підприємська діяльність. Добре, я тільки за, щобпідприємці розвивалися у нашій громаді, тому що буде багато підприємців,буде більше надходження до місцевого бюджету. Чому би і ні, тільки за.Почав там, знаєте, як буває, це з інтернету. Почав в інтернеті шукати, що цеза людина, чому він себе таке дозволяє робити. Коли прописав в ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дав мені определену відповідь. Це впублічної доступу, всі бачать, кожен може зайти і подивитися, що ми маємо.Ми маємо колаборант, ми маємо головний авторитет чекян, ми маємоторговля наркотиками в посілкуРодинському. Тобто я прийшов довисновку, що мені не те, що не потрібно цією людиною спілкуватись, менінавіть не потрібно з ними бачитись».

«Але настав такий період, що почалася друга фаза моєї праці, і я пішовпрацювати ще по одному питанню. Це було питання мафів, які буливстановлені на земельній ділянці, на якій не має права бути розташованийоб`єкт торгівлі. І знову спливає у нас фаміля ОСОБА_6 . І знову оцеот « ОСОБА_7 , хочу з вами зустрітися, треба побалакати». Добре, кажу, я насвоєму робочому місці, ви як підприємець можете прийти, я вас вислухаю,що вам потрібно. І знову оця епопея пішла, нам з вами потрібно дружити, мине повинні з вами вести війну, у нас багато общих знайомих, яких знайомих,він казав, я досі не розумію. Ну, кажу, добре, сплетіть податки, зі мноюдружити не потрібно, дружити потрібно з місцевим бюджетом, якийдопомагає хлопцям на війни, дружити треба з совістю і дружити треба злюдьми, які вас окружають. Мені не потрібна ваша дружба, мені потрібно,щоб ви як підприємець сплачували чинне законодавство та сплачувалиподатки. Добре, будемо думати, що з цим робити, ось така відповідь була намене. Потім був ще один дзвіночок, ще один дзвіночок, потім була зустріч,на котрій було запропоновано мені як посадової особі кошти. За що? За те,щоб щось там стояло, а я цього не бачив. Ось ми дійшли до такого, що вжепрямо було сказано, що готовий запропонувати вам кошти.

- Хабар?

- Ну, це вже суд скаже, хабар чи не хабар, що там буде. Скоро в нас буде тежсудебне засідання, я по цій справі проходжу як свідок. Це для мене вжестало зовсім дивним, чому ця особа дозволяє, я не давав ніякого права йомудумати, що він може мені заплатити за якісь дії, які я повинен не робити. ОСОБА_8 громадянин, як працівник військової адміністрації звернувся до деякихдержавних установ та сказав, який розговор у нас був з цим підприємцем.На що мені було сказано, це пропонування хабаря. Думаю, добре, що будеморобити. Ну ось, була ще зустріч з державною установою. І після цьоголюдина зателефонувала і сказала, я готовий вам надати цей хабар. Я йогоназиваю деніжну винагороду. Думаю, я вас зрозумів. І ось тепер ми маємона сьогоднішню годину суд, який буде проходити 21-го числа. У мене є такадумка і у мене є таке бажання, щоб цей суд пройшов у відкритомузасіданні. Та кожен, хто бажає, міг прийти та вислухати, як підприємецьнамагався дати хабаря в державної установі.

- А коли буде суд?

21-го числа.

- І це буде в Дніпрі?

Ні, це буде в Кам`янському, це буде Заводський суд.

- Так, і скажіть, будь ласка, ви кажете про те, що він подзвонив і сказав, щоготовий дати вам грошову винагороду. Що було далі?

- А це вже таємна слідця, доки не можу розповісти, що, як і коли. Це вжебуде судебнезасідання, там все буде оголошено. І кожен, бажаючи, зможепобачити і вислухати, що і як повинно проходити».

2. Зобов`язати ОСОБА_3 , Покровську міську військову адміністрацію покровського району Донецької областіу десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням судуспростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: зачитатирезолютивну частину судового рішення про спростування недостовірноїінформації під відеозапис, з подальшим наданням цього відеозаписуТовариству з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», ЄДРПОУ 22025804 для розміщення його наофіційному веб-сайті (http://orbita.dn.ua) та офіційній Ютуб-сторінціТовариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», ЄДРПОУ 22025804.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», код ЄДРПОУ 22025804 не пізнішеп`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної силиспростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення наофіційному веб-сайті (http://orbita.dn.ua) та офіційній Ютуб-сторінціТовариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», ЄДРПОУ 22025804 відеозапису спростування,наданого ОСОБА_3 , Покровською міською військовою адміністрацією покровського району Донецької області.

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Покровської міської військової адміністраціїПокровського району Донецької області на користь ОСОБА_2 моральнушкоду у розмірі 1,00 грн. (одна гривня).

5. Вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 у 2015 році обраний депутатом Покровської міської ради, є підприємцем, якому в різні часи належали корпоративні права в 27 різних суб`єктах підприємницької діяльності, у 18 з яких Позивач був кінцевим бенефіціарним власником. Позивач є меценатом та волонтером, діяльність якого неодноразово висвітлювалась у засобах масової інформації. 17.12.2022 через ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач призвався до лав Збройних Сил України, нагороджений відзнакою Міністерства оборони України « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з службовою характеристикою від командування частини, за час проходження служби на посаді в підрозділі позивач характеризується з позитивного боку, має задовільну професійну підготовку. Військову техніку та озброєння, порядок їх бойового застосування засвоїв в повному обсязі. На високому рівні знає військові Статути, порадники, обов`язки щодо займаної посади, користується ними в повсякденній службовій діяльності. Відповідально ставиться до виконання службових обов`язків. Здатний виявляти розумну ініціативу та діяти в складних і непередбачуваних обставинах, достатньо швидко реагує на їх зміну. На критику реагує нормально. Зі сторони командирів характеризується з позитивного боку. Не схильний до брехні.У липні 2023 року під час безпосередньої участі у бойових діях отримав бойове поранення під час захисту Батьківщини, після чого проходив лікування у різних місцях по лютий 2024 року. 19.02.2025 на офіційному сайті Телекомпанії Орбіта (Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», 85300, Україна,Донецька обл., місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок, 1, Код ЄДРПОУ 22025804) було опубліковано статтю (сюжет) під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (за посиланням: http://orbita.dn.ua/habar-za-zemlyu.html), де було опубліковано відео інтерв`ю з ОСОБА_9 , що повідомив інформацію, яка стосується Позивача та є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію Позивача. Зокрема, стосовно інформації щодо належності позивачу 33-ьох підприємств із заборгованістю з орендної плати за землю на суму приблизно 4 мільйони 300 тисяч гривень, представник позивача зазначив, що така інформація є хибним фактичним твердженням та спростовується щонайменше тим, що загальна кількість усіх підприємств позивача по всій Україні становить 27, з яких у 18 він є кінцевим бенефіціарним власником. При цьому ТОВ «АВТОМОТО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43955798) зареєстроване у м. Чернігів; ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «БОГУЧАРСКАЯ» (ЄДРПОУ38471688) зареєстрована у м. Одеса; ТОВ «ТОЧМАШ ГРУП» (ЄДРПОУ: 40633671) зареєстроване у м. Світле; ТОВ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМТВО «ІНДОДЯГ» (ЄДРПОУ: 03053617) зареєстроване у м. Маріуполь; ТОВ «ДЕВ`ЯТА РЕЗИДЕНЦІЯ» (ЄДРПОУ: 43469974) зареєстроване у м. Мирноград; ПРАТ «КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ: 04719432) зареєстроване у м. Донецьк, окрім цього жодна організація позивача не має жодних податкових чи інших боргів. Стосовно інформації щодо заборгованості плати за землю ТОВ «Телебачення «Капрі», представник позивача вказав, що вказане підприємство займалось оформленням орендних правовідносин у встановленому законодавством порядку і вказані дії активно вчинялися (були надані відповідні звернення та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ще з 03.04.2023), тоді як з листами претензіями Покровська міська рада Донецької області звернулась лише 01.06.2023 та на суму не 250000 грн., а 205481,04 грн. Відповідні правовідносини тривали не між позивачем та ОСОБА_3 , а ТОВ«Телебачення «Капрі» та Покровською міською радою Донецької області, а тому повідомлені ОСОБА_3 відомості є хибними та цим спростовуються. Також, представник позивача зазначив, що є безпідставною, хибною та вигаданою інформація: «Пройшла кількість часу і знову приходить до мене підприємець, депутат міської ради на той момент ОСОБА_2 і каже, що нам потрібно з вами дружити. Я кажу, я ні з ким не сорився, для мене всі підприємці одинакові, у мене обов`язки курувати, щоб була сплата, у вас обов`язки працювати та сплачувати у місцевий бюджет. На що я запропонував йому сплатити за всі підприємства, котрі тільки є у ньому на території Покровської громади, заборгованість, сума була йому висловлена 3 мільйони 750 тисяч гривень. Ну знову була відмова чомусь, знову були сказки про те, що ми писали у міську раду з проханням надати, а депутатський корпус нам відмовив надати. Це для мене дуже дивно, коли підприємець приходить і каже, я готов сплачувати, будь ласка надайте мені земельну ділянку, а депутатський корпус каже, що ні, ми вам не надаємо цю ділянку, вона вам не потрібна, ну це дивний момент». Щодо інформації: «Мені як громадянину в першу чергу було дуже інтересно, що це за людина і чому така поведінка у цієї людини. Тому що я бачу, чому влада на нього не вліяла всі ці роки. Була підприємська діяльність. Добре, я тільки за, щоб підприємці розвивалися у нашій громаді, тому що буде багато підприємців, буде більше надходження до місцевого бюджету. Чому би і ні, тільки за. Почав там, знаєте, як буває, це з інтернету. Почав в інтернеті шукати, що це за людина, чому він себе таке дозволяє робити. Коли прописав в Гуглі ОСОБА_2 , Гугл дав мені определену відповідь. Це в публічної доступу, всі бачать, кожен може зайти і подивитися, що ми маємо. Ми маємо колаборант, ми маємо головний авторитет чекян, ми маємо торгівля наркотиками в Родинському. Тобто я прийшов до висновку, що мені не те, що не потрібно цією людиною спілкуватись, мені навіть не потрібно з ними бачитись», представник позивача зазначив, що повідомлене є грубою брехнею та наклепом. Позивач до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи не погашеної судимості не має, тому повідомлена інформація про начебто вчинені злочини позивачем є грубим наклепом на громадянина України, який отримав важке поранення під час безпосередньої участі у відбитті збройної агресії російської федерації проти України. Також, на думку представника позивача, недостовірною є інформація: «Але настав такий період, що почалася друга фаза моєї праці, і я пішов працювати ще по одному питанню. Це було питання мафів, які були встановлені на земельній ділянці, на якій не має права бути розташований об`єкт торгівлі. І знову спливає у нас фамілія ОСОБА_6 . І знову оце от « ОСОБА_7 , хочу з вами зустрітися, треба побалакати». Добре, кажу, я на своєму робочому місці, ви як підприємець можете прийти, я вас вислухаю, що вам потрібно. І знову оця епопея пішла, нам з вами потрібно дружити, ми не повинні з вами вести війну, у нас багато общих знайомих, яких знайомих, він казав, я досі не розумію. Ну, кажу, добре, сплетіть податки, зі мною дружити не потрібно, дружити потрібно з місцевим бюджетом, який допомагає хлопцям на війни, дружити треба з совістю і дружити треба з людьми, які вас окружають. Мені не потрібна ваша дружба, мені потрібно щоб ви як підприємець сплачували чинне законодавство та сплачували податки. Добре, будемо думати, що з цим робити, ось така відповідь була на мене. Потім був ще один дзвіночок, ще один дзвіночок, потім була зустріч, на котрій було запропоновано мені як посадової особі кошти. За що? За те, щоб щось там стояло, а я цього не бачив. Ось ми дійшли до такого, що вже прямо було сказано, що готовий запропонувати вам кошти.

- Хабар?

- Ну, це вже суд скаже, хабар чи не хабар, що там буде. Скоро в нас буде теж судебне засідання, я по цій справі проходжу як свідок. Це для мене вже стало зовсім дивним, чому ця особа дозволяє, я не давав ніякого права йому думати, що він може мені заплатити за якісь дії, які я повинен не робити. Я як громадянин, як працівник військової адміністрації звернувся до деяких державних установ та сказав, який розговор у нас був з цим підприємцем. На що мені було сказано, це пропонування хабаря. Думаю, добре, що будемо робити. Ну ось, була ще зустріч з державною установою. І після цього людина зателефонувала і сказала, я готовий вам надати цей хабар. Я його називаю дініжну винагороду. Думаю, я вас зрозумів. І ось тепер ми маємо на сьогоднішню годину суд, який буде проходити 21-го числа. У мене є така думка і у мене є таке бажання, щоб цей суд пройшов у відкритому засіданні. Та кожен, хто бажає, міг прийти та вислухати, як підприємець намагався дати хабаря в державної установі.

- А коли буде суд? 21-го числа.

- І це буде в Дніпрі?

Ні, це буде в Кам`янському, це буде Заводський суд.

- Так, і скажіть, будь ласка, ви кажете про те, що він подзвонив і сказав, що готовий дати вам грошову винагороду. Що було далі?

- А це вже таємна слідця, доки не можу розповісти, що, як і коли. Це вже буде судебне засідання, там все буде оголошено. І кожен, бажаючи, зможе побачити і вислухати, що і як повинно проходити».

Розповсюдження недостовірної інформації у цьому випадку здійснено ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта» шляхом поширення у мережі Інтернет, а саме на своїй офіційній інтренет сторінці за посиланням: http://orbita.dn.ua/habar-za-zemlyu.html та відеохостингуYouTube на офіційній Ютуб-сторінці за посиланням: https://www.youtube.com/watch? v=l4WXOLrEn9E. Недостовірну інформацію доведено до відома більше ніж декільком сотень осіб, про що свідчить кількість переглядів відеосюжету на відеохостингу YouTube (860 переглядів – дата звернення 03.03.2025), не говорячи вже про кількість осіб, які подивилися цю інформацію на офіційному сайті ОСОБА_3 . На думку позивача, поширена інформація містить не оціночні судження, а саме фактичні твердження, а тому є підставою для визнання такої інформації недостовірною та її спростування у встановленому порядку. Розповсюдження відповідачем недостовірної інформації про позивача стало прямим порушенням його особистих немайнових прав, зокрема права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, що гарантується чинним законодавством України. Така інформація, будучи неправдивою, завдала шкоди репутації позивача, порушила його добре ім`я в очах оточуючих, а також могла вплинути на його соціальні, професійні чи особисті відносини. Крім того, дії Відповідача спричинили моральну шкоду Позивачу, адже поширення неправдивих відомостей могло призвести до психологічного дискомфорту, стресу та втрати довіри з боку близьких, колег чи партнерів, а відсутність добровільного спростування недостовірної інформації з боку відповідача лише погіршує ситуацію, залишаючи позивача у стані невизначеності та продовжуючи завдавати шкоди його репутації. Враховуючи викладені вище обставини, позивач був вимушений звернутися до суду із цим позовом з метою поновлення своїх порушених прав та інтересів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 року, цивільну справу № 208/3861/25 передано до провадження судді Величко О.В.

Ухвалою суду 01.04.2025 року відкрите провадження у справі № 208/3861/25 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 року, зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Гречаній В.Г., здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_10 у відставку.

11.04.2025 року від відповідача Генерального директора ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта» Баркулова Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву.

15.04.2025 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2025 року та 07.10.2025 року від представника відповідача – адвоката Деркача Д.І. надійшли письмові пояснення.

07.08.2025 року від представника позивача – адвоката Колісниченка А.С. надійшла заява про уточнення позовних вимог .

29.08.2025 року від представника відповідача – адвоката Деркача Д.І. надійшли заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року заяву представника позивача – адвоката Колісниченка А.С. про уточнення позовних вимог задоволено та залучено в якості співвідповідача у справі Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

17.09.2025 року від начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Добряка С.В. надійшов відзив на позовну заяву.

07.10.2025 року від відповідача ОСОБА_3 надійшли додаткові письмові пояснення в яких останній в яких останній просив долучити до матеріалів справи докази що підтверджують зайняття посади в органі державної влади та поновити строк на подання вказаних доказів з огляду на те, що відзив подавався ним самостійно, а за правовою допомогою останній звернувся лише 20.06.2025 року та після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи виникла необхідність подання вказаних доказів.

23.10.2025 року від представника позивача – адвоката Колісниченка А.С. надійшли заперечення на додаткові докази.

У своєму відзиві ТОВ «Телекомпанія «Орбіта» в особі Генерального директора Бакулова Ю.В. на позовну заяву, зазначив, що 19.02.2024 ОСОБА_3 дав інтерв`ю ТОВ «Телекомпанія «Орбіта» про роботу його відділу, в якому, на його думку, висвітлив важливу для мешканців громади інформацію щодо боргів підприємців по сплаті земельного податку, оскільки наповнення бюджету у воєнний час є одним із пріоритетних питань. Заяви на спростування недостовірної інформації або відповіді від ОСОБА_11 до ТОВ «Телекомпанія «Орбіта» не надходила. Звернув увагу на норму ст. 24 Закону України «Про інформацію», якою гарантовано повну заборону цензури та будь-якого втручання в професійну діяльність журналістів і медіа. Вказав, що інтерв`ю з посадовою особою – начальником Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Кюрджиєвим Д.С. було записано напередодні суду по кримінальній справі ОСОБА_2 № 208/16061/24 на кримінальне провадження № 1-кп/208/862/25, по якій ОСОБА_3 проходить свідком. Враховуючи зазначене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, у якому він звернув увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.07.2019 у справі № 757/49189/16-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18 та від 06.11.2019 у справі № 165/25529/15-ц, згідно якого доказування позивачем обґрунтованості свого позову, зокрема недостовірності, неточності поширеної відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку. Проте, позивач належним чином не обґрунтував, на підставі яких доказів зроблено висновок про підтвердження наявності шкоди діловій репутації позивача. Вказане потребує додаткової оцінки та аргументації з відображенням у позовних вимогах. Також, ОСОБА_3 зазначив, що з аналізу позовних вимог можна дійти висновку, що в наведених позивачем фактах мова йде про оціночне судження. З матеріалів справи не випливають винятково вагомі причини, які б давали підстави для покарання відповідачів за участь у відповідному розповсюдженні висловлювань інших осіб. Вказав, що інформація, висловлена ним у інтерв`ю, на яку посилається позивач у своєму позові, містить його припущення, його думку щодо особи позивача, зміст їх діалогу, а також відомості, розміщені у мережі Інтернет. Звернув увагу, що позивач має змогу захистити свої права шляхом наданого йому законодавством права на відповідь, а також на власне тлумачення справи в тому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм оцінку, а з позовної заяви позивача та доданих до неї доказів не випливає, що позивач намагався скористатися таким правом чи саме його право було порушене відповідачем. З огляду на це, ОСОБА_3 зазначив про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмови у їх задоволенні.

Представником Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Добряк С.В. надано відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позивач не довів, що відповідач ОСОБА_3 розповсюджував спірну інформацію від імені Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Вказав, що у разі пред`явлення позову про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. У разі коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи справи про захист гідності, честі та ділової репутації, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі «Інтернет» є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження. Звернув увагу, що враховуючи, що загальний тягар доведення позову покладено на позивача, останній повинен доказати як саме розповсюдження позивачем ОСОБА_3 спірної інформації порушило його особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як це могло вплинути на його діяльність як мецената, депутата та військового, що наведено у його позові. Позивач не довів, що поширена про нього інформація є твердженням про факти, а не оціночним судженням і що оспорена інформація принижує його честь, гідність та ділову репутацію. При цьому, звернув увагу на те, що позивач є публічною особою, відомим у суспільстві особливо в межах Покровської територіальної громади, а відповідно, межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими. Вказав, що оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має змогу захистити свої права шляхом наданого йому законодавством права на відповідь, а також на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у відповідних постановах. Враховуючи зазначене, представник Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 09.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 208/3861/25 та призначено її до судового розгляду.

У судових засіданнях представник позивача - адвокат Колісниченко А.С. підтримав свою позицію. Обгрунтувавши її зазначеним у позовній заяві. Просив задовольнити у повному обсязі.

У судових засіданнях відповідачі та представник - адвокат Деркач Д.І. підтримали свої позиції, викладені у відзивах на позовну заяву. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

10.09.2026 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, а сааме 18.09,2026 року о 12.00 годині, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 19.02.2025 на офіційному сайті Телекомпанії Орбіта (Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», 85300, Україна,Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок, 1, Код ЄДРПОУ 22025804) було опубліковано статтю (сюжет) під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (за посиланням: http://orbita.dn.ua/habar-za-zemlyu.html), де було опубліковано відео інтерв`ю з ОСОБА_9 , що повідомив інформацію, яка стосується позивача ОСОБА_2 . Вказаний матеріал також було розміщено на відеохостингу Телекомпанії ОрбітаYouTube на офіційній Ютуб-сторінці за посиланням: https://www.youtube.com/watch? v=l4WXOLrEn9E, та містив, у тому числі наступну інформацію:

Епізод 1:

(15:11 хвилина інтерв`ю) «І коли мені дали ці списки, у мене, як кажуть, такий кошмар був, що я побачив цифру 9 мільйонів 600 тисяч гривень.

- Це за три роки 9 мільйонів 600 тисяч гривень?

- Так. Що було зроблено для цього? Щоб це прибрати і відносини нормально були у нас з підприємцями. Я відібрав енна кількість підприємців, які мають прибуток і на сьогоднішній день працюють. Це у мене десь приблизно 33 підприємства було.

Поставив задачу для себе, щоб зрозуміти, чому ці підприємства протягом трьох років не сплачують орендну плату за користуванням земельної ділянки комунальної власності. Була проділена робота, і я побачив, що у цих всіх підприємств є один бенефіціар косвіно, або є учредитель, або є директор, одна і та ж людина. Це було для мене шоком. Скривати тут нічого. Це був місцевий депутат Андрійченко Сергій Сергійович. Сума несплачених податків за три роки у нього була по всім підприємствам десь приблизно 4 мільйони 300 тисяч гривень. Оце була його сума, яку він не сплатив».

Епізод 2:

(16:35 хвилина інтерв`ю) «І коли я виставив на одне із підприємств під названням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », я виставив першу претензію на сплату 250 тисяч гривень за користуванням земельної ділянки. З`явився він, підприємець конкретно, і каже, «А ось ви знаєте, ми надавали запит на міську раду, щоб нам видалялась дана земельна ділянка, а міська рада нам відмовила в цій земельній ділянці. Ну добре, кажу, я вам не відмовляю, можете брати в оренду, але потрібно, щоб ви сплатили за прошедші три роки».

Епізод 3:

(19:08 хвилина інтерв`ю) «Пройшла кількість часу і знову приходить до мене підприємець, депутат міської ради на той момент ОСОБА_2 і каже, що нам потрібно з вами дружити. Я кажу, я ні з ким не сорився, для мене всі підприємці одинакові, у мене обов`язки курувати, щоб була сплата, у вас обов`язки працювати та сплачувати у місцевий бюджет. На що я запропонував йому сплатити за всі підприємства, котрі тільки є у ньому на території Покровської громади, заборгованість, сума була йому висловлена 3 мільйони 750 тисяч гривень. Ну знову була відмова чомусь, знову були сказки про те, що ми писали у міську раду з проханням надати, а депутатський корпус нам відмовив надати. Це для мене дуже дивно, коли підприємець приходить і каже, я готов сплачувати, будь ласка надайте мені земельну ділянку, а депутатський корпус каже, що ні, ми вам не надаємо цю ділянку, вона вам не потрібна, ну це дивний момент».

Епізод 4:

(21:23 хвилина інтерв`ю) «Мені як громадянину в першу чергу було дуже інтересно, що це за людина і чому така поведінка у цієї людини. Тому що я бачу, чому влада на нього не вліяла всі ці роки. Була підприємська діяльність. Добре, я тільки за, щоб підприємці розвивалися у нашій громаді, тому що буде багато підприємців, буде більше надходження до місцевого бюджету. Чому би і ні, тільки за. Почав там, знаєте, як буває, це з інтернету. Почав в інтернеті шукати, що це за людина, чому він себе таке дозволяє робити. Коли прописав в Гуглі ОСОБА_2 , Гугл дав мені определену відповідь. Це в публічної доступу, всі бачать, кожен може зайти і подивитися, що ми маємо. Ми маємо колаборант, ми маємо головний авторитет чекян, ми маємо торговля наркотиками в посілкуРодинському. Тобто я прийшов до висновку, що мені не те, що не потрібно цією людиною спілкуватись, мені навіть не потрібно з ними бачитись».

Епізод 5:

(23:01 хвилина інтерв`ю) «Але настав такий період, що почалася друга фаза моєї праці, і я пішов працювати ще по одному питанню. Це було питання мафів, які були встановлені на земельній ділянці, на якій не має права бути розташований об`єкт торгівлі. І знову спливає у нас фамілія ОСОБА_6 . І знову оце от « ОСОБА_7 , хочу з вами зустрітися, треба побалакати». Добре, кажу, я на своєму робочому місці, ви як підприємець можете прийти, я вас вислухаю, що вам потрібно. І знову оця епопея пішла, нам з вами потрібно дружити, ми не повинні з вами вести війну, у нас багато общих знайомих, яких знайомих, він казав, я досі не розумію. Ну, кажу, добре, сплетіть податки, зі мною дружити не потрібно, дружити потрібно з місцевим бюджетом, який допомагає хлопцям на війни, дружити треба з совістю і дружити треба з людьми, які вас окружають. Мені не потрібна ваша дружба, мені потрібно,щоб ви як підприємець сплачували чинне законодавство та сплачували податки. Добре, будемо думати, що з цим робити, ось така відповідь була на мене. Потім був ще один дзвіночок, ще один дзвіночок, потім була зустріч, на котрій було запропоновано мені як посадової особі кошти. За що? За те, щоб щось там стояло, а я цього не бачив. Ось ми дійшли до такого, що вже прямо було сказано, що готовий запропонувати вам кошти.

- Хабар?

- Ну, це вже суд скаже, хабар чи не хабар, що там буде. Скоро в нас буде теж судебне засідання, я по цій справі проходжу як свідок. Це для мене вже стало зовсім дивним, чому ця особа дозволяє, я не давав ніякого права йому думати, що він може мені заплатити за якісь дії, які я повинен не робити. Я як громадянин, як працівник військової адміністрації звернувся до деяких державних установ та сказав, який розговор у нас був з цим підприємцем. На що мені було сказано, це пропонування хабаря. Думаю, добре, що будемо робити. Ну ось, була ще зустріч з державною установою. І після цього людина зателефонувала і сказала, я готовий вам надати цей хабар. Я його називаю деніжну винагороду. Думаю, я вас зрозумів. І ось тепер ми маємо на сьогоднішню годину суд, який буде проходити 21-го числа. У мене є така думка і у мене є таке бажання, щоб цей суд пройшов у відкритому засіданні. Та кожен, хто бажає, міг прийти та вислухати, як підприємець намагався дати хабаря в державної установі.

- А коли буде суд? 21-го числа.

- І це буде в Дніпрі?

Ні, це буде в Кам`янському, це буде Заводський суд.

- Так, і скажіть, будь ласка, ви кажете про те, що він подзвонив і сказав, що готовий дати вам грошову винагороду. Що було далі?

- А це вже таємна слідця, доки не можу розповісти, що, як і коли. Це вже буде судебне засідання, там все буде оголошено. І кожен, бажаючи, зможе побачити і вислухати, що і як повинно проходити».

Посилаючись на те, що вказана інформація є недостовірною та порушує немайнові права, зокрема, права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, завдала шкоди його репутації, порушила його добре ім`я в очах оточуючих, могла вплинути на його соціальні, професійні чи особисті відносини, а також спричинила моральну шкоду, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 64 Конституції України,конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ст. 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, свободу інформації.

Зокрема, у ч. 2 ст. 34 Конституції України закріплене право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або іншим способом на свій вибір. Цей комплекс прав утворює основу правового інституту свободи інформації. Ці права можуть здійснюватися окремо, але без правових гарантій реалізації одного з них інші права, які входять у даний комплекс прав, реалізовувати неможливо.

Важливою гарантією свободи слова є заборона цензури (ст. 15 Конституції України; ст. 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 24 Закону України «Про інформацію», ст. 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Разом з тим, до нормативно-правових гарантій свободи слова можна віднести законодавче закріплення таких принципів інформаційних відносин як: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя (ст. 2 Закону України «Про інформацію») та ін.

Згідно ч. 3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною 1 ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У Постанові Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд зазначив, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута собою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі №761/6866/16-ц.

Частинами 1, 4, 6, 7 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена..

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Lingens v. Austria» зазначено, що суду необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У даній справі ЄСПЛ вказав, що «суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».

Так, фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18. від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18).

Яскравим прикладом фактичного твердження є така конструкція: « ОСОБА_12 вкрав сто тисяч гривень, які були виділені з бюджету міста М. на ремонт доріг» - це твердження про факт (фактичне твердження); «Виглядає так, що депутат К. може бути пов`язаний із розкраданням ста тисяч гривень, виділених з бюджету міста М. на ремонт доріг» - оціночне судження.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно абзацу 2 вказаного пункту, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Матеріалами справи підтверджено, що інформація відносно позивача була доведена ОСОБА_3 у межах надання інтерв`ю Телекомпанії Орбіта, яка розмістила це інтерв`ю на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет за посиланням: http://orbita.dn.ua/habar-za-zemlyu.html, а також на відеохостингу Телекомпанії Орбіта YouTube на офіційній Ютуб-сторінці за посиланням: https://www.youtube.com/watch? v=l4WXOLrEn9E.

З огляду на це, враховуючи абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, суд погоджується з позивачем, що вказана інформація була поширена ТОВ «Телевізійна компанія «ОРБІТА», тобто була доведена до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Вирішуючи питання, чи стосується поширена інформація безпосередньо позивача, суд зазначає, що зі змісту Епізоду 1 вбачається, що інформація: «І коли мені дали ці списки, у мене, як кажуть, такий кошмар був, що я побачив цифру 9 мільйонів 600 тисяч гривень.- Це за три роки 9 мільйонів 600 тисяч гривень?», не стосується безпосередньо позивача, вона має загальний характер та стосується невизначеного кола осіб. Тільки у подальших висловах ОСОБА_3 конкретизовано, що з вказаних списків було виокремлено 33-и підприємства, які напряму або опосередковано були пов`язані із позивачем, та сума несплачених податків за три роки по яким становила приблизно 4 мільйони 300 тисяч гривень.

Відносно решти епізодів, судом встановлено та сторонами не заперечується, що інформація, яка в них міститься стосується саме позивача.

При вирішенні питання поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, суд зазначає, що оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Надаючи оцінку питанню допустимості доказів суд бере до уваги норми статей 13 і 81 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц наведено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

При цьому, суд не погоджується з твердженням позивача, щодо покладення обов`язку доказування поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, оскільки Верховний Суд послідовно виходить з того, що після виключення з ч. 3 ст. 277 ЦК України презумпції добропорядності недостовірність поширеної інформації не презюмується. Відтак саме на позивача покладається обов`язок у загальному порядку довести обґрунтованість позовних вимог, зокрема факт поширення інформації відповідачем та її недостовірність (неточність). Саме по собі недоведення відповідачем достовірності поширеної інформації не свідчить про доведеність її недостовірності (постанови Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 757/49189/16-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 22.09.2021 у справі № 757/43705/19-ц, від 08.12.2021 у справі № 757/10886/20-ц, від 11.10.2023 у справі № 758/13555/21, від 06.02.2024 у справі № 910/7750/22, від 12.06.2024 у справі № 487/863/22 та від 26.02.2025 у справі № 372/4284/23).

Стосовно Епізода 1 позивач зазначив, що інформація, яку містить цей епізод є хибним фактичним твердженням та спростовується щонайменше тим, що загальна кількість усіх підприємств позивача по всій Україні становить 27, з яких у 18 він є кінцевим бенефіціарним власником, при цьому ТОВ «АВТОМОТО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43955798) зареєстроване у м. Чернігів; ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «БОГУЧАРСКАЯ» (ЄДРПОУ38471688) зареєстрована у м. Одеса; ТОВ «ТОЧМАШ ГРУП» (ЄДРПОУ: 40633671) зареєстроване у м. Світле; ТОВ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМТВО «ІНДОДЯГ» (ЄДРПОУ: 03053617) зареєстроване у м. Маріуполь; ТОВ «ДЕВ`ЯТА РЕЗИДЕНЦІЯ» (ЄДРПОУ: 43469974) зареєстроване у м. Мирноград; ПРАТ «КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ: 04719432) зареєстроване у м. Донецьк, окрім цього жодна організація позивача не має жодних податкових чи інших боргів.

На підтвердження вказаних тверджень позивачем надано інформацію відносно позивача з сайту «YOUCONTROL», розділ каталог власників та директорів компаній станом на 06.03.2025. Доказів реєстрації вказаних вище підприємств за межами Покровської територіальної громади позивачем не надано. Також, позивачем не надано доказів відсутності в організацій позивача податкових боргів, а також не вказано, про які конкретно організації йде мова у цьому випадку.

Суд зазначає, що надана позивачем інформація датована 06.03.2025 у той час, коли інформація, яка становить зміст Епізоду 1, була поширена ІНФОРМАЦІЯ_5 , без зазначення конкретної дати станом на коли вона була зібрана, а також містила вислови «…приблизно 33 підприємства…», «…десь приблизно 4 мільйони 300 тисяч гривень…». З огляду на це, зазначена у інтерв`ю та позивачем інформація є неспівставною.

Суд не погоджується з твердженням представника ОСОБА_3 , що вказана інформація є оціночним судженням, оскільки вона містить певні факти, які можуть бути перевірені. Разом із цим, суд погоджується з твердженням представника Покровської міської військової адміністрації Покровського району, що вказана інформація має орієнтовний характер, та не містить точних і беззаперечно встановлених даних, які не можуть оцінуватися без врахування контексту усього інтерв`ю. Зокрема, у поширеній інформації відсутня конкретна точно визначена кількість підприємств, до яких дотичний позивач, а також не визначено періоду, про який йде мова.

Разом із цим, представником ОСОБА_3 надані докази, які підтверджують поширену у Епізоді 1 орієнтовну інформацію. Зокрема, до письмових пояснень від 08.07.2025 ним долучено у якості додатку таблицю (том 2 а.с. 21-27) з інформацією проте, що позивач є керівником, бенефіціаром та засновником у 24 юридичних особах. У чотирьох з яких, керівником або бенефіціаром фігурує його дружина ОСОБА_13 . Окрім того, діяльність п`яти підприємств на цей час припинено. Також, позивач пов`язаний з діяльністю ще восьми підприємств, зазначених в таблиці, у яких він був засновником/учасником/керівником. Вказана інформація позивачем не спростована жодними доказами. Навпаки, вищевикладене також визнається самим Позивачем у позові на сторінці п`ятій, де він зазначає,що загальна кількість його усіх підприємств по всій Україні становить 27 з яких у 18 він є кінцевим бенефіціарним власником. Таким чином, факт прямого або опосередкованого управління позивачем підприємствами у кількості щонайменше 27и одиниць останнім не заперечується. Також, позивачем не спростовано жодними належними доказами факт прямого або опосередкованого його управління 32-ма підприємствами, на які є посилання у додатку до письмових пояснень представника ОСОБА_3 . З огляду на це, враховуючи, що інформація, зазначена у Епізоді 1 щодо кількості підприємств, що перебувають під прямим або опосередкованим управлінням позивача, має орієнтовний характер, суд дійшов висновку, що вона відповідає дійсності.

Аналогічно щодо наявності у вказаних підприємств податкового боргу, представником ОСОБА_3 надано орієнтовний розрахунок безпідставно збережених ними коштів за 2001-2024 роки, який не спростовано позивачем жодними належними доказами. При цьому, загальна сума заборгованості орієнтовно складає 4 741 804,55 грн., у той час, коли у Епізоді 1 фігурує цифра 4 мільйони 300 тисяч гривень. Враховуючи орієнтовний характер поширеної у Епізоді 1 інформації, а також наявності у матеріалах підтвердження факту існування податкового боргу, суд дійшов висновку про достовірність такої інформації.

Також, при розгляді питання щодо достовірності інформації, яку містить Епізод 1 суд дійшов висновку, що вказана інформація містить судження ОСОБА_14 щодо зазначених вище фактів.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі № 712/10999/22 зазначив, що судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У Епізоді 1 ОСОБА_3 висловив своє ставлення до повідомлених йому даних щодо розміру податкового боргу певного кола підприємств, про що свідчать такі вирази, як: «…такий кошмар був, що я побачив цифру…», «…це було для мене шоком…». Також, у вказаному епізоді описано певну послідовність своїх дій, які стали наслідком такого ставлення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача про недостовірність інформації, що містить Епізод 1 - не відповідає дійсності.

Щодо Епізоду 2 суд зазначає, що у самій інформації відсутнє посилання саме на особу позивача. Також, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Телебачення Капрі» є дружина позивача ОСОБА_13 . Разом із цим, факт дотичності позивача до діяльності вказаного підприємства позивачем не заперечується. Більше того, звертаючись до суду із цим позовом про спростування недостовірної інформації, зокрема, що міститься у Епізоді 2, позивач підтвердив факт того, що вказана інформація стосується саме нього.

Щодо факту звернення Покровської міської ради Донецької області до ТОВ «Телебачення «Капрі» із претензією на сплату 250 тисяч гривень, суд зазначає, що у межах розгляду справи № 905/1233/23 за позовом Покровської міської ради Донецької області до ТОВ «Телебачення «Капрі» про стягнення 205 481,04 грн. господарським судом Донецької області та Східним апеляційним господарським судом встановлено, що Покровська міська рада Донецької області листами від 02.03.2023 за № 01/25-323, від 23.03.2023 за №01/25-421 звертався до відповідача з проханням вжити заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки, яка використовується товариством, а у листі від 01.06.2023 за № 1/25-708 позивач вимагав сплатити недоотримані кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1413200000:11:052:0379 загальною площею 0,7305 за період з 01.03.2020 по 01.01.2023 у загальному розмірі 205 481,04 грн.

Також, вказаними судовими рішеннями підтверджено факт наявності ТОВ «Телебачення «Капрі» податкового боргу з плати за землю.

Враховуючи норму ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України щодо відсутності необхідності доказування обставин, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, факт виставлення Покровською міською радою Донецької області претензії на адресу ТОВ «Телебачення «Капрі» на сплату 250 тисяч гривень є встановленим.

При цьому, судом встановлено та сторонами не спростовано, що ОСОБА_3 під час інтерв`ю ТОВ «Телекомпанія «Орбіта» діяв від імені Покровської міської ради Донецької області (Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області), що підтверджено розпорядженнями № 220 рк від 25.11.2022, № 315 рк від30.12.2022 про переведення ОСОБА_3 на посаду начальника управління земельних ресурсів та агропромислового розвитку з 02.01.2023, Посадовою інструкцією начальника управління земельних ресурсів та агропромислового розвитку п. 3.5 якої передбачено право взаємодіяти з органами виконавчої влади,органами самоврядування, підприємствами, установами, організаціями з питань, що належать до його компетенції.

З огляду на це, інформація щодо виставлення ОСОБА_3 як представником Покровської міської ради Донецької області на адресу ТОВ «Телебачення «Капрі» претензієї на сплату 250 тисяч гривень відповідає дійсності.

При цьому, суд зазначає, представник ОСОБА_3 вказав, що в інтерв`ю його довіритель випадково обмовився про розмір суми виставленої вимоги,у зв`язку з тим, що не пам`ятав точної суми виставленої вимоги. Проте, факт помилкового визначення суми претензії не спростовує факт відсутності такої претензії, а також факт наявності у ТОВ «Телебачення «Капрі» податкового боргу.

Щодо іншої інформації, яку містить Епізод 2, суд зазначає, що вона містить лише розмову позивача з ОСОБА_3 , а саме: «З`явився він, підприємець конкретно, і каже, «А ось ви знаєте, ми надавали запит на міську раду, щоб нам видалялась дана земельна ділянка, а міська рада нам відмовила в цій земельній ділянці. Ну добре, кажу, я вам не відмовляю, можете брати в оренду, але потрібно, щоб ви сплатили за прошедші три роки».

При цьому, суд зазначає, що фраза: «А ось ви знаєте, ми надавали запит на міську раду, щоб нам видалялась дана земельна ділянка, а міська рада нам відмовила в цій земельній ділянці» передана ОСОБА_3 як фраза, що висловлена позивачем. Водночас, зі змісту інформації Епізоду 2 вбачається, що самим ОСОБА_3 вказане твердження не заперечується. Він не повідомляє факти, які вказують на те, з якої саме причини не було оформлення виділення земельної ділянки, а вказує на те, що на час розмови для її виділення позивачу необхідно було сплатити борг, факт наявності якого, як було зазначено вище, є встановленим.

Тобто, інформація щодо не виділення міською радою земельної ділянки на запит ТОВ «Телебачення «Капрі» не є твердженням ОСОБА_3 . Він тільки передав слова позивача. При цьому, на спростування інформації, що міститься у Епізоді 2 позивач не спростовує сам факт такої розмови з ОСОБА_3 , а також наведений зміст цієї розмови. Лише зазначає, що ТОВ «Телебачення «Капрі» займалось оформленням орендних правовідносин у встановленому законодавством порядку і вказані дії активно вчинялися (було надані відповідні звернення та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ще з 03.04.2023), тоді як з листами претензіями Покровська міська рада Донецької області звернулась лише 01.06.2023 та на суму не 250000 грн., а 205481,04грн., і відповідні правовідносини тривали не між позивачем та відповідачем 1, а ТОВ «Телебачення «Капрі» та Покровською міською радою Донецької області, а тому повідомлені Відповідачем 1 відомості є хибними та цим спростовуються.

Водночас, Епізод 2 і мстить твердження, що ТОВ «Телебачення «Капрі» зверталось до міської ради із запитом щодо виділення земельної ділянки. Зворотного ОСОБА_3 у інтерв`ю не повідомляв.

Тому, посилання позивача на факт таких звернень, а також на те, що відповідні правовідносини тривали не між позивачем та відповідачем 1, а ТОВ «Телебачення «Капрі» та Покровською міською радою Донецької області, не спростовують інформацію, що міститься у Епізоді 2.

Аналогічно, Епізод 3 містить виклад ОСОБА_3 розмови між ним та позивачем: « ОСОБА_15 кількість часу і знову приходить до мене підприємець, депутат міської ради на той момент ОСОБА_2 і каже, що нам потрібно з вами дружити. Я кажу, я ні з ким не сорився, для мене всі підприємці одинакові, у мене обов`язки курувати, щоб була сплата, у вас обов`язки працювати та сплачувати у місцевий бюджет. На що я запропонував йому сплатити за всі підприємства, котрі тільки є у ньому на території Покровської громади, заборгованість, сума була йому висловлена 3 мільйони 750 тисяч гривень. Ну знову була відмова чомусь, знову були сказки про те, що ми писали у міську раду з проханням надати, а депутатський корпус нам відмовив надати…».

Стосовно вказаного епізоду позивачем лише зазначено, що вказана інформація є безпідставною, хибною та вигаданою ОСОБА_3 . Проте, така позиція не підтверджена жодним доказом, зокрема, щодо наявності заборгованості у розмірі 3 мільйони 750 тисяч гривень.

Також, вказаний Епізод містить оціночні судження ОСОБА_3 відносно викладеної у ньому розмови. Зокрема, такі вислови, як «..чомусь знову були казки…», «…для мене всі підприємці однакові…», «…для мене дуже дивно…», «..дивний момент…», є такими, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості в силу норм ст. 30 Закону України «Про інформацію».

Що стосується Епізоду 4, суд зазначає, що спірні висловлювання необхідно оцінювати не ізольовано, а в контексті всього висловлювання. Відповідач повідомив про спосіб отримання інформації з відкритих джерел - шляхом пошуку в Google, після чого висловив власне особисте трактування отриманої інформації та прямо зазначив: «я прийшов до висновку». Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 753/16257/23 особисте трактування отриманої з інших джерел інформації у формі коментаря є оціночним судженням, яке не може бути ані спростоване, ані підтверджене. Схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 757/22307/17-ц, від 02 червня 2022 року в справі № 757/55559/20-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 201/10970/21.

Також, розглядаючи справу № 753/16257/23 Верховний Суд зазначив, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення ЄСПЛ Karpyukandothers v. Ukraine, № 30582/04, 32152/04, § 188, 06 жовтня 2015 року).

Для того, щоб відрізнити фактичне твердження від оціночного судження, необхідно враховувати обставини справи і загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ Brasilier v. France, № 71343/01, § 37, 11 квітня 2006 року; Balaskas v. Greece, № 73087/17, § 58, 05 листопада 2020 року), маючи на увазі, що твердження щодо питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не констатацію фактів (рішення ЄСПЛ Paturel v. France, № 54968/00, § 37, 22 грудня 2005 року).

ЄСПЛ, розглядаючи дифамаційні справи по суті, перевіряє дотримання балансу між правом, передбаченим статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), та правом, передбаченим статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод..

У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація.

Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (рішення ЄСПЛ SundayTimes v. theUnitedKingdom, № 6538/74, § 66, 26 квітня 1979 року), особливо, якщо це стосується добробуту населення (рішення ЄСПЛ Barthold v. Germany, № 8734/79, § 58, 25 березня 1985 року).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії`від 21 березня 2002 року, «Яновський проти Польщі» від 21 січня 1999 року та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, враховує положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя.

У вказаній Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.

У статтях 3, 4, 6 Декларації від 12 лютого 2004 року вказано, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Водночас зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Указані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц.

Таким чином, межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість до висловленої критики, сатири, провокацій.

Разом з тим публічні особи, які спричиняють жваву суперечку чи гарячі дебати щодо їхньої поведінки і публічних виступів, не повинні потерпати від публічного звинувачення у вчиненні злочинів без підтвердження таких заяв фактами.

Хоча повідомлення про правдиві факти про приватне життя політиків чи інших публічних осіб може бути прийнятним за певних обставин, навіть особи, відомі суспільству, мають законні очікування щодо захисту та поваги до свого приватного життя (рішення ЄСПЛ Standard VerlagsGmbH v. Austria (№ 2), № 21277/05, § 53, 4 червня 2009 року).

Умовою захисту права журналістів поширювати інформацію про справи загального значення є добрі наміри журналістів та їх дія на ґрунті точних фактів. Тобто йдеться про зобов`язання журналістів надавати «надійну і точну інформацію» відповідно до вимог журналістської етики. Свобода вираження поглядів супроводжується «обов`язками та відповідальністю». І це правило застосовується також у ситуаціях, коли йдеться про важливі громадські питання. Більше того, ці «обов`язки та відповідальність» набувають підвищеного значення, коли зачіпається репутація конкретної особи чи виникає питання про порушення «прав інших». Натомість звільнення від обов`язку підтверджувати заяви про факти, які визнані наклепницькими, можливе лише за особливих підстав.

Якщо твердження є оціночним судженням, має існувати достатня фактична підстава для його підтвердження, інакше воно буде надмірним.

Також доцільно враховувати поведінку публічної особи до моменту публікації відповідної інформації.

Позивачем зазначено та сторонами не заперечується, що позивач є депутатом Покровської міської ради, тобто публічною особою.

Суд зазначає, що Епізод 4 не містить оціночних суджень ОСОБА_3 , які б містили звинувачення позивача у вчиненні злочину. У цьому випадку ОСОБА_3 зазначає свій висновок, який є оціночним судженням, що йому не потрібно з цією людиною спілкуватись та бачитись.

Разом із цим, він не надає оцінки інформації, що міститься у пошуковій системі Google, та не вказує, що саме позивач є колаборантом, головним авторитетом або здійснює торгівлю наркотиками. Враховуючи результати за пошуком позивача, ОСОБА_3 лише дійшов висновку, що з цією людиною потрібно обмежити спілкування, що не зачіпає інтересів позивача.

Також, суд приймає до уваги, що звернення ОСОБА_3 до пошукової системи Google із запитом щодо особи позивача обумовлено поведінкою останнього, про що ОСОБА_3 прямо зазначено у інтерв`ю. Отже, звернення ОСОБА_3 до пошукової системи Google з подальшим наданням вказаного вище оціночного судження не мало на меті поширення недостовірної інформації відносно позивача, а було направлено на визначення оптимальних подальших дій у проведенні комунікації з ним, оскільки зміст попередніх Епізодів свідчать про наявність у ОСОБА_3 питань до поведінки позивача.

Щодо Епізоду 5 представник позивача зазначив, що вказана в ньому інформація так само є грубою брехнею та наклепом, що порушує презумпцію невинуватості позивача та не підтверджується жодними доказами. Разом із цим, жодних доказів на підтвердження вказаної позиції позивачем не надано.

Водночас, вказані твердження позивача спростовані наданими представником ОСОБА_3 судовими рішеннями.

Зокрема, судом досліджено ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 757/28679/24 та ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 757/28555/24-к, постановлені у межах кримінального провадження № 12024000000001003 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Зміст зазначених судових рішень вказує на обставини, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в межах якого здійснювалося досудове розслідування та судом приймалися відповідні процесуальні рішення.

Факт того, що у вказаних судових рішеннях йде мова про дії саме позивача, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, позивачем не заперечується. Отже, враховуючи норми ч. 4 ст. 82 ЦПК України, встановлені вказаними судовими рішеннями обставини є встановленими та такими, що не потребують доказуванню. Відповідно, інформація, що міститься у Епізоді 5 підтверджена встановленими у межах кримінального провадження № 12024000000001003 від 23.05.2024 обставинами.

Що стосується посилання позивача, що поширюючи інформацію, вказану у Епізоді 5, ОСОБА_3 порушив презумпцію невинуватості позивача, суд зазначає, що Епізод 5 не містить тверджень щодо вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Навпаки, Епізод 5 містить висловлювання: « Ну це вже суд скаже, хабар чи не хабар, що там буде…», «А це вже таємна слідця, доки не можу розповісти, що, як і коли. Це вже буде судебне засідання, там все буде оголошено…», які підтверджують те, що ОСОБА_3 неодноразово послався на те, що вирішення питання наявності у позивача вини буде вирішено в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що жоден з наведених представником позивача у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2025, Епізодів не містить недостовірної інформації, оскільки така інформація підтверджена матеріалами справи та не спростована позивачем з посиланням на відповідні докази.

У постановах від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17 Верховний Суд виснував, що за відсутності хоча б однієї обставини з наведених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», підстав для задоволення позовних вимог у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи немає.

Отже, за відсутності доведення позивачем факту поширення саме недостовірної інформації, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Окремо суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 761/29315/16-ц міститься висновок про те, що тлумачення частини четвертої статті 277 ЦК України свідчить, що у разі поширення недостовірної інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових(службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) міститься висновок про те, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд може відмовити у позові з цих підстав. При цьому, достовірність поширеної інформації,спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від30.09.2019 у справі № 742/1159/18 та від 18.12.2019 у справі № 742/286/17.

Позивач самостійно вирішує, до кого пред`явити позов, і вказує у позовній заяві первісний склад сторін - себе (як особу, чиї права порушено) та відповідача.

За клопотанням позивача: до закінчення підготовчого провадження (або до початку першого судового засідання у спрощеному позовному провадженні) суд за клопотанням позивача може залучити співвідповідача або замінити первісного відповідача належним.

В цій частині суд зауважує, що відповідачем на підтвердження обставин того, що він діяв як посадова особа органу державної влади надано належні докази, зокрема розпорядження Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 25.11.2022 року та від 30.12.2022 року.

Суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити процесуальний строк та долучити до матеріалів справи надані докази з огляду на те, що у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач посилався на обставини, пов`язані з його статусом посадової особи Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Таким чином, відповідні обставини були предметом заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог та були доведені до відома позивача разом із поданням відзиву. Після ознайомлення зі змістом відзиву позивач, у свою чергу, відреагував на зазначені обставини та подав до суду клопотання про залучення належного відповідача яке було задоволено судом.

Отже судом враховано заперечення представника позивача щодо поновлення строку на подання клопотання про долучення доказів, однак беручи до уваги наведені представником відповідача підстави для поновлення строку для подання доказів, виходячи з предмету та підстав позовних вимог позивача, враховуючи важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи та доказів, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів має розглядатися справа по суті суд вважає можливим поновити відповідачу процесуальний строк для подання письмових доказів та приєднання надані докази до матеріалів справи.

Суд наголошує, що реалізація принципу змагальності та можливість доведення сторонами обґрунтованості своїх вимог і заперечень є конституційною гарантією, а справедливість судового розгляду вимагає уникати формального підходу до розгляду конкретної справи.

Суд погоджується з твердженням представника ОСОБА_3 , що враховуючи надання інтерв`ю з питань, що належать до компетенції та діяльності управління земельних ресурсів та агропромислового розвитку Покровської міської ради Донецької області (Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області) у робочий час з робочих питань з метою виконання (службових) посадових обов`язків, первинний позов пред`явлено позивачем до неналежного відповідача, а саме ОСОБА_3 як фізичної особи, а не до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.

У заяві про уточнення позовних вимог від 07.08.2025 позивач звернувся до суду із клопотанням про залучення Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у якості співвідповідача, яке було задоволено ухвалою суду від 02.09.2025. Проте, звертаючись до суду із вказаним клопотанням позивачем чітко не визначено, які саме позовні вимоги стосуються якого саме відповідача. Зокрема, позивачем не зазначено, якими саме діями ОСОБА_3 як фізичною особою порушені права, свободи або інтереси позивача та які саме, що, враховуючи наведену вище позицію Верховного Суду, є самостійною підставою для відмови у позові.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 201, 277, 299, 302 ЦК України, ст.ст. 4,13,23,81,86,89,100,141,178,263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та проголошено 18.09.2026 року о 12:10 годині.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» код ЄДРПОУ 22025804, місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. 1

Відповідач - Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області код ЄДРПОУ 44790232, адреса: Донецька обл., Покровський р-н, місто Покровськ, площа Незалежності, 11.

Суддя В.Г. Гречана