Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/1847/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1847/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 155950023386 від 02.12.2025 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу державної служби періоди з 20.10.1992 р. по 27.06.2013 р. та з 22.12.2013 р. по 09.12.2024 р., перевести з 24.11.2025 р. ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 166/15-32-10-02-12 від 04.03.2025 р. та № 167/15-32-10-02-12 від 04.03.2025 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 24.11.2025 р. звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 155950023386 від 02.12.2025 р. позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців. Позивач зазначає, що періоди її роботи в податкових органах з 20.10.1992 р. по 27.06.2013 р. та з 22.12.2013 р. до 09.12.2024 р. повинні бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ. Враховуючи досягнення пенсійного віку, факт того, що на день набрання чинності Закону № 889-VIII (станом на 01.05.2016 р.) займала посаду державної служби, мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, позивач вважає, що набула право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 155950023386 від 02.12.2025 р. підлягає скасуванню.

30.01.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

09.03.2026 р. відповідач надав копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 02.02.2026 р. вручено відповідачу.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що не спростовано відповідачем.

24.11.2025 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 02.12.2025 р. №155950023386 про відмову в перерахунку пенсії.

У рішенні зазначено: "Відповідно до статті 90 Закону № 889 "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пунктами 10, 12 Прикінцевих положень Закону № 889 визначено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723). На призначення пенсії за Законом України “Про державну службу" № 889 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, мають право дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом (на 01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723; державні службовці, які на день набрання чинності Законом (на 01.05.2016) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби визначених статтею 25 Закону № 3723. Статтею 25 Закону № 3723 визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких установлювались ранги державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно статті 3 Закону № 889 його дія не поширюється, зокрема на осіб, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене законом. Таким чином, до стажу державної служби можливо зарахувати такі періоди роботи до 01.05.2016: з 03.01.1991 по 20.10.1992 та з 27.06.2013 по 22.12.2013, що складає 2 роки 3 місяці 14 днів. З 21.10.1992 присвоєно персональне звання. Вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, згідно Закону № 889 у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах державних службовців станом на 01.05.2016".

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні відомості про спірний період трудової діяльності:

запис № 1 з 03.01.1991 р. призначена старшим державним податковим інспектором;

запис №2 з 17.05.1991 р. призначена на посаду старшим державним податковим інспектором;

запис № 3 з 31.07.1991 р. призначена на посаду старшим державним податковим інспектором;

запис № 4 з 21.10.1992 р. відповідно до постанови КМУ від 05.10.1992 р. № 559 за результатами атестації присвоєно персональне звання "інспектор податкової служби ІІІ рангу""

запис №6 з 03.01.1994 р. переведена на посаду старшого державного податкового інспектора;

запис №7 з 01.07.1994 р. присягу державного службовця прийнято;

запис №9 з 17.08.1994 р. переведена на посаду головного державного податкового інспектора;

запис №10 з 20.11.1995 р. відповідно до постанови КМУ від 05.10.1992 р. №559 присвоєно звання "інспектора податкової служби ІІ рангу";

запис №11 з 25.11.1996 р. у зв`язку з ліквідацією державної податкової інспекції звільнена від займаної посади в порядку переводу в державну податкову адміністрацію;

запис №12 з 26.11.1996 р. прийнята на посаду головного державного "госналогинспектор" (мовою оригіналу);

запис №13 з 01.01.1997 р. переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора;

запис №15 з 06.07.1998 р. переведена на посаду " госналогинспектор" (мовою оригіналу);

запис №16 з 06.05.1999 р. переведена на посаду заступника начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №17 з 26.11.2002 р. присвоєно звання інспектора податкової служби І рангу;

запис №18 з 03.03.2003 р. переведена на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №19 з 01.07.2004 р. звільнена у порядку переведення на роботу до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції в Одеській області у зв`язку з реорганізацією;

запис №20 з 02.04.2004 р. призначена на посаду заступника начальника управління оподаткування фізичних осіб;

запис №21 з 12.10.2005 р. присвоєно спеціальне звання "радник податкової служби ІІ рангу";

запис №22 з 21.10.2005 р. переведена на посаду заступника начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №23 з 07.03.2007 р. переведена на посаду заступника начальника управління;

запис №25 з 14.07.2008 р. переведена на посаду заступника начальника Кілійського відділу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції у зв`язку зі змінами структурного штатного розпису;

запис №26 з 29.02.2012 р. звільнена з посади у зв`язку з переведенням на роботу в Ізмаїльську об`єднану державну податкову інспекцію;

запис №27 з 01.03.2012 р. призначена на посаду головного державного податкового інспектора;

запис №28 з 26.06.2013 р. звільнена з посади у порядку переведення на роботу в Ізмаїльську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області;

запис №29 з 27.06.2013 р. призначена на посаду головного державного інспектора Кілійського відділення у порядку переведення з Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби; присвоєно 13 ранг державного службовця;

запис №30 з 23.12.2013 р. присвоєно спеціальне звання "радник податкової та митної справи ІІІ рангу";

запис №31 з 25.03.2015 р. звільнена з посади у порядку переведення на роботу до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області;

запис №32 з 26.03.2015 р. призначена на посаду головного державного інспектора Кілійського відділення у порядку переведення з Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області;

запис №33 з 20.09.2018 р. звільнена з посади в порядку переведення на роботу до Головного управління ДФС в Одеській області;

запис №34 з 21.09.2018 р. призначена на посаду старшого державного інспектора Кілійської державної об`єднаної податкової інспекції Ізмаїльського управління, в порядку переведення:

запис №35 з 02.09.2019 р. звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС в Одеській області;

запис №36 з 03.09.2019 р. призначена на посаду старшого державного інспектора;

запис №37 з 03.09.2019 р. присвоєно 6 ранг державного службовця;

запис №38 з 16.09.2020 р. переведена на посаду старшого державного інспектора;

запис №39 з 21.12.2020 р. звільнена з посади у порядку переведення до ГУ ДПС в Одеській області;

запис №40 з 22.12.2020 р. призначена на посаду старшого державного інспектора;

запис №41 з 09.12.2024 р. припинено державну службу та звільнена із займаної посади у зв`язку із скороченням.

В матеріалах справи міститься:

- довідки ГУ ДПС в Одеській області від 04.03.2025 р. про складові заробітної плати для державного службовця;

- довідка ГУ ДПС в Одеській області від 15.12.2025 р. за вих№194/П/15-32-11-01-11, в якій зазначено про присвоєння рангів позивачу за період роботи з 03.01.1991 по 09.12.2024 в органах Державної податкової служби в Одеській області:

21.10.1992 р. присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби II рангу" - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 № 559 "Питання державної податкової служби України" (наказ державної податкової інспекції Міністерства фінансів УРСР по Кілійському району від 21.10.1992 № 61-a);

20.11.1995 р. присвоєно спеціальне звання ІІ рангу - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 інспектор податкової служби № 559 "Питання державної податкової служби України" та Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про державну податкову службу" (наказ державної податкової інспекції Міністерства фінансів УРСР по Кілійському району від 20.11.1995 № 64-л);

26.11.2002 р. присвоєно спеціальне звання І рангу (наказ державної податкової інспекції в Кілійському районі Одеської інспектор податкової служби області від 26.11.2002 № 149-0 "Про присвоєння спеціального звання ОСОБА_1 ");

12.10.2005 р. присвоєно спеціальне звання рангу (витяг з наказу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції радник податкової служби ІІІ Одеської області від 12.10.2005 № 186-0;

27.06.2013 р. присвоєно 13 ранг державного службовця (витяг з наказу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.06.2013 № 1-о "Про призначення працівників");

23.12.2013 р. присвоєно спеціальне звання - Радник податкової та митної справи ІІІ рангу (витяг з наказу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.12.2013 № 44-0 "Про присвоєння спеціальних звань");

03.09.2019 р. присвоєно 6 ранг державного службовця (витяг з наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 02.09.2019 № 93-0 "Про призначення працівників Головного управління ДПС в Одеській області").

Вважаючи вказане рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Щодо обчислення стажу державної служби, то пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з ч.18 ст.37 Закону № 3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Предметом спору у цій справі є оцінка обставин щодо: наявності у позивача стажу роботи на державній службі, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до записів у трудових книжках серії НОМЕР_1 трудова діяльність позивача в органах державної податкової служби, зокрема щодо прийняття присяги державного службовця, присвоєння персональних та спеціальних звань, а також рангів державного службовця, підтверджується такими записами:

запис № 1 з 03.01.1991 р. призначена старшим державним податковим інспектором;

запис №2 з 17.05.1991 р. призначена на посаду старшим державним податковим інспектором;

запис № 3 з 31.07.1991 п. призначена на посаду старшим державним податковим інспектором;

запис № 4 з 21.10.1992 р. відповідно до постанови КМУ від 05.10.1992 р. №559 за результатами атестації присвоєно персональне звання "інспектор податкової служби ІІІ рангу""

запис №6 з 03.01.1994 р. переведена на посаду старшого державного податкового інспектора;

запис №7 з 01.07.1994 р. присягу державного службовця прийнято;

запис №9 з 17.08.1994 р. переведена на посаду головного державного податкового інспектора;

запис №10 з 20.11.1995 р. відповідно до постанови КМУ від 05.10.1992 р. №559 присвоєно звання "інспектора податкової служби ІІ рангу";

запис №11 з 25.11.1996 р. у зв`язку з ліквідацією державної податкової інспекції звільнена від займаної посади в порядку переводу в державну податкову адміністрацію;

запис №12 з 26.11.1996 р. прийнята на посаду головного державного "госналогинспектор" (мовою оригіналу);

запис №13 з 01.01.1997 р. переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора;

запис №15 з 06.07.1998 р. переведена на посаду " госналогинспектор" (мовою оригіналу);

запис №16 з 06.05.1999 р. переведена на посаду заступника начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №17 з 26.11.2002 р. присвоєно звання інспектора податкової служби І рангу;

запис №18 з 03.03.2003 р. переведена на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №19 з 01.07.2004 р. звільнена у порядку переведення на роботу до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції в Одеській області у зв`язку з реорганізацією;

запис №20 з 02.04.2004 р. призначена на посаду заступника начальника управління оподаткування фізичних осіб;

запис №21 з 12.10.2005 р. присвоєно спеціальне звання "радник податкової служби ІІ рангу";

запис №22 з 21.10.2005 р. переведена на посаду заступника начальника відділу оподаткування фізичних осіб;

запис №23 з 07.03.2007 р. переведена на посаду заступника начальника управління;

запис №25 з 14.07.2008 р. переведена на посаду заступника начальника Кілійського відділу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції у зв`язку зі змінами структурного штатного розпису;

запис №26 з 29.02.2012 р. звільнена з посади у зв`язку з переведенням на роботу в Ізмаїльську об`єднану державну податкову інспекцію;

запис №27 з 01.03.2012 р. призначена на посаду головного державного податкового інспектора;

запис №28 з 26.06.2013 р. звільнена з посади у порядку переведення на роботу в Ізмаїльську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області;

запис №29 з 27.06.2013 р. призначена на посаду головного державного інспектора Кілійського відділення у порядку переведення з Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби; присвоєно 13 ранг державного службовця;

запис №30 з 23.12.2013 р. присвоєно спеціальне звання "радник податкової та митної справи ІІІ рангу";

запис №31 з 25.03.2015 р. звільнена з посади у порядку переведення на роботу до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області;

запис №32 з 26.03.2015 р. призначена на посаду головного державного інспектора Кілійського відділення у порядку переведення з Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області;

запис №33 з 20.09.2018 р. звільнена з посади в порядку переведення на роботу до Головного управління ДФС в Одеській області;

запис №34 з 21.09.2018 р. призначена на посаду старшого державного інспектора Кілійської державної об`єднаної податкової інспекції Ізмаїльського управління, в порядку переведення:

запис №35 з 02.09.2019 р. звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС в Одеській області;

запис №36 з 03.09.2019 р. призначена на посаду старшого державного інспектора;

запис №37 з 03.09.2019 р. присвоєно 6 ранг державного службовця;

запис №38 з 16.09.2020 р. переведена на посаду старшого державного інспектора;

запис №39 з 21.12.2020 р. звільнена з посади у порядку переведення до ГУ ДПС в Одеській області;

запис №40 з 22.12.2020 р. призначена на посаду старшого державного інспектора;

запис №41 з 09.12.2024 р. припинено державну службу та звільнена із займаної посади у зв`язку із скороченням.

Визначаючись щодо зарахування вказаних періодів роботи до стажу державної служби, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-XII), а в подальшому з 12.08.2012 р. Податковий кодекс України.

Статті 1, 6 Закону № 509-XII на момент прийняття позивача до органів державної податкової служби передбачали, що державна податкова служба в Україні створюється при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Видатки на утримання державних податкових інспекцій визначаються Радою Міністрів Української РСР і фінансуються з республіканського бюджету.

У подальшому визначено, що посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України № 509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п`ята та шоста статті 15 цього Закону).

Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону № 3723-ХІІ щодо обмежень пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання і які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Крім того, за нормами п.342.4 ст.342 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної податкової служби є державними службовцями.

Стаття 1 Закону № 3723-XII визначала, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина друга статті 2 Закону № 3723-XII).

Таким чином, наведені положення законодавства, передбачали і передбачають зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби до стажу державного службовця.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 20.10.1992 р. по 27.06.2013 р. та з 22.12.2013 р. по 09.12.2024 р. на посадах в органах державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи державної служби.

Як зазначено вище, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, позивач, з огляду на перебуванні на службі в органах державної податкової служби на різних посадах з 03.01.1991 р. по 09.12.2024 р., станом на 01.05.2016 р. має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 р. у зразковій справі № 822/524/18, встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п.10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 889-VIII не встановлено.

Також, Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 р. у справі № 607/9429/17 дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Зважаючи на це, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості переведення позивача на обраний нею вид пенсії, оскільки будь-яких законних перешкод для реалізації позивачем права вибору виду пенсії судом не встановлено.

А тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від № 155950023386 від 02.12.2025 р. про відому у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати пенсійний орган зарахувати до стажу державної служби періоди роботи позивача з 20.10.1992 р. по 27.06.2013 р. та з 22.12.2013 р. по 09.12.2024 р. на посадах в органах державної податкової служби та призначити пенсію.

Оскільки позивач 24.11.2025 р. звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", саме з цієї дати має бути здійснено відповідне переведення.

Отже, за наявності у позивача права на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", переведення має бути проведено з 24.11.2025 р. - дати звернення із відповідною заявою.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач ставить вимогу про зобов`язання відповідача провести нарахування (перерахунок) її пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.

Поряд із цим, суд зазначає, що у справі, яка розглядається спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.

У свою чергу, вимоги позивачки зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії № 166/15-32-10-02-12 від 04.03.2025 р. та № 167/15-32-10-02-12 від 04.03.2025 р., виданих ГУ ДПС в Дніпропетровській області є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у ст.2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 12.09.2023 р. у справі № 560/8328/22.

При цьому, пенсійний орган спірним рішенням відмовив у призначенні позивачу пенсії за відсутності стажу і вказані довідки ним не досліджувались.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв`язку з неправильним формулюванням способу захисту порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд–

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427) про відмову в перерахунку пенсії № 155950023386 від 02.12.2025 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу державної служби періоди з 20.10.1992 р. по 27.06.2013 р. та з 22.12.2013 р. по 09.12.2024 р., та перевести з 24.11.2025 р. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко