Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/1122/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №420/1122/26

Суддя: Бездрабко О.І.

Справа № 420/1122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі-відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладене у листах: № 30158-28059/A-02/8-1500/25 від 14.10.2025 р., № 38888-39754/A-02/8-1500/25 від 08.12.2025 р., № 38891-37143/A-02/8-1500/25 від 08.12.2025 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.10.2022 р. звернулася до Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення допомоги при народженні доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в межах встановленого законодавством строку для звернення за такою допомогою. На момент подачі заяви позивач мала довідку про звернення за захистом в Україні № 013073, яка підтверджувала законність її перебування на території України та давала можливість реалізовувати передбачені законодавством права. Однак 09.11.2022 р. органом соціального захисту було прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги з підстав відсутності паспорта або посвідки на проживання. У подальшому, 15.04.2025 р. отримала посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, серії НОМЕР_2 , видане на підставі рішення Державної міграційної служби України № 11-25 від 28.03.2025 р. 08.07.2025 р. повторно звернулася із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. У зв`язку з передачею з 01.07.2025 р. відповідних повноважень органам Пенсійного фонду України її заява була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідач відмовив у призначенні допомоги, посилаючись на пропуск 12-місячного строку звернення та відсутність у підсистемі "ЄІССС" відомостей про інші звернення позивачки. Вважає таку відмову протиправною, оскільки строк звернення має обчислюватися з дня народження дитини, а юридично визначальним у її випадку є первинне звернення від 26.10.2022 р., здійснене своєчасно. Після неодноразових звернень та проведення додаткової перевірки Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради листом від 18.11.2025 р. № 01-А-32787/2-ел офіційно підтвердив факт звернення позивачки до УСЗН у Приморському районі м. Одеси 26.10.2022 р. та факт прийняття 09.11.2022 р. рішення про відмову у призначенні допомоги. Таким чином, факт своєчасного первинного звернення документально підтверджений уповноваженим органом. Незважаючи на це, відповідач у відповідях від 08.12.2025 р. повторно відмовив у призначенні допомоги, фактично врахувавши лише заяву від 08.07.2025 р. та не взявши до уваги підтверджений факт її первинного звернення у 2022 році.

Ухвалою від 20.01.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі; надано відповідачеві п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

30.01.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що до 30.06.2025 р. призначення та виплата державних соціальних допомог здійснювалися органами соціального захисту населення, а з 01.07.2025 р. відповідні функції передано органам Пенсійного фонду України відповідно до постанов КМУ № 695 від 11.06.2025 р. та № 766 від 23.06.2025 р. Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини визначаються Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та Порядком, затвердженим постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001 р. Згідно ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. За заявою позивача від 08.07.2025 р. їй відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки звернення подано після спливу 12-місячного строку. При цьому, за даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, інших звернень позивача щодо призначення допомоги при народженні дитини не зареєстровано. Зазначена позиція була доведена до відома позивача листами від 14.10.2025 р. № 30158-28059/А-02/8-1500/25, від 08.12.2025 р. № 38888-39754/А-02/8-1500/25 та від 08.12.2025 р. № 38891-37143/А-02/8-1500/25. Вважає, що при розгляді заяви від 08.07.2025 р. відповідач діяв у межах наданих законом повноважень, обґрунтовано та з дотриманням встановленого порядку, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні. 10.02.2026 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що саме 26.10.2022 р. позивач звернулася УСЗН Приморського району м. Одеси із заявою про призначення допомоги при народженні своєї дитини. При цьому, факт первинного звернення підтверджено у відповідях ДПСП (в т.ч. від 18.11.2025 № 01-А-32787/2-ел). Одночасно 18.09.2025 р. ДПСП надав відповідь № 01-А-32787, у якій допущено технічну помилку, а саме: перевірку здійснено виключно щодо УСЗН Київського району м. Одеси, унаслідок чого зроблено помилковий висновок про відсутність звернення позивача у 2022 році. При цьому питання звернення до УСЗН Приморського району м. Одеси фактично не перевірялося. Таким чином, факт первинного звернення позивача у 2022 році підтверджено офіційною відповіддю уповноваженого органу. У підсумку, формальний підхід державного органу до відмови у наданні допомозі дитині, суперечить послідовній судовій практиці з даного питання, яка детально відображена у позовній заяві.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації та є особою, яка потребує додаткового захисту, що підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту серії НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 11.10.2022 р. серії НОМЕР_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

26.10.2022 р. позивач звернулася до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

На момент звернення у 2022 році позивач була документована довідкою про звернення за захистом в Україні № 013073.

09.11.2022 р. Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси ухвалено рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини з підстав відсутності паспорта або посвідки на проживання.

15.04.2025 р. позивач отримала посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту серії НОМЕР_2 .

Надалі, 08.07.2025 р. позивач звернулася до Управління соціального захисту населення в Київському районі із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсації, в якій просила призначити допомогу при народженні дитини.

11.07.2025 р. Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси за вих.№17.0105/2990 направило за належністю документи позивача до відповідача.

06.08.2025 р. позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила забезпечити розгляд її заяви по суті та призначити допомогу при народжені дитини з урахуванням звернень від 26.10.2022 р. та 08.07.2025 р.

Листом від 23.07.2025 р. за вих.№1500-0219-8/127685 відповідач відмовив, що оскільки згідно з Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 № 2811-XII та Постанови КМУ від 27.12.2001 №1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини призначається за умови якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня звернення.

Також листом від 27.08.2025 р. за вих.№24115-22600/А-02/8-1500/25 відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 р. № 766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог" функції призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини з 01.07.2025 р. передані до Пенсійного фонду України. Згідно підсистеми "Єдина інформаційна система соціальної сфери" заява від 08.07.2025 р. та долучені документи щодо призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня. Відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ та постанови КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Отже, підстави для призначення допомоги при народженні дитини відсутні.

Крім того, листами від 14.10.2025 р. за вих. №30158-28059/А-02/8-1500/25 та від 08.12.2025 р. за вих.№38891-37143/А-02/8-1500/25 відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2025р. № 766 "По реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог" з 01.07.2025 р. функції призначення та виплати соціальних допомог передані Пенсійному фонду України. Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини, визначено Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми". Допомога при народженні дитини призначається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. За заявою від 08.07.2025 р. відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки звернення надійшло після 12 календарних місяців після народження дитини.

В матеріалах справи міститься:

- лист Департаменту праці та соціальної політики від 18.09.2025 р. в якому зазначено, що за даним управління соціального захисту населення в Київському районі із заявою про призначення допомоги при народженні дитини у 2022 році позивач не зверталася. Вперше заява про призначення такої допомоги надійшла до управління соціального захисту населення поштою 10.07.2025 р. Однак, відповідно до змін, внесених до законодавства, з 01 липня 2025 року повноваження щодо призначення та виплати державних соціальних допомог, у т.ч. допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях, передані з органів соціального захисту населення до Пенсійного фонду України. У зв`язку з вищевикладеним, управлінням соціального захисту населення в Київському районі заява про призначення допомоги при народженні дитини переслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (супроводжувальний лист № 17.01-03/2990 від 11.07.2025 р.). Одночасно, повідомив, що позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та з травня по червень 2025 року отримувала допомогу на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях. Продовження виплати допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях, яка призначена позивачу управлінням соціального захисту населення з 01.05.2025 р. по 30.09.2028 р. у розмірі: з 01.05.2025 р. по 30.06.2026 р. - 4200,00 грн., з 01.07.2026 р. по 30.09.2028 р. - 2100,00 грн., з вищевказаних причин здійснює Пенсійний фонд України;

- лист Департаменту праці та соціальної політики від 18.11.2025 р., в якому зазначено, що згідно з Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 та відповідно до звернення від 26.10.2022 р., яке надійшло поштою до управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, було відмовлено у призначенні допомоги, оскільки допомога призначається за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За нормами ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно зі ст.8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21.11.1992 р. № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII).

Частинами 1, 2 та 4 статті 1 Закону № 2811-XII встановлено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, інші іноземці у випадках, встановлених законом, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Частиною 1 статті 5 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти.

Відповідно до положень ст.6 Закону № 2811-XII документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Згідно ст.10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

За приписами ст.11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом № 2811-XII, визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 (далі - Порядок № 1751).

За приписами пункту 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Пунктом 11 Порядку № 1751 визначено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Згідно з пунктом 44 Порядку № 1751 у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

До 01.07.2025 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги проводились структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з 01.07.2025 р. такі функції надані органам Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про призначення і виплату державної соціальної допомоги при народженні дитини позивач звернулася до відповідача 08.07.2025 р., тобто з пропуском 12 календарних місяців після народження, а саме відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 11.10.2022 р. серії НОМЕР_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Разом з тим, суд вважає, що строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини може бути поновлено за наявності поважних причин, які обумовлюють несвоєчасне звернення батьків, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст.23 Закону № 2811-ХІІ рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 591/610/16-а (К/9901/12622/18) зазначено, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитини, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 591/1474/17 (№К/9901/38353/18), від 02.10.2018 р. у справі № 495/3711/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 15.04.2025 р. отримала посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту серії СР №001081 і після його отримання повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Відтак, пропуск позивачем 12 місячного строку звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбувся з об`єктивних, непереборних причин, що пов`язані з обставинами, які не залежать від волі позивача та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій. У зв`язку з цим відмова відповідача у призначенні позивачу виплати допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском 12-місячного строку звернення з відповідною заявою є протиправною.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р.), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.07.2025 р., дня звернення із заявою про призначення допомоги.

Щодо вимоги позивача виплачувати допомогу при народженні дитини, суд зазначає, що оскільки спірна допомога позивачу наразі ще не призначена, у суду відсутні підстави вважати, що вона не буде виплачена відповідачем у разі такого призначення.

Отже, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки є такою, що звернена на майбутнє.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач звільнена від сплати судового збору, інших витрат не понесла, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, ЄДРПОУ 20987385) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.07.2025 р. - дня звернення із заявою про призначення допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua