Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №211/8573/26
Суддя: Костенко Є. К.
Справа № 211/8573/26
Провадження № 3/211/1914/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
21 вересня 2026 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
04.08.2026 року о 01-45 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна біля буд.12 висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських, умисно оголив та демонстрував свої зовнішні статеві органи у присутності сторонніх осіб, а саме поліцейських, чим вчинив дрібне хуліганство, передбачене ст.173 КУпАП.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не доведена, виходячи з наступного.
Правилами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як вбачається з фабули протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив певні дії образливо характеру, але відносно працівників поліції, які є спеціальними суб`єктами.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Тобто, виходячи з фабули протоколу про адміністративне правопорушення, суд не вбачає складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, але наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказані рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкове і для працівників поліції, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначена кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, однак викладені обставини свідчать про склад іншого адміністративного правопорушення в даній справі в сукупності з недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, які не можуть бути усунені в суді, оскільки в такому разі буде констатоване погіршення становища особи, яка притягається до відповідальності.
З огляду на викладене, оскільки суд не наділений повноваженнями зміни кваліфікації адміністративного правопорушення, тому справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: Є. К. Костенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua