Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №400/7501/26
Суддя: Лісовська Н. В.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 р. № 400/7501/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 90 721,54 грн,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту – Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 90721,54 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 75 601,28 грн. та військового збору у сумі 15 120,26 грн., який є непогашеним, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 26.06.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
Відповідно до Відповіді №2943489 від 26.06.2026 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_2 .
Ухвалу про відкриття провадження, надіслану на зареєстровану адресу відповідача, не отримано. Кабінет в системі «Електронний суд» у відповідача відсутній.
Отже, суд здійснив усі можливі дії для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
З 28.04.2015 р. відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид економічної діяльності 62.01 Комп`ютерне програмування.
За відомостями інтегрованої картки платника податків та розрахунків позивача у відповідача наявний податковий борг у сумі 90 721,54 грн., а саме:
1) Єдиний податок з фізичних осіб (Степівська ТГ) у сумі 75 601,28 грн., який нараховано відповідно до:
- податкова декларація № 9347245482 від 10.11.2025 р. у сумі 44 804,82 грн., строк сплати – 19.11.2025 р., за період ІІІ квартал 2025 року;
- податкова декларація № 9436352963 від 09.02.2026 р. у сумі 19 704,93 грн., строк сплати – 19.02.2026 р., за період 2025 року;
- податкова декларація № 9132096206 від 11.05.2026 р. у сумі 11 091,53 грн., строк сплати – 20.05.2026 р., за період І квартал 2026 року.
2) Військовий збір у сумі 15 120,26 грн., який нараховано відповідно до:
- податкова декларація № 9347245482 від 10.11.2025 р. у сумі 8 960,97 грн., строк сплати – 19.11.2025 р., за період ІІІ квартал 2025 року;
- податкова декларація № 9436352963 від 09.02.2026 р. у сумі 3 940,98 грн., строк сплати – 19.02.2026 р., за період 2025 року;
- податкова декларація № 9132096206 від 11.05.2026 р. у сумі 2 218,31 грн., строк сплати – 20.05.2026 р., за період І квартал 2026 року.
У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі – ПК України), виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 49.4 ст. 49 ПК України платники податків подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Платники єдиного податку 3 групи - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України).
Пунктом 293.1 ст .293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно із пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктом 1.1. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлено, що платниками збору є:
1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;
2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту;
2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; Згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України, податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню (підпункт 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України).
Відповідно до п. 56.1.1 ст. 56 ПК України податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки єдиний податок з фізичних осіб та військовий збір, то за ним рахується податкове зобов`язання з вказаних податків на загальну суму 90 721,54 грн., яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 13.03.2026 року № 0006638-1302-1429, яка була направлена відповідачу та повернена за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Податковий борг відповідача на теперішній час залишається не погашеним.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Враховуючи вищевикладене, судом з`ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг в сумі 90 721,54 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 90 721,54 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) податкову заборгованість у сумі 90 721,54 грн. (дев`яносто тисяч сімсот двадцять одна грн. 54 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з:
- єдиного податку з фізичних осіб у сумі 75 601,28 грн. (сімдесят п`ять тисяч шістсот одна грн. 28 коп.) на користь місцевого бюджету Степівської ТГ;
- військового збору у сумі 15 120,26 грн. (п`ятнадцять тисяч сто двадцять грн. 26 коп.) на користь бюджету Держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21.09.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua