Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №380/3329/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокусправа № 380/3329/26

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 НГ України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та за період відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів рекомендованої довідкою ВЛК №9027 від 10.09.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 НГ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та за період відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, рекомендованої довідкою ВЛК №9027 від 10.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби, позивач 11.07.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) №50/02/14-229 від 16.07.2024, виданою в/ч НОМЕР_4 НГУ. Позивач вважає, що за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування за наслідками травми позивач набув права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, проте відповідачем протиправно не здійснено виплату вказаної допомоги.

10.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що жодною нормою постанови Кабінету Міністрів України №168 або наказу МВС №729 не передбачено механізму включення до наказів про виплату додаткової винагороди осіб, які звільнені з військової служби. Також чинним законодавством не передбачено процедури ретроспективного видання наказів про виплату відповідної винагороди щодо колишніх військовослужбовців у зв`язку з чим включення до наказів про виплату додаткової винагороди є неможливим.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 02.03.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 НГ України.

Під час проходження військової служби, позивач 11.07.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) №50/02/14-229 від 16.07.2024, виданою в/ч НОМЕР_4 НГУ. Внаслідок зазначеної травми та її наслідків перебував на стаціонарному лікуванні протягом таких періодів:

1. відповідно до Виписки №25/0800 з 25.05.2025 по 09.06.2025;

2. відповідно до Виписки №11156/25 з 16.07.2025 по 24.07.2025;

3. відповідно до Довідки-Виписки №623576 з 03.09.2025 по 10.09.2025.

Позивач перебував на лікуванні з відповідним діагнозом.

Позивач перебував у відпустці для лікування, потребу у якій встановлено Довідкою ВЛК №9027 від 10.09.2025: Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

У зв`язку із захистом інтересів клієнта (позивача), адвокат Мандриком В.В. звернувся із заявою від 28.11.2025 за Вих. №Л/406413/01 до в/ч НОМЕР_1 НГ України про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за періоди стаціонарного лікування з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів рекомендованої довідками ВЛК №9027 від 10.09.2025.

Листом від 29.12.2025 №40/51/12?М?24?Аз в/ч НОМЕР_1 НГ України повідомила, що включення до наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється щодо військовослужбовців, які проходять військову службу та перебувають у списках особового складу військової частини. Особа, зазначена в адвокатському запиті, звільнена з військової служби та виключена зі списків особового складу, у зв`язку з чим включення до відповідного наказу є неможливим.

Після отриманої відповіді адвокатом Мандриком В.В. скеровано ще одну заяву від 26.01.2026 за Вих. №Л/406413/02 до в/ч НОМЕР_1 НГ України про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за періоди стаціонарного лікування з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів рекомендованої довідками ВЛК №9027 від 10.09.2025.

Відповідно до листа від 05.02.2026 р. №40/51/12?М?10?Аз Військова частина НОМЕР_1 НГ України зазначила, що на попередній адвокатський запит щодо можливості отримання колишнім військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди за період лікування та відпустки, передбаченої постановою КМУ №168 28.02.2022 вже була надана відповідь від 29.12.2025, а тому немає підстав для будь-якого доповнення до вже наданої відповіді.

Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XIІ від 20.12.1991 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.

Постанова №168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30000,00 гривень.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Тобто, суд наголошує на тому, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. Позбавлення такої виплати можливе , зокрема, у разі невиконання бойового наказу.

Як встановив суд, позивач 11.07.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) №50/02/14-229 від 16.07.2024, виданою в/ч НОМЕР_4 НГУ. Внаслідок зазначеної травми та її наслідків перебував на стаціонарному лікуванні протягом таких періодів:

1. відповідно до Виписки №25/0800 з 25.05.2025 по 09.06.2025;

2. відповідно до Виписки №11156/25 з 16.07.2025 по 24.07.2025;

3. відповідно до Довідки-Виписки №623576 з 03.09.2025 по 10.09.2025.

01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України № 168, відповідно до якої, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 2-1 зазначеної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Отже, виходячи із змісту згаданих постанов Кабінету Міністрів України додаткова винагорода у розмірі 100000,00грн на місяць виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини, та у період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (за висновком ВЛК).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, 25.03.2022 Міністр оборони України прийняв рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою № 248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що після отриманого поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманням 11.07.2024 травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується копією виписки №25/0800 (період лікування з 25.05.2025 по 09.06.2025); копією виписки №11156/25 (період лікування з 16.07.2025 по 24.07.2025); копією Довідки-Виписки №623576 (період лікування з 03.09.2025 по 10.09.2025); а також перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що підтверджується довідкою Військово-лікарської комісії № 9027 від 10.09.2025.

Діагноз позивача прямо пов`язаний із мінно-вибуховою травмою, вогнепальними осколковими пораненнями, які позивач отримав при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, та які є пов`язаними з пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини.

Відтак, враховуючи згадані положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами позивача про наявність у нього права на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць, як такий, що отримав поранення 11.07.2024, пов`язане із захистом Батьківщини, та за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), а саме з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та період перебування відпустці для лікування після тяжкого поранення відповідно до довідки Військово-лікарської комісії №9027 від 10.09.2025.

З таких підстав, суд висновує про протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, після отримання травми та весь час перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, з дня отримання такого поранення (в тому числі включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) та період перебування відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Отже, позивач має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), а саме з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та період перебування відпустці для лікування після тяжкого поранення відповідно до довідки Військово-лікарської комісії №9027 від 10.09.2025, внаслідок травми (поранення, контузії), отриманої 11.07.2024 під час виконання бойових дій щодо захисту Батьківщини пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пункт 7 розділу ХХІV Порядку №260).

Пунктом дев`ятим розділу ХХІV Порядку №260 передбачено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховує, що згідно з наказом Міністерства оборони України від 14.02.2020 №44 "Про внесення змін до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України" основними завданнями фінансового забезпечення військової частини, зокрема, є: належне у межах діючих норм та своєчасне забезпечення коштами військової частини для здійснення покладених на неї завдань; своєчасна та повна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), а саме з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та період перебування відпустці для лікування після тяжкого поранення відповідно до довідки Військово-лікарської комісії №9027 від 10.09.2025, внаслідок травми (поранення, контузії), отриманої 11.07.2024 під час виконання бойових дій щодо захисту Батьківщини пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та за період відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів відповідно до довідки ВЛК №9027 від 10.09.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період зз 25.05.2025 по 09.06.2025, з 16.07.2025 по 24.07.2025, з 03.09.2025 по 10.09.2025 та за період відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів відповідно до довідки ВЛК №9027 від 10.09.2025.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович