Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №640/33083/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ справа №640/33083/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - позивач) з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНЕКС КОНСАЛТІНГ», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 24.11.2020 №21784-р/пк-пз.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 №21784-р/пк-пз протиправним. Зазначає, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» є самостійними юридичними особами, мають різних керівників та самостійно здійснюють господарську діяльність, а перебування обох підприємств у сфері управління Держгеокадастру саме по собі не свідчить про їх пов`язаність. Також позивач посилається на рішення Колегії від 06.04.2020 №6543-р/пк-пз та від 17.04.2020 №7491-р/пк-пз.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає рішення від 24.11.2020 №21784-р/пк-пз правомірним. Зазначає, що засновником обох учасників є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, якій належить 100 % статутного капіталу кожного підприємства, а тому ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» перебувають під спільним контролем та є пов`язаними особами у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/33083/20 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/33083/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

02 жовтня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Замовник) було оголошено процедуру закупівлі послуг з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області за кодом ДК 021:2015 — 79990000-0 «Різні послуги, пов`язані з діловою сферою», оголошення про проведення якої оприлюднено в електронній системі закупівель за № UA-2020-10-02-004536-c.

Згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель, свої тендерні пропозиції для участі у процедурі закупівлі подали три учасники, а саме: ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ДП «Центр державного земельного кадастру» та ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ».

За результатами розгляду тендерних пропозицій Замовником тендерну пропозицію ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» допущено до аукціону.

Під час розгляду тендерної пропозиції ДП «Центр державного земельного кадастру» Замовником встановлено невідповідність у частині документального підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, у зв`язку з чим учаснику надано можливість усунути виявлені невідповідності. Після усунення невідповідностей, зазначених у протоколі засідання тендерного комітету від 05 листопада 2020 року №27, тендерну пропозицію ДП «Центр державного земельного кадастру» допущено до аукціону.

Водночас тендерну пропозицію ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ» Замовником відхилено у зв`язку з її невідповідністю вимогам тендерної документації.

Не погоджуючись із рішеннями Замовника про допущення до аукціону тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру», 13 листопада 2020 року ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ» звернулось зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

У скарзі ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ», серед іншого, зазначало про пов`язаність ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру».

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, розмір внеску до статутного фонду — 1 529 000,00 грн, що відповідає розміру статутного капіталу підприємства.

Засновником ДП «Центр державного земельного кадастру» також є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, розмір внеску до статутного фонду — 3 041 827,70 грн, що відповідає розміру статутного капіталу підприємства.

24 листопада 2020 року за результатами розгляду скарги ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ» Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 21784-р/пк-пз, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати рішення про допущення тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» до аукціону за процедурою закупівлі № UA-2020-10-02-004536-c.

У вказаному рішенні Колегією зазначено, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» є пов`язаними особами, оскільки засновником обох підприємств є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка володіє 100 відсотками статутного капіталу кожного з них.

30 листопада 2020 року на виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24 листопада 2020 року №21784-р/пк-пз Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області протоколами засідання тендерного комітету №29 та №30 скасовано рішення про допущення тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» до аукціону.

Не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24 листопада 2020 року №21784-р/пк-пз, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось з даним позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області проводилась процедура закупівлі послуг з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області за кодом ДК 021:2015 — 799990000-0 «Різні послуги, пов`язані з діловою сферою», оголошення № UA-2020-10-02-004536-c.

Участь у процедурі закупівлі взяли, зокрема, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ДП «Центр державного земельного кадастру» та ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ».

З матеріалів справи вбачається, що тендерну пропозицію ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником допущено до аукціону.

Щодо тендерної пропозиції ДП «Центр державного земельного кадастру» замовником 05.11.2020 були встановлені невідповідності, викладені у протоколі засідання тендерного комітету від 05.11.2020 № 27, після усунення яких вказаного учасника також допущено до аукціону.

Не погоджуючись із допущенням вказаних учасників, ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ» звернулося до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі.

За результатами її розгляду Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, яким Головне управління Держгеокадастру в Одеській області зобов`язано скасувати рішення про допущення тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» до аукціону за процедурою закупівлі № UA-2020-10-02-004536-c.

На виконання вказаного рішення протоколами засідання тендерного комітету Головного управління від 30.11.2020 № 29 та № 30 скасовано рішення про допущення тендерних пропозицій зазначених державних підприємств до аукціону.

Водночас позивач, вважаючи рішення Колегії від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Спірним у межах цієї справи є питання правомірності висновку відповідача про те, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» є пов`язаними особами у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», та, як наслідок, наявності у замовника обов`язку відхилити їх тендерні пропозиції.

При вирішенні спору суд застосовує Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення 24.11.2020, а не його сучасну редакцію. Офіційна база Верховної Ради України підтверджує, що на відповідний момент діяла редакція Закону від 22.11.2020.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII у відповідній редакції пов`язаною особою, зокрема, є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. Під здійсненням контролю Закон розумів можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом реалізації права володіння або користування всіма його активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також володіння часткою, що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника.

Частиною першою статті 17 Закону № 922-VIII було передбачено обов`язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити його тендерну пропозицію за наявності встановлених Законом підстав, зокрема якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, якщо наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Таким чином, встановлення факту пов`язаності учасників у розумінні пункту 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII не надавало замовнику права вибору щодо подальшого допуску таких учасників до процедури, а було передбаченою Законом підставою для відхилення відповідних тендерних пропозицій.

Як убачається з оскаржуваного рішення від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз та наданих сторонами матеріалів, Колегією під час розгляду скарги досліджено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З цієї інформації встановлено, що засновником ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, із розміром внеску до статутного фонду 1 529 000 грн, що відповідає розміру у статутного капіталу цього підприємства.

Засновником ДП «Центр державного земельного кадастру» також зазначена Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, із розміром внеску 3 041 827,70 грн, що також відповідає розміру статутного капіталу підприємства.

Отже, обидва учасники процедури закупівлі мали одного засновника — Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, якій належав увесь статутний капітал кожного із зазначених підприємств.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача, викладеним у рішенні від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» перебували під спільним контролем Держгеокадастру, а відтак відповідали ознакам пов`язаних осіб, установленим пунктом 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII.

Щодо доводу позивача про самостійність державних підприємств

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідно до Єдиного державного реєстру керівниками зазначених юридичних осіб є різні фізичні особи, а саме: керівником ДП «Центр державного земельного кадастру» — Кукол Дмитро Михайлович, а ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» — Суравікіна Тетяна Сергіївна. Крім того, членами тендерного комітету замовника є інші фізичні особи.

На думку позивача, зазначені обставини свідчать про відсутність пов`язаності учасників.

Суд відхиляє наведений довід.

Зміст пункту 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII свідчить, що пов`язаність юридичних осіб не обмежується випадком тотожності їх керівників чи інших посадових осіб. Самостійною ознакою пов`язаності є перебування юридичних осіб під спільним контролем.

Отже, наявність у двох державних підприємств різних керівників не спростовує встановленої Колегією обставини щодо їх перебування під спільним контролем одного засновника, якому належить 100 % статутного капіталу кожного підприємства.

Так само відсутність родинних чи інших особистих зв`язків між керівниками підприємств та членами тендерного комітету замовника не спростовує іншої, самостійно визначеної Законом ознаки пов`язаності юридичних осіб — перебування під спільним контролем.

Щодо доводу про відсутність вирішального впливу Держгеокадастру

Позивач зазначає, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» є юридичними особами, які самостійно здійснюють господарську діяльність, а їх керівники самостійно приймають рішення щодо участі у закупівлях.

Суд не вбачає вказаний аргумент достатнім для спростування висновків Колегії.

Визначення «контролю», закріплене у пункті 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, пов`язує його не виключно з фактичним втручанням у кожне конкретне господарське рішення підприємства, а з можливістю здійснення вирішального впливу на його господарську діяльність. Однією з прямо передбачених Законом форм такого впливу є володіння часткою, що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника. У цьому випадку за наведеними у рішенні Колегії даними ЄДР засновник володів 100 % статутного капіталу кожного з двох учасників.

Тому сама по собі організаційна та господарська самостійність державних підприємств не усуває передбаченої спеціальним Законом ознаки перебування їх під спільним контролем.

Щодо доводу про обов`язок замовника самостійно встановлювати пов`язаність учасників

У позовній заяві позивач зазначає, що замовник не має повноважень безпосередньо або через інших осіб здійснювати контроль над учасниками процедури закупівлі та встановлювати пов`язаність осіб.

Суд вважає такий довід необґрунтованим у контексті спірних правовідносин.

Відсутність у замовника повноважень здійснювати державний контроль за господарською діяльністю учасників не тотожна відсутності обов`язку замовника перевірити наявність установлених статтею 17 Закону № 922-VIII підстав для відмови учаснику в процедурі закупівлі.

Інше тлумачення фактично унеможливлювало б застосування відповідної підстави статті 17 Закону, оскільки замовник був би зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію у зв`язку з пов`язаністю учасників, однак водночас був би позбавлений можливості перевіряти наявність такої обставини.

У цьому випадку відомості, на яких ґрунтувався висновок Колегії, містилися у Єдиному державному реєстрі та стосувалися засновників і розміру їх внесків до статутного капіталу учасників.

Щодо посилання позивача на попередні рішення Колегії

Окремо позивач посилається на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.04.2020 № 6543-р/пк-пз та від 17.04.2020 № 7491-р/пк-пз, зазначаючи, що за результатами розгляду інших скарг ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ» Колегією було відмовлено у їх задоволенні, у зв`язку із чим прийняття рішення від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, на переконання позивача, свідчить про непослідовність позиції відповідача.

Суд відхиляє такий аргумент.

Предметом судового контролю у цій справі є конкретне рішення Колегії від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, прийняте в межах процедури закупівлі UA-2020-10-02-004536-c, та фактичні й правові підстави його прийняття.

Частиною шістнадцятою статті 18 Закону № 922-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Відтак рішення, прийняті відповідачем 06.04.2020 та 17.04.2020 в межах інших процедур закупівель і за результатами розгляду інших скарг, самі по собі не підтверджують протиправності рішення від 24.11.2020. Вирішальним для цього спору є те, чи відповідають висновки Колегії фактичним обставинам процедури № UA-2020-10-02-004536-c та вимогам законодавства, чинного на час прийняття спірного рішення.

При цьому з наданих суду матеріалів не вбачається підстав вважати, що рішення від 06.04.2020 № 6543-р/пк-пз та від 17.04.2020 № 7491-р/пк-пз встановлювали обставини, які мали б преюдиційне значення для вирішення питання про пов`язаність учасників саме в процедурі закупівлі № UA-2020-10-02-004536-c.

Щодо доводу про вихід Колегії за межі скарги

Позивач також посилається на те, що Колегія нібито вийшла за межі доводів скарги ТОВ «ЮНЕКС КОНСАЛДІНГ».

Такий довід суд оцінює критично.

Як убачається зі змісту рішення від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, одним із доводів скаржника було саме неправомірне допущення до аукціону тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» у зв`язку з їх пов`язаністю.

Отже, встановлення Колегією засновників зазначених підприємств, розміру їх статутного капіталу та вирішення питання про наявність між ними ознак пов`язаних осіб безпосередньо стосувалося предмета скарги.

Крім того, частина шістнадцята статті 18 Закону № 922-VIII прямо передбачала повноваження органу оскарження розглядати скаргу на підставі відомостей електронної системи закупівель та інформації, одержаної за скаргою, а також запитувати відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедури закупівлі.

Тому дослідження відповідачем відомостей ЄДР щодо засновників учасників процедури не свідчить про вихід за межі предмета скарги.

Щодо посилання на принцип недискримінації учасників

Позивач посилається також на принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

Разом із тим дотримання принципу недискримінації не означає можливості незастосування імперативної підстави для відхилення тендерної пропозиції, прямо передбаченої статтею 17 Закону № 922-VIII.

Застосування однакової законодавчої вимоги до учасників, щодо яких встановлено передбачену Законом ознаку пов`язаності, саме по собі не свідчить про їх дискримінацію.

Навпаки, метою встановленої Законом заборони участі пов`язаних осіб є забезпечення конкурентного характеру процедури закупівлі, що узгоджується із загальними принципами здійснення публічних закупівель.

Щодо повноважень Антимонопольного комітету України

Відповідно до статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України здійснював функції органу оскарження у сфері публічних закупівель. За результатами розгляду скарги орган оскарження був уповноважений встановити наявність або відсутність порушень процедури закупівлі та визначити заходи щодо їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати прийняті ним рішення.

Отже, зобов`язавши Головне управління Держгеокадастру в Одеській області рішенням від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз скасувати рішення про допущення тендерних пропозицій ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» до аукціону, Колегія діяла в межах повноважень, наданих їй Законом.

При цьому рішення органу оскарження набирало чинності з дня його прийняття та було обов`язковим для виконання замовником і особами, яких воно стосувалося. Закон одночасно передбачав право замовника оскаржити таке рішення до адміністративного суду.

Суд також враховує, що оскаржуване рішення містить фактичні обставини, на яких ґрунтується висновок відповідача: відомості про засновника кожного з двох державних підприємств, код ЄДРПОУ засновника, розміри внесків та статутного капіталу, а також норми Закону, відповідно до яких ці обставини кваліфіковані як перебування учасників під спільним контролем.

Відтак доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваного рішення не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Натомість встановлені відповідачем обставини щодо перебування ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру» під спільним контролем одного засновника — Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка володіє 100 % статутного капіталу кожного з підприємств, відповідали ознакам пов`язаних осіб, визначеним пунктом 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII.

За таких обставин замовник, допустивши тендерні пропозиції зазначених учасників до аукціону, не врахував імперативних положень статті 17 Закону № 922-VIII щодо пов`язаних осіб.

Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, прийняте за результатами розгляду скарги в межах процедури закупівлі UA-2020-10-02-004536-c, ґрунтується на встановлених під час розгляду скарги обставинах та прийняте відповідачем у межах наданих йому законом повноважень.

Наведені Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області доводи щодо різних керівників державних підприємств, їх господарської самостійності, відсутності родинних зв`язків між посадовими особами, відсутності у замовника повноважень щодо здійснення контролю за учасниками, попередніх рішень Колегії від 06.04.2020 № 6543-р/пк-пз та від 17.04.2020 № 7491-р/пк-пз, а також стверджуваного виходу відповідача за межі скарги не спростовують установленої у спірній процедурі закупівлі обставини перебування двох учасників під спільним контролем одного засновника.

Таким чином, судом не встановлено передбачених законом підстав для визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 21784-р/пк-пз, у зв`язку із чим позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області є необгрунтовані.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.