Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №171/447/24 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/447/24

Номер провадження 2/171/1991/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Шкарлат Я.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Бахтіяровій Н.В.,

представника позивача Алєксєєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове матеріали цивільного позову Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ", представник позивача Стецюра Ольга Вікторівна до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового збитку,

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «СГ «Оберіг» через свого представника — адвоката Стецюру Ольгу Вікторівну звернулося до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, а також нарахованих штрафних санкцій та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 вересня 2020 року на автодорозі Херсон — Нова Каховка — Генічеськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "DAF", номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки "Enerco", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки "ГАЗ", номерний знак НОМЕР_3 . Внаслідок зазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2020 року у справі № 171/1921/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначеною постановою також встановлено, що ДТП сталася внаслідок невідповідності технічного стану транспортного засобу, а саме: під час руху від напівпричепа відірвалося переднє ліве колесо, яке відлетіло в зустрічний автомобіль "ГАЗ", номерний знак НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "DAF", номерний знак НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена у ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2644101.

Відповідно до калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "ГАЗ", номерний знак НОМЕР_4 , склала 23 061,67 грн. Транспортний засіб "ГАЗ" належить на праві власності потерпілій особі - АТ «Укрпошта». На підставі заяви представника потерпілої особи від 24 червня 2021 року між позивачем та потерпілим було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 19 900,00 грн (за вирахуванням франшизи в розмірі 2 000,00 грн). 30 червня 2021 року ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 19 900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №49 від 30 червня 2021 року.

Враховуючи, що ДТП була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, у позивача на підставі підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право регресного позову до відповідача.

04 листопада 2021 року позивач направив відповідачу вимогу про компенсацію виплаченого страхового відшкодування, проте відповідач кошти не сплатив. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач на підставі статей 530, 549, 625 Цивільного кодексу України нарахував за період з 27 лютого 2023 року по 26 лютого 2024 року інфляційні втрати в сумі 783,91 грн, пеню у розмірі 8 270,40 грн та 3% річних у розмірі 596,75 грн.

Крім основного боргу та штрафних санкцій, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача Алєксєєв В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити їх повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ЦПК України за адресою свого зареєстрованого місця проживання.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог ТДВ «СГ «Оберіг», посилаючись на необґрунтованість регресних вимог та розрахунку штрафних санкцій.

Суд, враховуючи положення статей 128, 223, 274–279 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові заяви по суті спору та докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

21 вересня 2020 року на автодорозі Херсон — Нова Каховка — Генічеськ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "DAF", номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Enerco", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "ГАЗ", номерний знак НОМЕР_3 .

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2020 року у справі № 171/1921/20, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Зазначеним судовим актом встановлено, що ДТП сталася внаслідок того, що під час руху від напівпричепа під керуванням ОСОБА_1 відірвалося переднє ліве колесо, яке відлетіло у зустрічний автомобіль "ГАЗ".

Відповідно до частини 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт вчинення ДТП відповідачем ОСОБА_1 та його вина у заподіянні шкоди внаслідок керування транспортним засобом, технічний стан якого не відповідав вимогам Правил дорожнього руху, є встановленими і повторному доказуванню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була забезпечена у ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2644101.

На виконання умов договору страхування та норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач врегулював страховий випадок і 30 червня 2021 року сплатив потерпілій особі (АТ «Укрпошта») страхове відшкодування в розмірі 19 900,00 грн, що підтверджується страховим актом та платіжною інструкцією.

04 листопада 2021 року позивач направив відповідачу вимогу про добровільну компенсацію сплачених коштів, однак відповідач грошові кошти позивачу не сплатив.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правові засади страхового відшкодування та регресних вимог страховика врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Оскільки факт виникнення ДТП безпосередньо внаслідок невідповідності технічного стану напівпричепа під керуванням відповідача встановлено постановою суду, що набрала законної сили, вимога ТДВ «СГ «Оберіг» про стягнення з ОСОБА_1 суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 19 900,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормою частини 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, пені та 3% річних за період прострочення з 27 лютого 2023 року по 26 лютого 2024 року, суд встановив, що він є математично правильним, відповідним вимогам чинного законодавства та розрахованим виходячи з облікових ставок НБУ, що діяли у відповідні періоди. Відповідач альтернативного розрахунку чи доказів погашення заборгованості суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 19 900,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 783,91 грн, пені у розмірі 8 270,40 грн та 3% річних у розмірі 596,75 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд керується статтями 133, 137 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

?складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

?часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

?обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

?ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Позивач заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн. На підтвердження цих витрат надано договір про надання професійної правничої допомоги, довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Оцінюючи розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зважає на складність цієї судової справи та обсяг фактично проведеної адвокатом роботи. Дана справа належить до категорії малозначних справ незначної складності, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження. Правова позиція позивача у цій категорії спорів є стандартною та вимагає використання типових процесуальних документів. Обставини щодо вини відповідача у ДТП були заздалегідь встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення № 171/1921/20, що не вимагало від адвоката значного обсягу збору нових доказів чи проведення складного правового аналізу.

Враховуючи критерії розумності, співмірності, пропорційності, ціну позову, помірну складність судової справи та обсяг дійсно необхідної та проведеної адвокатом роботи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та визначає суму цих витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263–265, 273, 274–279 ЦПК України, статтями 530, 549, 625, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ", представник позивача Стецюра Ольга Вікторівна до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового збитку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769, рахунок НОМЕР_6 в АТ «КБ «Приватбанк») грошові кошти в розмірі 29 551 грн 06 копійок з яких:

-сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 19 900 грн.;

-інфляційні витрати в розмірі 783,91 грн.;

-пеня в розмірі 8 270,40 грн.;

-3% річних в розмірі 596,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769, рахунок НОМЕР_6 в АТ «КБ «Приватбанк») витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769, рахунок НОМЕР_6 в АТ «КБ «Приватбанк») судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2026 року.

Суддя Я.Ю.Шкарлат