Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №320/1242/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Київ справа №320/1242/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, контролюючий орган, податковий орган) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 , платник податків).

Просили суд стягнути із відповідача до бюджету податковий борг у розмірі 356 132, 68 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2026 провадження у справі відкрито; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, яка у добровільному порядку не погашена, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що жоден з документів, на підставі яких позивач сформував позовні вимоги та здійснив відповідні розрахунки, відповідачу не надано. Вказав, що мали місце форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які об`єктивно унеможливили своєчасну доставку вантажу автомобільним транспортом до України. Повідомив, що всі платежі до бюджету було сплачено 29.12.2023, імпортна операція фактично завершена 16.01.2024 - у перший день розблокування кордону польськими автомобільними перевізниками. Ще раз наголосив, що затримка поставки була зумовлена форс-мажорними логістичними обставинами, а саме - перевантаженням контейнерних терміналів порту Клайпеда, зміною глобальних морських маршрутів та обмеженою доступністю автотранспорту, страйком та блокадою польсько-українського кордону в період з 06.11.2023 по 16.01.2024. Звернув увагу на обов`язок податкового органу довести правомірність нарахування пені.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі - 356132,68 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.05.2025 №04264424024.

Таке повідомлення-рішення винесене на підставі акта від 03.04.2025 № 28819/Ж-5/26-15-24-02-04/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним договором від 10.05.2023.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 08.05.2025 №04264424024 надсилалося на податкову адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101132079650, однак повернулося за закінченням терміну зберігання.

Також судом з`ясовано, що 15.05.2025 ОСОБА_1 подав заяву до відповідного органу ДПС про бажання отримувати документ через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Податковий орган на підтвердження наявності податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 у названій сумі надав інтегровану картку платника податків із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства; акт перевірки від 03.04.2025 № 28819/Ж-5/26-15-24-02-04/ НОМЕР_1 із доказами направлення відповідачу; назване вище податкове повідомлення-рішення із доказами направлення на податкову адресу відповідача; довідку-розрахунок податкового боргу; податкову вимогу із доказами доставки в електронний кабінет ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як визначено у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України закріплено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу унормовано, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено в електронний кабінет платника відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 29.07.2025 №0016028-1306-2615, оскільки, як вже зазначалося, 15.05.2025 ОСОБА_1 подав заяву до відповідного органу ДПС про бажання отримувати документ через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Доказів оскарження податкової вимоги за визначеними податковими зобов`язаннями відповідач суду не надав.

При цьому відсутні і докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.05.2025 №04264424024.

Таке повідомлення-рішення надсилалося на податкову адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101132079650, однак повернулося за закінченням терміну зберігання, дата повернення - 26.05.2025. Також суд враховує термін зберігання рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення на пошті, який становить 14 календарних днів і заяву відповідача про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, датовану 15.05.2026.

Таким чином, податковий орган виконав обов`язок направлення повідомлення-рішення у відповідності до положень Податкового кодексу України.

За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Доказів погашення податкового боргу не надано та судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що відповідач стверджував про невиконання податковим органом обов`язку направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Так, за приписами частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.

У випадку, який розглядається, при звернення до суду ГУ ДПС у додатках до позовної заяви надали список згрупованих відправлень (серед яких ОСОБА_1 ), опис вкладення у цінний лист 0505533840765 на ім`я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (позовна заява 7 арк., додатки 24 арк.).

У зв`язку із цим, суд констатує, що доводи відповідача у цій частині не знайшли свого підтвердження.

При цьому, суд наголошує, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Подібний правовий висновок викладено Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18.

Стосовно тверджень у відзиві про протиправність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг у досліджуваному випадку, суд зазначає таке.

Так, ФОП ОСОБА_1 наголошував на наявності форс-мажорних обставин, що призвело до затримки поставки, тому вважає відсутніми підстави для нарахування пені.

У той же час, суд наголошує, що пеня нарахована повідомленням-рішенням від 08.05.2025 №04264424024, а матеріали справи не містять доказів його оскарження або ж скасування.

При цьому, предметом розгляду у цій справі є саме стягнення податкового боргу, а не правомірність винесення названого повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постановах від 15.06.2023 у справі №160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 зазначив, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Верховний Суд звернув увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

У зв`язку із наведеним, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, а саме: документів валютного нагляду, на підставі яких контролюючим органом встановлено факт порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № MXJOY221202 від 10.05.2023 (розрахунку пені і курсу НБУ, який застосовувався; нормативного обґрунтування кожного елементу розрахунку; документів, якими визначено дату виникнення заборгованості та підстави її обчислення; повідомлення рішення, копій актів перевірки, довідок, службових записок, повідомлень банку, які стали підставою для формування позовних вимог; документів, що підтверджують оцінку податковим органом наявності / відсутності форс-мажорних обставин, передбачених частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII; інших документів, які були покладені позивачем в основу позовних вимог).

Знову ж таки, відмова у витребуванні обумовлена тим, що повідомлення-рішення, а отже і правильність і правомірність нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності, не є предметом цього позову.

Більше того, визначене ним грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого.

За нормами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу).

За положеннями пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 356 132, 68 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) податковий борг у сумі 356 132, 68 (триста п`ятдесят шість тисяч сто тридцять дві гривні 68 копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.