Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №320/44936/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року № 320/44936/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати п. 3 рішення Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №15/в від 11.08.2023, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ (другої) групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II (другої) групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 по 16 червня 1986 року позивач у складі в/ч № НОМЕР_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У жовтні 2022 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з отриманим захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На звернення позивача до відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідачем було відмовлено з підстав того, що позивач брав участь у зборах з ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році та мав статус військовозобов`язаного, а не військовослужбовця та інвалідність заявнику встановлена понад 3-місячний термін.

Позивач вважає такі підстави відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги необґрунтованими, а рішення відповідача протиправним, оскільки він має право на отримання одноразової грошової допомоги, адже він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини № НОМЕР_1 як військовослужбовець та інвалідність встановлена внаслідок захворювання, яке отримане під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у своїх поясненнях зазначив, що відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами), подав розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який з 03.10.2022 визнаний особою з інвалідністю II групи, до якого додаються документи. У висновку зазначено, що командування вважає, що ОСОБА_1 не має права на отримання зазначеної грошової допомоги. Документи надсилаються за вимогою заявника.

ІНФОРМАЦІЯ_2 погоджується з прийнятим комісією Міністерства оборони України рішенням і заперечує проти позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що в разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст. 16 Закону № 2011-ХII після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов?язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, не виникає. Закон № 2232-XII розрізняє види військової служби (стаття 2) і встановлює категорії, на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку.

Також відповідач зазначає, що період часу з 01.06.1986 по 16.06.1986 позивач, як військовозобов`язаний, проходив навчальні збори і приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність II групи встановлена позивачеві з 18.10.2022 з приміткою "захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби". Примітка до ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку посилається позивач, відносить до військовослужбовців різного роду осіб, причетних до військової служби, в тому числі і військовозобов`язаних лише для цілей цього Закону, зокрема, з метою визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Між тим, ст. 40 вказаного Закону не ототожнює поняття військовозобов`язані військовослужбовці. Визначення вжитих у Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" понять військовозобов`язаний, резервіст, військовослужбовець, розкрито у Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу" ", який також їх не ототожнює (ч. 9 ст. 1). Відтак, на думку відповідача, є помилковими доводи позивача про те, що будучи в статусі військовозобов`язаного під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він перебував у статусі військовослужбовця, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно Закону № 2011-XII.

Дослідивши наявні матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів військового квитка позивача та довідки від 16.06.1986 3 49, з 01.06.1986 по 16.06.1986 позивач приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на навчальних зборах.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.

18.10.2022 відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 471655 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ № 0033657 від 18.10.2022 позивачу було встановлено 80 (вісімдесят) відсотків втрати професійної працездатності з 03.10.2022 - захворювання, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 11.08.2023 було відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 оскільки заявник брав участь у зборах з ліквідації на ЧАЕС в 1986 році та мав статус військовозобов`язаного, а не військовослужбовця.

Також, посилаючись на п.п. 6 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач зазначив, що заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, прийнятою відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Згідно п. 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

За правилами ч. 1 ст. 16 № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

За правилами п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Викладене свідчить, що законодавцем встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Указана норма є спеціальною та містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:

1) особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

2) визначений час настання інвалідності - при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

3) відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.

Аналогічні положення містяться й у Порядку № 975, який є чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до пп. 3 п. 6 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

Цією ж нормою визначено розмір такої допомоги при дотриманні особливих критеріїв для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі № 806/1989/18 сформулював правовий висновок, згідно якого, п. 6 ч. 2 ст.16 Закону для військовослужбовців строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право цих осіб на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст. 16 Закону після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не виникає.

Також Верховний Суд у постановах від 25 січня 2022 року по справі № 200/11976/19-а, від 22 березня 2023 року по справі №200/2935/20-а, від 29 березня 2023 року по справі №360/4847/19, від 22 червня 2023 року по справі №П/320/1189/20 дійшов висновку про відсутність підстав для отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Як було встановлено судом, позивач знаходився на учбових зборах з 01.06.1986 по 16.06.1986 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому, вперше інвалідність ІІ групи, пов`язану з виконання обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено лише у жовтні 2022 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що інвалідність, яка при дотриманні часових проміжків її встановлення дає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, позивачу встановлена у понад тримісячний строк після закінчення військових зборів, у зв`язку з чим він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом й у постанові від 15.03.2019 року у справі № 823/2144/17, а також у постанові від 02.04.2020 у справі №823/207/18.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що після того, як його було призвано на військові збори, він став військовослужбовцем, а тому тримісячний строк, передбачений п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону, до спірних правовідносин застосований бути не може, оскільки Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» у статті 2 розрізняє види військової служби і встановлює категорії, на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку, зокрема, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є військовозобов`язаним, який був призваний на спеціальні (військові) збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відтак, первинне встановлення інвалідності позивачу у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 2022 році мало місце поза межами тримісячного строку закінчення спеціальних військових зборів, що свідчить про відсутність в останнього права на призначення одноразової грошової допомоги на підставі п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону.

Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 14.01.2025 у справі № 580/1949/24 та від 13.04.2026 у справі № 320/38631/23.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.