Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №240/12446/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/12446/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153 протиправною;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач підписав контракт на проходження військової служби під час воєнного стану у віці до 25 років. Вказує, що за час проходження служби брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення бойових дій, що підтверджується відповідними документами, та отримав травму, пов`язану із захистом вітчизни. 11.02.2025 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», відповідно до пункту 4 якої позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень. За результатами розгляду заяви позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової винагороди. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.06.2026 року від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що виплата одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. має правову природу фінансового стимулюючого фактору зі сторони держави, який повинен заохочувати військовослужбовців до проходження військової служби та захисту Батьківщини. В свою ж чергу, здійснення відповідної фінансової виплати військовослужбовцям, які не проходять військову службу на даний час, призведе не тільки до порушення положень Постанови №153, а й до втрати сенсу, нівелювання першочергової мети, яка ставилася при прийнятті відповідного нормативно - правового акту, а саме поповнення лав Збройних Сил України, зміцнення обороноздатності та мотивації особового складу до подальшого несення військової служби. Разом з тим, з положень Постанови №153 випливає, що рапорт військовослужбовця на отримання виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень має бути поданий протягом часу несення військової служби після настання підстав для такої виплати у відповідності до «Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України», що затверджений наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024.

При цьому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №78 від 19.03.2025, військовослужбовець ОСОБА_1 19.03.2025 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Доказів продовження проходження військовослужбовцем військової служби на момент звернення до суду позивачем не надано.

Відповідач вважає, що у зв`язку з відсутністю у позивача статусу військовослужбовця на момент подання позовної заяви на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн., підстави для виплати такої винагороди відсутні.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2022 військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

21.03.2024 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №81 від 21.03.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка.

19.03.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №78 від 19.03.2025 (наявний в матеріалах справи).

За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій в період з 05.04.2024 по 09.06.2024, 17.06.2024 по 26.06.2024, що підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 № 4709/убд від 14.10.2024. Сумарна кількість днів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України - 76 днів (2 місяці 15 днів).

За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 військовослужбовець ОСОБА_1 отримав травму, що підтверджується наданою довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтв) №969 від 08.07.2024.

Позивачем була подана заява через ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.10.2025 р. вих. № 1092/4434 до відповідача щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 в розмірі 1 000 000 гривень.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.11.2025 р. № 7/25022 позивача було повідомлено, що його запит буде подано на розгляд комісії щодо визначення права отримання одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153, проте станом на момент подання позовної заяви одноразова грошова допомога не нарахована та не виплачена.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

Судом встановлено, що позивач не досяг 25 років станом на день укладення контракту про проходження військової служби, контракт було укладено у період дії на території України воєнного стану, позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, та має травми та поранення, одержані під час захисту Вітчизни. Відповідно, позивач має право на виплату винагороди в повному обсязі відповідно до пункту 4 абзацу 4 Постанови №153.

Суд відхиляє доводи відповідача, що військовослужбовець ОСОБА_1 19.03.2025 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому у зв`язку з відсутністю у позивача статусу військовослужбовця на момент подання позовної заяви на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. підстави для виплати такої винагороди відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що позивач продовжував проходити військову службу після набрання чинності Постановою №153 і був звільнений лише 19.03.2025 року відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №78 від 19.03.2025.

Отже, на момент набрання чинності Постановою №153 він був діючим військовослужбовцем і належав до категорії осіб, щодо яких мала бути проведена перевірка на предмет відповідності критеріям отримання одноразової грошової винагороди.

Суд зазначає, що військовослужбовці, які звільнені після 13.02.2025, мають право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, так як на момент набрання чинності постановою ще проходили військову службу та були безпосередньо охоплені нормами цього нормативно-правового акта.

Окрім того, дорученням Міністерства оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 вимагається проводити виплату одноразової грошової винагороди військовослужбовцям, які після 13.02.2025 були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ) і не отримали належну їм винагороду.

Право на отримання одноразової грошової винагороди не прив`язане до моменту, коли військова частина офіційно оформить виплату. Воно гарантується постановою і не може підпорядковуватися термінам виконання постанови, які можуть бути різної тривалості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів призначення та виплати спірної допомоги станом на день розгляду справи не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу спірну одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень,

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДПРОУ НОМЕР_4 ) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

18.09.26