Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №240/16642/26
Суддя: Нагірняк Микола Федорович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/16642/26
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка полягає у не виплаті йому рівноцінної грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення нарахованого за час служби до дня виключення зі списків особового складу на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити йому рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення нарахованого за час служби до дня виключення зі списків особового складу на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25.
Як зазначено в позові, Позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 було зобов`язано виплатити на користь Позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2023 по 23.02.2024 у сумі 85 264 (вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 65 коп. та зобов`язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Частина такого грошового забезпечення в сумі 67 429,15 грн. Позивачу виплачена 17.10.2025 року на його картковий рахунок. Листом від 27.04.2026 року Відповідач повідомив Позивача, що сума виплачена в повному обсязі після утримання обов`язкових податків та зборів. Позивач вважає, що йому протиправно не було нараховано та не було виплачено рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із цієї частини грошового забезпечення. Таку бездіяльність Відповідача вважає протиправною.
Ухвалою суду від 04.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, Головного управління Національної поліції в Житомирській області направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Відповідач підтверджує, що на виконання Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 Позивачу було нараховано і 17.10.2025 року виплачено 67 429,15 грн. Відповідач вважає, що затримка виплати коштів мала місце з дня набрання чинності судового рішення, кошти були виплачені на виконання судового рішення, а тому не є грошовим забезпеченням Позивача, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати Позивачу рівноцінної грошової компенсації такого податку.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати Позивачу середнього заробітку час затримки розрахунку при звільненні та щодо невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення.
Стягнено з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь Позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2023 по 23.02.2024 у сумі 85 264 (вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 65 коп. та зобов`язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 19.10.2019 по день фактичної виплати - 24.01.2025.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Відповідачем 17.10.2025 року на виконання вказаного судового рішення Позивачу було нараховано 85 264,65 грн. у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби та 2 305,68 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 по 24.01.2025 року. При нарахуванні було утримано відповідні суми військового збору та податку на доходи фізичних осіб, після чого Позивачу було перераховано 67 429,15 грн.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача права на рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із частини грошового забезпечення нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №№240/2040/25.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, регулюються правовими нормами Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 (надалі - Порядок №44), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Суд враховує, що приписами правових норм Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44, визначені умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями.
Відповідно до вимог п.4 цього Порядку виплата такої грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5 цього ж Порядку).
Тобто, виплаті такої компенсації передує механізм нарахування та утримання такого податку з доходів вказаних осіб.
Як вже зазначалося судом, Відповідачем нараховано 85 264,65 грн. у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби та 2 305,68 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025 року. При нарахуванні було утримано відповідні суми військового збору та податку на доходи фізичних осіб, після чого Позивачу було перераховано 67 429,15 грн.
При нарахуванні та виплаті вказаної частини грошового забезпечення Відповідачем не була нарахована та не була виплачена Позивачу рівноцінна компенсації податку на доходи фізичних осіб.
Суд вважає частково безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві на позов, що виплачені кошти на виконання судового рішення не є грошовим забезпеченням Позивача, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати Позивачу рівноцінної грошової компенсації такого податку.
В рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 зазначено, що такі кошти в сумі 85 264,65 грн. є середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні зі служби, а інша частини (2305,68грн.) - компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025року.
При визначенні способу судового захисту суд враховує особливий механізм нарахування та виплати такої компенсації.
Так, за приписами пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пункту 5 Порядку №44 джерелом виплати грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, у тому числі військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок не бюджетних коштів, є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, яка залишається в розпорядженні відповідних установ (організацій, підприємств) для здійснення рівноцінної та повної компенсації.
Суд звертає увагу Позивача, що зазначені в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 кошти в сумі 85 264,65 грн. є середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні зі служби. Такі кошти є фінансовою санкцією, яка застосована до Відповідача як роботодавця, а тому не є складовою грошового забезпечення Позивача і не є коштами, визначеними Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Так, в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25 прямо зазначено, що кошти в сумі 85 264,65 грн. є фінансовою санкцією, яка застосовується до Відповідача як роботодавця за порушення вимог статті 117 КЗпП України за несвоєчасно проведений повний розрахунок при звільненні Позивача зі служби.
Тобто, кошти в сумі 85 264,65 грн., нараховані Позивачу у вигляді фінансової санкції до Відповідача як роботодавця за порушення вимог статті 117 КЗпП України за несвоєчасно проведений повний розрахунок при звільненні Позивача зі служби не є доходом, на який нарахована сума податку з доходів фізичних осіб підлягає компенсації у відповідності до вимог Порядку №44.
Суд звертає увагу Відповідача, що правові норми статт1 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначають, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що грошове забезпечення поліцейського за своєю суттю є щомісячними платежами у разі несвоєчасної виплати, яких провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, як складова грошового забезпечення.
Враховуючи, що нараховані Відповідачем на виконання судового рішення у справі №240/2040/25 2 305,68 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025 року є складовою грошового забезпечення, то у Позивача наявне право на компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, які були нараховані та утримані Відповідачем.
Таким чином позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із частини грошового забезпечення (2305,68грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025 року) нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25.
Відповідно до вимог статей 139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10008, ЄДРПОУ: 40108625) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із частини грошового забезпечення (2 305,68 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025 року) нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із частини грошового забезпечення (2 305,68 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 19.10.2019 року по 24.01.2025 року) нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №240/2040/25.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
18.09.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua