Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №240/8795/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/8795/26

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)», в якому просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 23.03.2026):

- визнати протиправними дії Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми нарахованого ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення при виплаті перерахунку індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24.

- визнати протиправними дії Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» щодо утримання з індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24, військового збору в більшому розмірі, ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин.

- стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб при здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 в сумі 41821,75 грн.

- стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб при нарахуванні компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 в сумі 29644,06 грн.

- стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 різницю величини ставки військового збору в розмірі 3,5%, утриманого з індексації грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 у сумі 8131,99 грн.

- стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 різницю величини ставки військового збору в розмірі 3,5%, утриманого з компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 у сумі 5764,12 грн.

Позов обґрунтований тим, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №240/6949/24 вирішено змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 шляхом стягнення з Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" на користь ОСОБА_1 нараховані кошти компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 20.07.2016 по 20.01.2017 в сумі 126810,26 грн. Також, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №240/6949/24 вирішено змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 шляхом стягнення з Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" на користь ОСОБА_1 нараховані кошти індексації грошового забезпечення за період проходження служби за період з 20.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум в сумі 178903,98 грн. Однак, при здійсненні виплат на виконання вказаних рішень суду, відповідачем не було враховано, що при здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення, мало б бути компенсовано ПДФО та відраховано війський збір у розмірі 1,5%, а не 5%. Позивач вважає дії відповідача щодо утримання ПДФО та військового збору у розмірі 5% протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву від Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст.ст.257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно запису в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України в період з 01.09.2012 по 30.04.2021.

Відповідно до довідки ДУ «БВК (№70)» №105 від 10.06.2021, з 20.07.2016 по 30.04.2021 позивач проходив службу в ДУ «БВК (№70)» на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби.

Наказом начальника Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» №35/ОС-21 від 30.04.2021 позивача звільнено зі служби за власним бажанням (на підставі п.7 ч.І ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 позов ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 20.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №240/6949/24 вирішено змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 шляхом стягнення з Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" на користь ОСОБА_1 нараховані кошти компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 20.07.2016 по 20.01.2017 в сумі 126810,26 грн.

Також, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №240/6949/24 вирішено змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 шляхом стягнення з Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" на користь ОСОБА_1 нараховані кошти індексації грошового забезпечення за період проходження служби за період з 20.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум в сумі 178903,98 грн.

Згідно з довідкою-обрахунком Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" від 11.08.2025 №93, наданої на адвокатський запит представника Позивача, зазначено, що з перерахунку індексації грошового забезпечення 239495,65 грн. утримано 18% ПДФО в сумі 41821,75 грн. і сума до виплати позивачу становить 178903,98 грн.

Згідно з довідкою-обрахунком Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" від 11.08.2025 №94, наданої на адвокатський запит представника Позивача, нарахована сума компенсації втрат частини доходів становить 164689,20 грн., сума після проведених утримань становить 126810,68 грн., ПДФО, який був утриманий з даної виплати - 29644,06 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання ПДФО у розмірі 18% та війського збору у розмірі 5% із сум виплачених на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо здійснення нарахування та виплати позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд враховує наступне.

Стосовно Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно пункту 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Згідно з пунктами 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.

З урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що нарахування та виплата перерахованого грошового забезпечення позивача, індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 990/317/23.

До того ж, аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 року у справі №380/813/22 та від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 18.04.2024 року у справі №160/10789/22.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у справі №380/25141/23, зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника, а спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошової індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №380/6777/24, згідно з якими кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Таким чином, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 має бути проведено відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача по утриманню з суми індексації та компенсації втрати частини доходів податку на доходи фізичних осіб без його компенсації є протиправними.

Щодо утримання з індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати виплачених на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24, військового збору в розмірі 5%, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.

З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.

Як установлено судом, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з утриманням з нарахованого доходу військовий збір за ставкою 5%.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що до доходів (їх частини), які нараховані за податкові періоди до 01 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 є протиправними, оскільки призвели до надмірного утримання 3,5 відсотки військового збору.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем надміру утримано з позивача військового збору з індексації грошового забезпечення у сумі 8131,87 грн. та з компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати у сумі 5764,12 грн. нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24.

Щодо вимог про стягнення надмірно стягнутих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.

Так, податковий обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору згідно з п. 14.1.180 ст. 14 та п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу покладається на податкового агента, яким згідно з обставинами позову є роботодавець.

Згідно з пунктом 176.1 статті 176 Кодексу податковий агент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи.

Отже, саме роботодавець, а не контролюючий орган, визначає, чи є виплата оподатковуваним доходом, і, якщо так, розраховує та утримує податок.

Таким чином, юридичний зв`язок щодо правильності нарахування та утримання податку виникає безпосередньо між працівником (платником податку) і роботодавцем (податковим агентом).

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що для відновлення порушеного права позивача необхідно: стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб при здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення в сумі 41821,75 грн. та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 29644,06 грн. нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю величини ставки військового збору в розмірі 3,5%, утриманого з індексації грошового забезпечення у сумі 8131,87 грн., компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати у сумі 5764,12 грн. нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довід у повній мірі правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах тому, у сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Правові підстави для відшкодування позивачу судового збору відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул.Низгірецька, 1, м.Бердичів, Житомирська область, 13306, код ЄДРПОУ 08563330) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми нарахованого ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення при виплаті перерахунку індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24.

Визнати протиправними дії Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» щодо утримання з індексації грошового забезпечення та компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24, військового збору в більшому розмірі, ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин.

Стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб при здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 в сумі 41821,75 грн.

Стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб при нарахуванні компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 в сумі 29644,06 грн.

Стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 різницю величини ставки військового збору в розмірі 3,5%, утриманого з індексації грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 у сумі 8131,87 грн.

Стягнути з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 різницю величини ставки військового збору в розмірі 3,5%, утриманого з компенсації втрат частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 у сумі 5764,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

18.09.26