Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №360/721/26
Суддя: Свергун Ірина Олексіївна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 рокуСправа №360/721/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Лук`янчикова Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
08.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Лук`янчикова Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185), які призвели до відображення недостовірних відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказано «Ні, порушує»;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з 01.10.2023 здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти за денною формою навчання, при цьому раніше жодного документа про вищу освіту не отримував, ступінь вищої освіти йому не присуджувався, атестація не проводилась. На переконання сторони позивача, відрахування з закладу вищої освіти у 2020 році не свідчить про здобуття ним першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, а відтак зазначення у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття освіти не відповідає дійсності, є протиправним та позбавляє позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
29.04.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач послався на те, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у такої особи формуються знання, уміння, навички та компетентності на відповідному рівні вищої освіти, а тому повторний вступ для здобуття освіти на тому самому рівні (замість поновлення на навчанні) свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Оскільки позивач 10.09.2019 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра та 02.03.2020 відрахований, а 01.10.2023 повторно зарахований для здобуття того самого освітнього ступеня, у довідці, сформованій за даними ЄДЕБО за алгоритмом, встановленим дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, правомірно зазначено «Ні, порушує». Крім того, відповідач зазначив, що внесення відомостей про здобувачів освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, у зв`язку з чим МОН не вчиняло щодо позивача владних управлінських функцій. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
04.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він наполягав на тому, що поняття «здобутий рівень освіти» підлягає застосуванню в тому значенні, яке йому надає Закон України «Про вищу освіту», тобто передбачає успішне виконання освітньої програми, проходження атестації та присудження відповідного ступеня; доручення від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 і лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 не є нормативно-правовими актами та не можуть розширювати зміст пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; саме МОН як розпорядник ЄДЕБО визначає алгоритми формування довідки, а тому є належним відповідачем у справі, на що вказав Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.
Вища рада правосуддя рішенням від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 змінила із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим цю справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 17.08.2026 адміністративну справу № 360/721/26 прийнято до провадження судді Свергун І.О.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин та обсяг наявних у справі доказів, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має повну загальну середню освіту.
Згідно з історією навчання здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач 10.09.2019 був зарахований до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля для здобуття освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю 081 «Право» (заочна форма навчання, за кошти фізичних (юридичних) осіб, дата початку навчання - 01.09.2019) та 02.03.2020 відрахований із зазначеного закладу освіти з причиною «За невиконання вимог навчального плану».
З 01.10.2023 позивач є здобувачем освітнього ступеня бакалавра Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» (денна форма навчання, за кошти фізичних (юридичних) осіб, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2027), що підтверджується наказом про зарахування від 01.10.2023 № 246с.
09.03.2026 Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля сформовано та видано позивачу довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 840587, у якій у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
Розділ довідки «Інформація про документи про освіту», який формується на підставі даних, що містяться в Реєстрі документів про освіту та картках фізичних осіб, не містить жодного запису, тобто відомості про видані позивачу документи про вищу освіту в ЄДЕБО відсутні.
Не погоджуючись із зазначеними у довідці відомостями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За приписами частини другої статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон № 1556-VII) здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Частинами першою, другою статті 7 Закону № 1556-VII передбачено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що такі здобувачі освіти для отримання відстрочки подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9. За формою довідки, наведеною у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Отже, зміст відомостей, які відображаються у зазначеному полі довідки про здобувача освіти, безпосередньо впливає на реалізацію особою права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому такі відомості мають бути достовірними та відповідати вимогам закону.
Вирішуючи питання про те, чи порушує поточне здобуття позивачем освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.
Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті (пункт 53). При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти та видається документ про вищу освіту, зокрема диплом бакалавра; з моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем (пункт 54).
Верховний Суд також висновував, що здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра встановленого зразка. На висновок Суду не впливають обставини стосовно того, що особа раніше вже навчалася у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти «бакалавр» й була з нього відрахована, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту така особа не отримувала, а отже не вважається такою, що здобула вищу освіту ступеня бакалавр (пункт 58 постанови).
Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що станом на дату формування довідки про здобувача освіти від 09.03.2026 № 840587 позивач мав лише документ про повну загальну середню освіту, жодного документа про вищу освіту не отримував, ступінь вищої освіти йому не присуджувався, що підтверджується самою ж довідкою, розділ якої «Інформація про документи про освіту» не містить жодного запису, та не спростовується відповідачем.
За таких обставин позивач здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень повної загальної середньої освіти, а отже послідовність здобуття ним освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що будь-яке долучення особи до освітнього процесу свідчить про здобуття нею освіти на відповідному рівні незалежно від форми та обсягів такого долучення, оскільки таке тлумачення прямо суперечить частині другій статті 5, частині другій статті 6 та частинам першій, другій статті 7 Закону № 1556-VII, за змістом яких здобуття вищої освіти на певному рівні пов`язується із успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації, присудженням ступеня вищої освіти та видачею документа про вищу освіту. Не узгоджується таке тлумачення і з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII, відповідно до якого рівень освіти - це завершений етап освіти. Натомість відрахування особи із закладу вищої освіти за невиконання вимог навчального плану свідчить саме про незавершеність відповідного етапу освіти.
Не може бути прийнятий до уваги і аргумент відповідача про те, що для збереження послідовності здобуття освіти відрахована особа має поновитися на навчанні, а не вступати повторно. Такої умови ні пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», ні пункт 62 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, ні частина друга статті 10 Закону № 2145-VIII не містять. Приписи наведених норм пов`язують наявність або відсутність порушення послідовності виключно із співвідношенням рівня освіти, що здобувається, та рівня освіти, раніше здобутого, тоді як спосіб вступу (поновлення чи вступ на загальних підставах) юридичного значення для такого співвідношення не має.
Крім того, у цій справі позивач здобуває вищу освіту за іншою спеціальністю (071 «Облік і оподаткування»), ніж та, за якою він навчався до відрахування (081 «Право»), та за іншою (денною) формою здобуття освіти, що додатково спростовує доводи відповідача про повторне формування позивачем тих самих знань, умінь, навичок і загальних компетентностей.
Суд критично оцінює посилання відповідача на доручення Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти» як на підставу для зазначення у довідці позивача відомостей «Ні, порушує». Указані документи не є нормативно-правовими актами, мають організаційно-розпорядчий та роз`яснювальний характер для суб`єктів, яким вони адресовані, і спірних правовідносин не врегульовують, на що вказав і Верховний Суд у пункті 60 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24. Більше того, передбачений ними алгоритм, за яким висновок про порушення послідовності здобуття освіти робиться за самою лише наявністю в ЄДЕБО запису про попереднє навчання відповідного рівня - незалежно від того, чи було таке навчання завершене й чи був особі виданий документ про освіту, - не відповідає змісту пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», який оперує поняттям саме «раніше здобутого рівня освіти».
Таким чином, установлені під час розгляду цієї справи обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Формування та видача позивачу такої довідки порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.
Щодо доводів відповідача про те, що внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, а МОН не вчиняло щодо позивача владних управлінських функцій, суд зазначає таке.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти.
Відповідно до пункту 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення № 620), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з підпунктами 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО. Натомість суб`єкти освітньої діяльності відповідно до пункту 8 розділу IV Положення № 620 уповноважені лише вносити до ЄДЕБО та підтримувати в актуальному стані визначену інформацію і не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
У пунктах 72, 75, 76 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 Верховний Суд з цього приводу висновував, що формування інформації з ЄДЕБО здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї; заклад вищої освіти в силу своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо порушення або непорушення послідовності здобуття освіти; формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання МОН закріплених за ним у законі повноважень, і саме це Міністерство не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
Наведене узгоджується і з обставинами цієї справи: алгоритм, за яким у довідці позивача відображено відомості «Ні, порушує», встановлений безпосередньо дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, копія якого долучена до матеріалів справи самим відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Міністерство освіти і науки України є належним відповідачем у цій справі, а його дії, які призвели до відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти недостовірних відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав.
Обраний позивачем спосіб захисту - зобов`язання відповідача внести зміни до даних ЄДЕБО шляхом зазначення у відповідному полі «Так, не порушує» - відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення, а отже є ефективним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 1064,96 грн (квитанція від 08.04.2026 № 8364-3621-4084-8617), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які призвели до відображення недостовірних відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказано «Ні, порушує».
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua