Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/9827/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/9827/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/9827/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.03.2026 №13654177/45804649 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45804649) в реєстрації податкової накладної №20 від 03.02.2026;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 03.02.2026, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ», датою її подання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі №160/9827/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2026 №13654177/45804649 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» в реєстрації податкової накладної №20 від 03.02.2026.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 03.02.2026, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ», датою її подання на реєстрацію.

На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрати на правничу допомогу, в якому останній просить суд:

- ухвалити додаткове рішення, яким стягнути в порядку частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45804649) 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи №160/9827/26 в суді першої інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-а, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

До суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/9827/26 відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та витраченим представником часом.

До суду від представника Державної податкової служби України надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/9827/26 відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та витраченим представником часом.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи представника позивача, заперечення представників відповідачів матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, представником позивача на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22500,00 грн надано до суду копії наступних документів: Договору №0204/26-ПД про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2026, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» із метою надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» на виконання Договору №0204/26-ПД про надання правничої допомоги від 02.04.2026 (Дніпропетровський окружний адміністративний суд; справа №160/9827/26; суддя Лозицька І.О.) (в порядку частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон»; акту здачі-прийняття правничої допомоги від 17.09.2026 за Договором №0204/26-ПД про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2026 на суму 22500,00 грн; платіжних інструкцій №1416 від 07.05.2026 на суму 3000,00 грн, №1389 від 06.05.206 на суму 5000,00 грн, №893 від 02.04.2026 на суму 10000,00 грн, фільтрованої виписки за період з 01.01.2026 по 17.09.2026 щодо руху за рахунком Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон»; свідоцтва Потапова Костянтина Олександровича про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3334 від 28.04.2017; ордеру на надання Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» серії АЕ №1431263 від 02.04.2026.

Зі змісту наданих представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу судом встановлено, що 02.04.2026 між Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» (виконавець, бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» (клієнт) укладено Договір №0204/26-ПД про надання професійної правничої допомоги (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого бюро зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу (у подальшому - «правнича допомога») в обсязі, визначеному пунктом 1.2 Договору, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного Договору.

Згідно п. 3.1 Договору з метою виконання зобов`язань, реалізації прав та повноважень, передбачених Договором, бюро доручає здійснення захисту, представництва клієнта, а також вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на надання правничої допомоги, директору Бюро - адвокату Потапову Костянтину Олександровичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3334 від 28.04.2017) та/або працівнику бюро - адвокату Зубреву Віталію Олеговичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4775 від 12.06.2020), які можуть діяти як окремо один від одного, так і спільно.

Відповідно до п. 4.1 Договору в цілях встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) виконавця сторони визначили, що: ціна 1 (однієї) години участі представника чи захисника клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, або у заходах реалізації прав чи виконання обов`язків, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок (пп. 4.1.1); ціна 1 (однієї) години надання правничої допомоги згідно даного Договору, за виключенням тієї, що передбачена підпунктом 4.1.1 пункту 4.1. Договору, становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок (пп. 4.1.2).

Згідно п. 4.3 Договору з метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено пунктом 1.2 Договору, клієнт на умовах попередньої оплати перераховує на користь бюро грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок згідно банківських реквізитів бюро, вказаних у даному Договорі або у виставленому клієнту для оплати гонорару рахунку-фактурі (рахунках-фактурах).

Відповідно до п. 5.1 Договору за результатами надання правничої допомоги згідно даного Договору виконавець складає Акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги (у подальшому - «Акт»), у якому зазначається надана правнича допомога, витрачений виконавцем на надання правничої допомоги час та сума оплати. Акт підписується сторонами даного Договору.

Відповідно до акту здачі-прийняття правничої допомоги від 17.09.2026 за Договором №0204/26-ПД про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2026 на виконання умов Договору виконавцем із метою надання професійної правничої допомоги клієнту виконано наступне:

- складено, підписано та подано в інтересах клієнта до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 03.02.2026, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ», та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Із метою складення та підписання виконавцем зазначеного адміністративного позову витрачено 4 (чотири) години, вартість роботи становить – 10000 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 грн х 4 години - 10000,00 грн);

- складено, підписано та подано в інтересах клієнта до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про подання доказів розміру понесених витрат у зв`язку із розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Із метою складення та підписання вказаної заяви витрачено 0,5 години (тридцять хвилин), вартість роботи становить - 1250 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 годну роботи (2500,00 грн х 0,5 години = 1250,00 грн);

- складено, підписано та подано в інтересах клієнта до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідь клієнта на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/9827/26. Із метою складення та підписання виконавцем вказаної відповіді клієнта на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/9827/26 витрачено 2,5 години (дві години тридцять хвилин), вартість роботи становить - 6250 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 грн х 2,5 години = 6250,00 грн.);

- складено, підписано та подано в інтересах клієнта до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідь клієнта на відзив Державної податкової служби України у справі №160/7246/25. Із метою складення та підписання виконавцем вказаної відповіді клієнта на відзив Державної податкової служби України у справі №160/9827/26 витрачено 1,5 години (одна година тридцять хвилин), вартість роботи становить - 3750 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 грн х 1,5 години = 3750,00 грн);

- складено, підписано та подано в інтересах клієнта до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи від 26.07.2026 та від 11.09.2026. Із метою складення та підписання вказаних клопотань витрачено 0,5 години (тридцять хвилин), вартість роботи становить - 1250 гривень 00 копійок із розрахунку 2500 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2500,00 грн х 0,5 години = 1250,00 грн).

Згідно означеного акту клієнт приймає надану виконавцем вищевикладену професійну правничу допомогу в повному обсязі, визнає факт її дійсного надання, претензій і зауважень за термінами, умовами, обсягом, змістом та вартістю робіт та/або послуг не має, узгоджений сукупний розмір вартості наданої професійної правничої допомоги на підставі Договору №0204/26-ПД про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2026, пов`язаної із розглядом справи №160/9827/26 в суді першої інстанції, згідно даного акту складає 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, який клієнт визнає таким, шо відповідає ринковим цінам.

Факт сплати за надані послуги з правової допомоги підтверджено платіжними інструкціями №1416 від 07.05.2026 на суму 3000,00 грн, №1389 від 06.05.206 на суму 5000,00 грн, №893 від 02.04.2026 на суму 10000,00 грн, тобто, загальна сума документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу складає 18000,00 грн.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг згідно з наданими до суду документами, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн, є непропорційним до предмету спору, виходячи зі сталості судової практики у спірних правовідносинах та з того, що спір є незначним, а такі дії, як складання позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву та заяв/клопотань по суті справи у спірних правовідносинах за наявного правового регулювання не потребує від фахівця в області права значного інтелектуального навантаження.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі № 816/416/18.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97, рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», рішення від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України»).

При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням викладеного вище та з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, зі сталою судовою практикою, розгляд якої здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2500,00 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/9827/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО.СІТІ» (код ЄДРПОУ 45804649) судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини клопотання – відмовити.

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька