Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/16506/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/16506/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» (далі - відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» (ЄДРПОУ 30261265) у розмірі 7808,87 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО», яке має незаявлений до суду податковий борг в сумі 7 808,87 грн. Податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла внаслідок несплати у встановлені терміни податкових зобов`язань, самостійно задекларованих платником. Відповідно до статті 59 ПК України та у зв`язку із несплатою до бюджету податкового боргу відповідачу була сформована податкова вимога №0007845-1305-0436 від 26.04.2023, яка направлена на адресу платника податків. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16506/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали суду про відкриття провадження скерована позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа), відповідачу надіслана засобами поштового зв`язку.

14.07.2026 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеного в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» зареєстроване 28.12.1998, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про юридичну особу за ідентифікаційним кодом 30261265; місцезнаходження товариства: 49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Петра Капшученка (колишня назва – Сєрова), буд. 15, корп. А, кв. 4.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ).

Згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві, довідкою про стан розрахунків з бюджетом та розрахунком виникнення податкового боргу, доданих до позовних матеріалів, та за даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 7808,87 грн., з яких:

по податку на прибуток підприємств у сумі 83,00 грн., що виникла 11.03.2022 за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств № 6989 від 17.02.2022, термін сплати 11.03.2022;

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 7 725,87 грн, що виникла:

29.10.2021 у сумі 1217,87грн. – за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9021150699 від 11.02.2021, термін сплати 29.10.2021;

31.01.2022 у сумі 1220,25грн. - за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9021150699 від 11.02.2021, термін сплати 31.01.2022;

29.04.2022 у сумі 1321,94грн. - за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №6611 від 14.02.2022, термін сплати 29.04.2022;

29.07.2022 у сумі 1321,94грн. - за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №6611 від 14.02.2022, термін сплати 29.07.2022;

31.10.2022 у сумі 1321,94грн. - за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №6611 від 14.02.2022, термін сплати 31.10.2022;

30.01.2023 у сумі 1321,93грн. - за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №6611 від 14.02.2022, термін сплати 30.01.2023.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» №0007845-1305-0436 від 26.04.2023 на суму 7808,87 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернуто контролюючому органу з відміткою поштового відділення про невручення.

Вважаючи, що у відповідача як у платника податків наявна несплачена податкова заборгованість, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ) та має податкову заборгованість у сумі 7808,87 грн., з яких: 83,00грн. – по податку на прибуток та 7725,87 грн. - по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Податкова заборгованість, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань по податковим деклараціям № 6989 від 17.02.2022 (термін оплати 11.03.2022), а також №9021150699 від 11.02.2021 (термін оплати 29.10.2021 та 31.01.2022) та №6611 від 14.02.2022 (термін оплати 29.04.2022, 29.07.2022, 31.10.2022, 30.01.2023).

Несплачені по строку оплати задекларовані податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була сформована податкова вимога форми «Ю» №0007845-1305-0436 від 26.04.2023.

В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 7808,87 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, а кошти в сумі 7808,87 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» (код ЄДРПОУ 30261265, місцезнаходження: 49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Петра Капшученка, буд. 15, корп. А, кв.4) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНЕ АГЕНТСТВО» (код ЄДРПОУ 30261265, місцезнаходження: 49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Петра Капшученка, буд. 15, корп. А, кв.4) до бюджету в сумі 7808,87 грн. (сім тисяч вісімсот вісім гривень 87 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова