Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/7488/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/7488/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

13 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення з 23.02.2024 р. та не нарахування премії за лютий 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення у зв`язку із пораненням та грошове забезпечення за період з 01.03.2024 р. до 01.03.2025 р.

Позовна заява обґрунтована тим, що він проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . За час проходження служби приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районах виконання бойових дій у складі підрозділів військової частини НОМЕР_1 . 13.12.2023 р. під час ворожого обстрілу позивач отримав поранення. До теперішнього часу проходить тривале лікування тяжких травм та розладів здоров`я отриманих при захисті Батьківщини. При цьому додаткову грошову винагороду в розмірі 100 тис. грн. пропорційно дням такого перебування на стаціонарному лікуванні не отримав. До відповідача подавався рапорт з приводу виплати йому додаткової винагороди. До рапорту додавалися копії усіх медичних документів про проходження лікування. Проте, відповіді не отримав. За вказаних обставин позивач вважає наявною бездіяльність з боку відповідача, що полягає у не нарахуванні та не виплати додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р., однак у строки встановлені ухвалою суду відзиву на позовну заяву надано не було.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Саксанагським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області від 14.10.2002 р.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 22.12.2023 р. №30052, солдат ОСОБА_1 , 13.12.2023 р. отримав вогнепальне уламкове поранення нижньої третини правого передпліччя, множинні лівої нижньої кінцівки, середньої третини правої гомілки, з вогнепальним переломом. За обставин з 13:00 по 15:00 в районі населеного пункту Ііванівське Донецької області внаслідок ворожої атаки дроном по позиціям 4 штурмового бптпльйону військової чпстини НОМЕР_1 отримав поранення солдат ОСОБА_1 , який перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті, шоломі кулезахисному) без ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, за відсутності ознак протиправної поведінки зазнав ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, пов`язане із захистом Батьківщини.

Довідка видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2023 р. №6265-ОД.

Відповідно до медичної карти №6799 Ф.№300 від 14.12.2023 р., солдат ОСОБА_1 отримав травму 13.12.2023 р. середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №22278, солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 14.12.2023 р. по 22.12.2023 р. з діагнозом: множинне вогнепальне осколкове поранення кінцівок (13.12.23) з багатоуламковим переломом с/з кісток правої гомілки зі змішенням фрагментів. Сліпі поранення лівої гомілки, лівої стопи та передпліччя з наявністю сторонніх тіл. Операція (13.12.23) - ПХО вогнепальних ран, фасціотомії м?язових футлярів правої гомілки, АЗФ по "гомілка-стопа".

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 23.01.2024 р. №81, солдат ОСОБА_1 , проведено медичний огляд госпітальною ВЛК в/ч НОМЕР_3 23.01.2024 р. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операцій: ПХО вогнепальних ран, позавогнищевого металоостеосинтезу кісток правої гомілки АЗФ, фасціотомії правої гомілки (13.12.2023); етапних хірургічних обробок ран, накладання первинних відтермінованих швів (15.12.2023), видалення сторонніх тіл (осколків) (23.12.2023), корекції АЗФ правої гомілки (12.01.2024) з приводу вибухового поранення (13.12.2023): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень правої гомілки з вогнепальним багатовідламковим переломом обох кісток в середній третині зі зміщенням відламків; м?яких тканин правого передпліччя, лівої гомілки та стопи з наявністю сторонніх тіл; післятравматичної (13.12.2023) невропатії правого малогомілкового нерва з тимчасовим функціональним розладом кінцівок. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 р. №370 травма тяжка. Поранення, травма, ТАК, пов?язані із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми) виданою командиром в/ч НОМЕР_1 22.12.2023 р. №30052). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ – Потребує відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів.

ОСОБА_1 звернувся із рапортом від 23.01.2024 р. до військової частини НОМЕР_1 про надання йому відпустки для лікування після поранення (травми), за висновком військово-лікарської комісії від 23.01.2024 р. №81.

Відповідно до відпускного квитка військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 р. №526, солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку за станом здоров`я терміном на 30 діб з 24.01.2024 р. по 22.02.2024 р.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста 5 міської лікарні від 20.02.2024 р., ОСОБА_1 отримав вогнепальний багатоуламковий перелом кісток с/з правої гомілки.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2248 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.12.2023 р. по 23.01.2024 р. з діагнозом: вибухове поранення (13.12.2023): множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення правої гомілки з вогнепальним багатовідламковим переломом обох кісток в середній третині зі зміщенням відламків, м?яких тканин правого передпліччя, лівої гомілки та стопи з наявністю сторонніх тіл. Післятравматична (13.12.2023) невропатія правого малогомілкового нерва. Стан після операцій: ПХО вогнепальних ран, позавогнищевого металостеосинтезу кісток правої гомілки АЗФ, фасціотомії правої гомілки (13.12.2023); етапних хірургічних обробок ран, накладання первинних відтермінованих швів (15.12.2023), видалення сторонніх тіл (осколків) (23.12.2023).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 р. №1364, у зв`язку із неповерненням з відпустки за станом здоров`я ОСОБА_1 до розташування підрозділу та відсутності на військовій службі наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та не нараховувати грошове забезпечення з 23 лютого 2024 року, на підставі пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року, №260; не нараховувати премію за лютий 2024 року на підставі пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, а також не нараховувати додаткову винагороду за лютий 2024 року, встановлену постановою Кабінету Міністрів "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дій воєнного стану" від 28 лютого 2022 року за №168.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 10.04.2024 р., ОСОБА_1 оперований, уламковий перелом с/з обох кісток правої гомілки, АЗФ. Рекомендації: хода з навантаженнями 1 місяць.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3440/653 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.05.2024 р. по 20.06.2024 р. з діагнозом: невірно зростаючий в АЗФ в/уламковий перелом с/3-н/3 правої гомілки, вкорочення правої н/кінцівки до 4,0 см, комбінована контрактура правих колінного та г/ст суглобів, стан після оперативного лікування (01.06.24 - демонтаж АЗФ; 04.06.24, 06.06.24 - ЧО ап. Ілізарова кісток правої гомілки); пф 2 ст.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №169 від 20.06.2024 р., солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Криворізька МЛ №5» KMP 20.06.2024 р. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операцій: (01.06.2024): демонтаж стержневого АЗФ правої гомілки; (04.06.2024, 06.06.2024): черезкістковий остеосинтез апаратом Ілізарова кісток правої гомілки з приводу невірно зростаючого в АЗФ вогнепального багатоуламкового перелому середньої третини та нижньої третини правої гомілки в наслідок вибухової травми (13.12.2023): множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення правої гомілки з вогнепальним багатоуламковим перелом обох кісток в середній третині зі зміщенням відламків; м?яких тканин правого передпліччя, лівої гомілки та стопи з наявністю сторонніх тіл (операції:13.12.2023): ПХО вогнепальних ран позавогнищевого металоостеосинтезу кісток правої гомілки АЗФ, фасціотомія правої гомілки; (15.12.2023): етапних хірургічних обробок ран, накладання первинних відтермінованих швів: (23.12.2023): видалення сторонніх тіл (осколків); (12.01.2024): корекція АЗФ правої гомілки). Вкорочення правої нижньої кінцівки до 4,0 см: комбінована контрактура правих колінного та гомілково-ступневого суглобів, з тимчасовим порушенням функції. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов?язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми №30052 від 22.12.2023 видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2023 №6265-ОД. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

ОСОБА_1 звернувся із рапортом від 20.06.2024 р. до військової частини НОМЕР_1 про надання йому відпустки для лікування після поранення (травми), за висновком військово-лікарської комісії від 20.06.2024 р. №169.

ОСОБА_1 звернувся із рапортом від 16.10.2024 до військової частини НОМЕР_1 про надання йому направлення на стаціонарне лікування у 5-ій міській лікарні м.Кривого Рогу, оскільки відповідно до всновку потребує на кваліфіковану медичну допомогу в умовах стаціонару.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6808/1445 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.2024 р. по 29.10.2024 р. з діагнозом: зростаючий в ап. Ілізарова оперований перелом с/з – н/з правої гомілки, пф 1 ст.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №477 від 20.06.2024 р., солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Криворізька МЛ №5» КМР 25.12.2024 р. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (гравми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (18.12.2024): блокуючий інтрамедулярний остеосинтез правої гомілки, з приводу рефрактури оперованого ((13.12.2023): МОС кісток правої гомілки АЗФ; (01.06.2024): демонтаж стержневого АЗФ; (04.06.2024): черезкістковий остеосинтез апаратом Ілізарова кісток правої гомілки: (24.10.2024): демонтаж апарата ОСОБА_2 ) багатоуламкового перелому кісток правої гомілки. внаслідок вибухової травми (13.12.2023), з тимчасовим порушенням функції. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов?язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми №30052 від 22.12.2023 видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2023 №6265-ОД. На підставі статті 81 графи ПІ. Розкладу хвороб, графи — ТДВ — Потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8068/1708 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.12.2024 р. по 25.12.2024 р. з діагнозом: рефлектура с/з-н/з правої гомілки, пф 2 ст. За рішенням ВЛК від 25.12.2024 р. довідка №477 на підставі ст.81 за станом здоров`я потребує відпустки на 30 календарних днів.

ОСОБА_1 звернувся із рапортом від 21.01.2025 р. до військової частини НОМЕР_1 про надання йому відпустки для лікування після поранення (травми), у зв`язку із неможливістю самостійно переміщуватись в наслідок тяжкого поранення.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста ортопед-травматолог від 25.01.2025 р., встановлений діагноз: зростаючий оперований в/уламковий перелом с/3-н/3 кісток правої гомілки, комбінована контрактура правих колінного та гіст суглобів, стан після оперативного лікування (01.06.24 - демонтаж АЗФ; 04.06.24, 06.06.24 - ЧО ап. Ілізарова кісток правої гомілки; 25.10.24 - демонтаж ап. Ілізарова; 18.12.24 - БІОС правої гомілки); п/травматичний плямистий остеопороз кісток правої стопи; ПТФС правої гомілки; пф 2 ст. Рекомендації: 1) ЛФК, масаж, фізіолікування; Остеопро 2 таб 2 рази на добу 1 місяць; Ксарелто 10 мг/доба. Явка на Р-контроль через місяць.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста ортопед-травматолог від 24.02.2025 р., встановлений діагноз: зростаючий оперований в/уламковий перелом с/3-н/3 кісток правої гомілки, комбінована контрактура правих колінного та г/ст суглобів, стан теа оперативного лікування (01.06.24 - демонтаж АЗФ; 04.06.24, 06.06.24 - О ап. Ілізарова кісток правої гомілки; 25.10.24 - демонтаж ап. Ілізарова; 18.12.24 - БІОС правої гомілки); ПФС правої гомілки; пф 2 ст. Рекомендації: 1) ЛФК, масаж, фізіолікування, дозоване навантаження на праву н/кінцівку; Віванат 3,0 мл в/в 1 раз на 3 місяці; Детралекс 1000 мг/доба.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період з 01.03.2024 р. до 01.03.2025 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір у зазначеній частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Відповідно до пункту 2-1 вказаної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.

У подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Відповідно до пункту 6.11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, (далі - Положення №402) постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Отже, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.05.2025 року по справі № 380/27432/23 та від 05.06.2025 року по справі № 520/16421/23.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пункт 9 розділу I Порядку №260 наголошує, що рошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства

Пунктом 15 розділу I Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення не виплачується за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 (застосовується з 01 лютого 2023 року) Порядок №260 доповнено новим розділом:

«Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини проотримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.»

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

З аналізу наведених норм законодавства судом зроблено висновок про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000,00 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Тобто норми постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000,00 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні)

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Це зумовлено тим, що хоча поняття «лікарняний заклад» і не має самостійного законодавчого визначення, підпункт 1.1 пункту 1 Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, визначає заклади охорони здоров`я, віднесені до лікарняних закладів, до яких військово-лікарська комісія не належить.

Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.11.2025 по справі № 520/3624/24

Так судом наголошується, що згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

З огляду на зазначені норми Положення, висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 520/16191/23.

Судом установлено, що 13.12.2023 р. позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення кінцівок із багатоуламковим переломом обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, пораненнями м`яких тканин правого передпліччя, лівої гомілки та стопи з наявністю сторонніх тіл, а також післятравматичною невропатією правого малогомілкового нерва.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема, виписками з медичних карт стаціонарного хворого та довідкою про обставини поранення №30052 від 22.12.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ВЛК від 23.01.2024 р. №81 отримана позивачем травма визначена як тяжка, а поранення та травма визнані пов`язаними із захистом Батьківщини. ВЛК також встановила, що позивач потребує відпустки для лікування після поранення строком на 30 календарних днів.

На підставі зазначеного висновку ВЛК позивач був звільнений у відпустку за станом здоров`я з 24.01.2024 р. по 22.02.2024 р.

Таким чином, на момент закінчення відпустки позивач мав тяжку травму, пов`язану із захистом Батьківщини, наслідки якої об`єктивно потребували подальшого лікування.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що стан здоров`я позивача на 23.02.2024 р. відновився, що він був визнаний таким, що не потребує подальшого лікування, або що наслідки отриманого 13.12.2023 р. поранення припинили потребувати медичної допомоги.

Навпаки, подальші медичні документи послідовно підтверджують продовження лікування саме наслідків того самого поранення.

Так, відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 20.02.2024 р., тобто безпосередньо перед закінченням наданої позивачу відпустки, у нього зберігався вогнепальний багатоуламковий перелом кісток правої гомілки.

Надалі позивач проходив стаціонарне лікування з 29.05.2024 р. по 20.06.2024 р. з приводу неправильно зростаючого в апараті зовнішньої фіксації багатоуламкового перелому правої гомілки, скорочення правої нижньої кінцівки та комбінованої контрактури суглобів, у цей період йому проведено оперативне лікування.

Особливої доказової сили у цій справі є довідка ВЛК №169 від 20.06.2024 р., оскільки вона підтверджує, що зазначені патологічні зміни є наслідком вибухової травми від 13.12.2023 р., що травма є тяжкою та пов`язаною із захистом Батьківщини. ВЛК також повторно встановила потребу у відпустці для лікування після травми.

Отже, вже після закінчення першої відпустки за станом здоров`я медичними документами було об`єктивно підтверджено, що наслідки первинного тяжкого поранення не були усунені, а навпаки - призвели до неправильного зрощення перелому та необхідності повторного оперативного втручання.

Надалі відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6808/1445 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.2024 р. по 29.10.2024 р. з приводу оперованого перелому правої гомілки.

Крім того, відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8068/1708 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.12.2024 по 25.12.2024 у зв`язку з рефрактурою правої гомілки.

Довідкою ВЛК №477 від 25.12.2024 р. знову підтверджено, що патологічний стан позивача є наслідком вибухової травми від 13.12.2023 р., травма є тяжкою та пов`язаною із захистом Батьківщини, а позивач потребує відпустки для лікування після травми.

Таким чином, протягом 2024 року позивач неодноразово проходив стаціонарне та оперативне лікування одного й того самого тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини.

Відповідно, медичні документи, складені в різні періоди та різними медичними установами, не є ізольованими доказами окремих захворювань, а послідовно відображають перебіг одного травматичного процесу, його ускладнення, оперативне лікування та необхідність подальшого відновлення.

За таких обставин суд не може погодитися з підходом відповідача, за якого сам факт закінчення відпустки 22.02.2024 р. автоматично означає відсутність позивача на військовій службі без поважних причин.

Такий підхід суперечив би як змісту пункту 15 розділу І Порядку №260, який пов`язує невиплату грошового забезпечення саме з відсутністю без поважних причин, так і фактичним обставинам справи, встановленим на підставі медичних документів.

Відповідач, приймаючи рішення про припинення нарахування грошового забезпечення з 23.02.2024 р., фактично обмежився констатацією неповернення позивача з відпустки за станом здоров`я, однак не надав суду належних та достатніх доказів того, що на зазначену дату позивач був фактично здоровим, не потребував лікування, був визнаний придатним до проходження військової служби або що його подальша відсутність не була пов`язана з наслідками тяжкого поранення.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Отже, за відсутності доказів, які б підтверджували відсутність поважних причин, правові підстави для застосування пункту 15 розділу І Порядку №260 у спірному випадку відсутні.

Окремо суд зазначає, що наявність у матеріалах справи подальших медичних документів сама по собі не означає автоматичного продовження первісної відпустки позивача з 23.02.2024 р. Водночас ці документи мають істотне доказове значення для оцінки того, чи існували об`єктивні медичні обставини, які пояснювали відсутність позивача на службі після 22.02.2024 р.

У цьому випадку такі обставини підтверджені повторними висновками ВЛК, стаціонарним лікуванням, оперативними втручаннями та незмінністю діагнозу щодо наслідків поранення від 13.12.2023 р.

Відтак наказ відповідача від 29.02.2024 р. №1364 у частині припинення нарахування грошового забезпечення з 23.02.2024 та ненарахування премії за лютий 2024 року ґрунтується на неповному встановленні фактичних обставин та неправильному застосуванні пункту 15 розділу І і пункту 5 розділу XVI Порядку №260.

Щодо додаткової винагороди, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 на період дії воєнного стану встановлено додаткову винагороду військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн включаються, зокрема, військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК — за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

При цьому пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини.

У матеріалах справи наявна довідка про обставини травми №30052 від 22.12.2023 р., яка підтверджує зв`язок отриманого позивачем поранення із захистом Батьківщини.

Таким чином, одна з основних передбачених Порядком №260 передумов для виплати додаткової винагороди позивачу наявна.

Верховний Суд у рішенні від 11.04.2025 у зразковій справі №280/8933/24 (провадження №Пз/990/14/24) дійшов висновку, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовця та входить до складу його грошового забезпечення.

Отже, право на таку винагороду виникає не з розсуду військової частини, а за наявності визначених нормативно-правовими актами юридичних фактів.

У цій справі такі факти підтверджені належними доказами.

Зокрема, за період з 29.05.2024 р. по 20.06.2024 р. позивач фактично перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з наслідками тяжкого поранення від 13.12.2023 р.

За період з 24.10.2024 р. по 29.10.2024 р. позивач також перебував на стаціонарному лікуванні з приводу наслідків того самого перелому правої гомілки.

За період з 16.12.2024 р. по 25.12.2024 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з рефрактурою правої гомілки, яка, згідно з висновком ВЛК, є наслідком первинної вибухової травми від 13.12.2023.

Отже, зазначені періоди відповідають критеріям, визначеним пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260, а тому підлягають врахуванню при нарахуванні додаткової винагороди.

При цьому суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги про виплату додаткової винагороди за весь період з 01.03.2024 р. по 01.03.2025 р., оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено конкретні періоди стаціонарного лікування, а саме з 29.05.2024 по 20.06.2024, з 24.10.2024 по 29.10.2024 та з 16.12.2024 по 25.12.2024.

Саме ці періоди мають бути зазначені у резолютивній частині рішення, оскільки це забезпечує визначеність судового рішення та унеможливлює довільне визначення відповідачем періодів, за які підлягає здійсненню виплата.

Аналогічно підлягає задоволенню вимога щодо грошового забезпечення за зазначені періоди стаціонарного лікування, оскільки відповідач не довів наявності встановлених пунктом 15 розділу І Порядку №260 підстав для його невиплати за такі періоди.

Суд звертає увагу, що встановлення права позивача на грошове забезпечення за конкретні періоди стаціонарного лікування та права на додаткову винагороду за Постановою №168 не означає встановлення права на подвійне нарахування однієї й тієї самої виплати. Йдеться про різні за правовою природою складові грошового забезпечення, право на які виникає за різними нормативними підставами.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, системного аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку №260 та постанови Кабінету Міністрів України №168, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу належного грошового забезпечення та додаткової винагороди за підтверджені періоди лікування.

При цьому визначення конкретного розміру належних до виплати сум здійснюється відповідачем при виконанні цього рішення відповідно до нормативно встановлених розмірів відповідних виплат, тривалості кожного періоду та з урахуванням сум, які вже були фактично виплачені позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у справі звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) грошового забезпечення з 23.02.2024 р., ненарахування премії за лютий 2024 року та ненарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) грошове забезпечення за період з 23.02.2024 р. та премію за лютий 2024 року відповідно до вимог Порядку №260, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) грошове забезпечення за періоди його фактичного перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, отриманим 13.12.2023 р. під час захисту Батьківщини, а саме: з 29.05.2024 р. по 20.06.2024 р.; з 24.10.2024 р. по 29.10.2024 р.; з 16.12.2024 р. по 25.12.2024 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, у розмірі, встановленому законодавством, за періоди його фактичного перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, отриманим 13.12.2023 р. під час захисту Батьківщини, а саме: з 29.05.2024 р. по 20.06.2024 р.; з 24.10.2024 р. по 29.10.2024 р.; з 16.12.2024 р. по 25.12.2024 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко