Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/11666/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/11666/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 р. № 228 «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень»;

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 24.04.2026 р. № 830 о/с «По особовому складу»;

поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 3 роти №2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області;

стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.04.2026 р. і до моменту фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 працював на посаді поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

27.03.2026 року винесено наказ Департаменту патрульної поліції №228 «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» відповідно до якого, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказ обґрунтований тим, що за наслідками службового розслідування встановлено, що 24.12.2025 року під час виконання службових обов`язків у складі наряду патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_1 всупереч вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, щодо забезпечення безперервної зйомки під час виконання службових обов`язків, зняв портативний відеореєстратор, який був закріплений на його форменому одязі, під час оформлення стосовно ОСОБА_2 матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час службового розслідування встановлено, що сержант поліції ОСОБА_3 , незважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинив порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, не вжив дій, які спрямовано на вилучення в нього посвідчення водія, відповідно до статті 265 КУпАП, дії сержанта поліції ОСОБА_5 свідчать про його недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов`язку дотримуватись вимог законодавства України.

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, наказ Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 року №228 «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень»; наказ Департаменту патрульної поліції від 24.04.2026 р. № 830 о/с «По особовому складу», оскільки відповідач, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, не обґрунтував відповідність стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням того, що статтею 29 Статуту прямо передбачено, що у період дії воєнного стану дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого. Крім того, оскаржуваний наказ та висновок службового розслідування не містять обґрунтувань щодо обраного виду дисциплінарного стягнення. Також за наслідками складання ОСОБА_1 адміністративних матеріалів відносно ДТП, що мало місце 24.12.2025 року, Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено постанову у справі № 216/9412/25, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/11666/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.05.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

27.03.2026 року Департаментом патрульної поліції винесено наказ №228 про застосування до працівника полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

24.04.2026 року наказом № 830 о/с Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою видання наказу про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування від 26.02.2026 року за фактом порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 3 роти №2 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1

За результатами проведеного службового розслідування, Дисциплінарна комісія зробила висновок, що переглядом наявних відеозаписів встановлено, що сержант поліції ОСОБА_3 був останнім з двох працівників наряду поліції, хто тримав посвідчення водія ОСОБА_2 в руках, а також не здійснив його вилучення під час складання у відношенні останнього протоколу серії ЕПР1 №549230 від 24.12.2025 за статтею 124 КУпАП, де ним зазначено, що посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримувався, що явно свідчить про вчинення саме ним дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог частини 1 статті 265-1 КУпАП, а також в умисному не здійсненні сержантом поліції Максимовим М. безперервної фіксації вказаної події на портативний відеореєстратор № 475837, чим порушено вимоги пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.

Дисциплінарною комісією встановлено, що в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 відсутній склад дисциплінарного проступку.

Вказані дії сержанта поліції ОСОБА_5 негативно впливають на рівень службової дисципліни у відокремлених підрозділах ДПП, що як наслідок може слугувати негативним прикладом для інших працівників поліції, а також вказують на порушення вказаним працівником поліції пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-ІІІ, Присяги працівника поліції, визначеної у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.1.2, 2.1.5, 2.1.11, пункту 2.1, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ Типової посадової інструкції поліцейського ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП та в сукупності вказують на те, що сержант поліції ОСОБА_3 заслуговує на звільнення зі служби в поліції.

Крім того, Дисциплінарною комісією під час службового розслідування враховано негативну характеристику сержанта поліції ОСОБА_5 надану майором поліції ОСОБА_7 командиром батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, в якій зазначено наступне:

«За час проходження служби на займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе як посередній співробітник, який при виконанні своїх службових ставиться недостатньо відповідально.

З більшою частиною колективу підтримує гарні відносини, але іноді буває причиною конфліктів.

Вимоги законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України в обсязі своїх функціональних обов`язків знає на низькому рівні.

Посадові повноваження поліцейського патрульної поліції виконує в цілому посередньо, в процесі роботи вимагає постійного контролю.

Над удосконалення професійної підготовки не працює».

На думку Дисциплінарної комісії, причини та умови, що призвели до вчинення сержантом поліції ОСОБА_8 вказаного дисциплінарного проступку, полягають у навмисному та свідомому ігноруванні ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-ІІІ, низькому рівні його правосвідомості та не усвідомленні високого рівня особистої відповідальності перед суспільством та державою.

Обставин, що пом`якшують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , під час службового розслідування не встановлено.

До обставин, які обтяжують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія відносить вчинення сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку повторно до зняття у встановленому порядку попереднього стягнення.

На підставі наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 05.01.2026 №5 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 та сержантом поліції ОСОБА_8 за подією, що мала місце 17.12.2025, чим ОСОБА_10 та ОСОБА_3 порушили вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та частини п`ятої статті 24 Закону, пункту 1 частини другої статті 262 КУпАП, пункту 1.3 розділу І, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ посадової інструкції.

За результатом проведеного службового розслідування, відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 20.01.2026 № 7 «Про застосування до працівників ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та сержанта поліції ОСОБА_5 , на підставі пункту 3 частини третьої статті 13, з урахуванням вимог частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, з яким останні ознайомилися 25.01.2026.

Дисциплінарна комісія зазначила, що сержант поліції ОСОБА_3 повторно протягом останнього року притягається до дисциплінарної відповідальності за вчинення аналогічного порушення службової дисципліни, а саме: за порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2016 року №1026, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону та посадової інструкції поліцейського, стосовно сержанта поліції ОСОБА_5 відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 08.10.2025 року №128 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "догани".

Представник відповідача зазначає, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16, де суд вказав таке: «Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо багаторічної сумлінної служби позивача в органах внутрішніх справ, присвоєння звання підполковника поліції, успішне проходження атестації, колегія суддів зазначає, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку».

Недотримання поліцейським положень Конституції і законів України, нормативно-правових актів МВС, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги поліцейського є порушенням службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання якої є підставою для притягнення такого поліцейського до дисциплінарної відповідальності за правилами, встановленими Дисциплінарним статутом.

На думку представника відповідача, при накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення Департамент патрульної поліції діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №160/11666/26 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

27.03.2026 року Департаментом патрульної поліції винесено наказ №228 про застосування до працівника полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

24.04.2026 року наказом №830 о/с Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою видання наказу про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування від 26.02.2026, за фактом порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 3 роти №2 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 відповідно до якого:

До ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшла доповідна записка старшого інспектора ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітана поліції ОСОБА_11 , зареєстрована 23.01.2026 за № 229вн/41/19/1-2026.

У доповідній записці міститься інформація про те, що 25.12.2025 ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП здійснено вибіркову перевірку належного оформлення адміністративних матеріалів особовим складом роти № 2 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП під час виконання службових обов`язків в денну зміну 24.12.2025, за результатом якої виявлено факт неналежного виконання своїх функціональних обов`язків нарядом поліції «Буран-0303» у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та сержанта поліції ОСОБА_5 , що виразилось у порушенні окремих вимог Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1086.

Встановлено, що працівники поліції 24.12.2025 під час оформлення адміністративних матеріалів ДТП без потерпілих, яка сталася за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснили тимчасового вилучення посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.09.2025 в ОСОБА_2 у відношенні якого сержантом поліції Максимовим М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549230 від 24.12.2025 за правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, сержант поліції ОСОБА_1 , виконуючи службові обов`язки під час оформлення адміністративних матеріалів у відношенні ОСОБА_12 , всупереч вимогам частини 2 статті 265-1 КУпАП, маючи підстави вважати, що водієм вчинено порушення за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, не здійснив тимчасове вилучення посвідчення водія до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 Порядку, та вчинив можливе порушення службової дисципліни.

Відповідно до відомостей Розстановки сил та засобів взводу № 3 роти № 2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП з 07.00 до 19.00 24.12.2025 на службовому транспортному засобі SKODA ОСТАУІА, номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні) у складі наряду поліції «Буран-0303» були задіяні до патрулювання інспектор взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та поліцейський взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержант поліції ОСОБА_13 .

Згідно з даними відомості до журналу обліку видачі, повернення службового логістичного пристрою (планшет Hugerock T80V2) № 714 від 24.12.2025 встановлено, що 24.12.2025 сержант поліції ОСОБА_3 отримав службовий логістичний пристрій (планшет Hugerock T80V2, ліцензія № 29374).

Відповідно до даних відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації № 2135 від 24.12.2025 встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та сержант поліції ОСОБА_3 отримували цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності Video Badge VB-400 №№ 475430, 475837 відповідно.

Згідно з даними, які містяться в інформаційно-комунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 24.12.2025 о 08.18 за телефонним номером екстреної служби 102 надійшло повідомлення «ДТП БЕЗ ТРАВМОВАНИХ» (ID № 253713655) від ОСОБА_14 : «Заявник повідомив, що біля центрального ринку сталося ДТП його авто зачепив тролейбус. Авто заявника Мерседес Спрінтер білого кольору. Держ. Номери: 1 - НОМЕР_3 ; та тролейбус 653».

о 08.20 24.12.2025 інспектором-черговим УОАЗОР ГУНП в Дніпропетровській області вказана електронна картка була направлена на виконання ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП.

Відповідно до змісту електронного рапорту, складеного сержантом поліції Максимовим М., за результатом відпрацювання виклику встановлено наступне: «Прибувши на місце виклику було виявлено ДТП по проспекту Центральний 22, між Т3 тролейбус 653 під керуванням водія ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_2 та між ТЗ мерседес спринтер днз ке4491ва під керуванням водія ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_3 на місці було складено схему ДТП та адміністративні матеріали ЕПР1 549230 на водія ОСОБА_15 та направлено до Центрально-Міського суду міста Кривий Ріг для прийняття остаточного рішення згідно чинного законодавства. З письмовими заявами або клопотаннями ніхто не звертався. Письмової відповіді не потребують. Претензії до патрульної поліції немає.

Відповідно до даних системи «ІПНП» сержантом поліції ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_2 складено протокол серії ЕПР1 № 549230 від 24.12.2025 за правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 124 КУпАП.

Згідно з даними вказаного протоколу у графі 15 «Тимчасово вилучені документи» зазначено: «не вилучалися», у графі 16 «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав(ла)» зазначено: «не отримував».

Відповідно до адміністративної справи за статтею 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 від 2025 року старшим лейтенантом поліції Думановським В. складено схему місця ДТП без потерпілих, яка сталась 24.12.2025 о 08.16 за адресою: просп. Центральний, 22, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Листом ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП вих. №564/41/19/1/03-2026 сержанта поліції Максимова М. було запрошено прибути 17.02.2026 на 11.00 до ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП для надання пояснення в рамках проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу УПП в Дніпропетровський області ДПП від 28.01.2026 № 27 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

10.02.2026 через поштовий зв`язок до ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшов рапорт сержанта поліції Максимова М. (№424вн/41/19/1-2026 від 13.02.2026) наступного змісту: Дійсним доповідаю Вам, що я поліцейський взводу № 3 роти № 2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 отримав інформацію від безпосереднього керівника т.в.о. командира взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ОСОБА_16 в усній формі, що стосовно мене проводиться службове розслідування, з яких саме причин мені не відомо.

13.02.2026 року під час особистої зустрічі сержант поліції ОСОБА_3 додатково, нарочно, отримав копії матеріалів вищевказаного службового розслідування та ознайомився з наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП.

17.02.2026, 25.02.2026 та в період проведення службового розслідування, сержант поліції ОСОБА_5 для надання пояснень не прибув.

Старшим лейтенантом поліції Кисельовою Ю. у присутності майора поліції ОСОБА_17 , капітана поліції ОСОБА_18 , капітана поліції ОСОБА_19 стосовно сержанта поліції ОСОБА_5 оформлено акти про відмову від надання пояснень від 17.02.2026 №516вн/41/19/1-2026 та від 23.02.2026 № 585вн/41/19/1-2026.

З матеріалів розслідування вбачається, що переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №475837 встановлено, що з 08:42:32: до 09:36:44 24.12.2025 сержант поліції ОСОБА_1 умисно не здійснював безперервну фіксацію на портативний відеореєстратор оформлення вказаної ДТП без потерпілих, оскільки портативний відеореєстратор поліцейський відкріпив від форменого одягу та портативний відеореєстратор останнім не вмикався у вищевказаний період часу.

Відповідно до довідки, наданої 16.02.2025 начальником відділення зв`язків та телекомунікацій ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітаном поліції Лизуненком Михайлом Михайловичем, встановлено:

«Згідно з даними відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації № 2135 від 24.12.2025 інспектор взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 в денну зміну 24.12.2025 отримав цифрову нагрудну відеокамеру № 475430, заряджену та у справному стані.

Згідно з даними журналу аудиту пристрою №475430 проведено технічний аналіз, та встановлено, що у запитуваний період часу, а саме з 09 год. 44 хв. до 09 год. 45 хв. 24.12.2025, цифрова нагрудна відеокамера поліцейським не вмикалася, відеозапис не здійснювався.

Поліцейський взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержант ОСОБА_1 в денну зміну 24.12.2025 отримав цифрову нагрудну відеокамеру № 475837, заряджену та у справному стані.

Згідно з даними журналу аудиту пристрою № 475837 проведено технічний аналіз, та встановлено, у запитуваний період часу, а саме з 08 год. 43 хв. до 09 год. 36 хв. 24.12.2025 та з 09 год. 44 хв. до 09 год. 45 хв. 24.12.2025, цифрова нагрудна відеокамера поліцейським не вмикалася, відеозапис не здійснювався".

За результатами проведеного службового розслідування, Дисциплінарна комісія зробила висновок, що переглядом наявних відеозаписів встановлено, що сержант поліції ОСОБА_3 був останнім з двох працівників наряду поліції, хто тримав посвідчення водія ОСОБА_2 в руках, а також не здійснив його вилучення під час складання у відношенні останнього протоколу серії ЕПР1 №549230 від 24.12.2025 за статтею 124 КУпАП, де ним зазначено, що посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримувався, що явно свідчить про вчинення саме ним дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог частини 1 статті 265-1 КУпАП, а також в умисному не здійсненні сержантом поліції Максимовим М. безперервної фіксації вказаної події на портативний відеореєстратор № 475837, чим порушено вимоги пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.

Дисциплінарною комісією встановлено, що в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 відсутній склад дисциплінарного проступку.

Вказані дії сержанта поліції ОСОБА_1 негативно впливають на рівень службової дисципліни у відокремлених підрозділах ДПП, що як наслідок може слугувати негативним прикладом для інших працівників поліції, а також вказують на порушення вказаним працівником поліції пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-ІІІ, Присяги працівника поліції, визначеної у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.1.2, 2.1.5, 2.1.11, пункту 2.1, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ Типової посадової інструкції поліцейського ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП та в сукупності вказують на те, що сержант поліції ОСОБА_3 заслуговує на звільнення зі служби в поліції.

Крім того, Дисциплінарною комісією під час службового розслідування враховано негативну характеристику сержанта поліції ОСОБА_1 , яку надану майором поліції ОСОБА_7 , командиром батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, в якій зазначено:

«За час проходження служби на займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе як посередній співробітник, який при виконанні своїх службових ставиться недостатньо відповідально.

З більшою частиною колективу підтримує гарні відносини, але іноді буває причиною конфліктів.

Вимоги законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України в обсязі своїх функціональних обов`язків знає на низькому рівні.

Посадові повноваження поліцейського патрульної поліції виконує в цілому посередньо, в процесі роботи вимагає постійного контролю.

Над удосконалення професійної підготовки не працює».

Дисциплінарна комісія виснувала, що причини та умови, що призвели до вчинення сержантом поліції ОСОБА_8 вказаного дисциплінарного проступку полягають у навмисному та свідомому ігноруванні ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-ІІІ, низькому рівні його правосвідомості та не усвідомленні високого рівня особистої відповідальності перед суспільством та державою.

Обставин, що пом`якшують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , під час службового розслідування не встановлено.

До обставин, які обтяжують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарна комісія відносить вчинення сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку повторно до зняття у встановленому порядку попереднього стягнення.

На підставі наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 05.01.2026 №5 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 та сержантом поліції ОСОБА_8 за подією, що мала місце 17.12.2025, чим ОСОБА_10 та ОСОБА_3 порушили вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та частини п`ятої статті 24 Закону, пункту 1 частини другої статті 262 КУпАП, пункту 1.3 розділу І, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ посадової інструкції.

За результатом проведеного службового розслідування, відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 20.01.2026 № 7 «Про застосування до працівників ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та сержанта поліції ОСОБА_5 , на підставі пункту 3 частини третьої статті 13, з урахуванням вимог частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, з яким останні ознайомилися 25.01.2026.

Дисциплінарна комісія зазначила, що сержант поліції ОСОБА_1 повторно протягом останнього року притягається до дисциплінарної відповідальності за вчинення аналогічного порушення службової дисципліни, а саме: за порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2016 року №1026, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону та посадової інструкції поліцейського, стосовно сержанта поліції ОСОБА_5 відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 08.10.2025 року №128 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "догани".

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню: наказ Департаменту патрульної поліції від 27.03.2026 року №228 «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень»; наказ Департаменту патрульної поліції від 24.04.2026 р. № 830 о/с «По особовому складу», оскільки відповідач, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення, не обґрунтував відповідність стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням того, що статтею 29 Статуту прямо передбачено, що у період дії воєнного стану дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого, крім того, оскаржуваний наказ та висновок службового розслідування не містять обґрунтувань щодо обраного виду дисциплінарного стягнення. Також за наслідками складання ОСОБА_1 адміністративних матеріалів відносно ДТП, що мало місце 24.12.2025 року, Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено постанову у справі № 216/9412/25, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені, відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь, відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Частинами 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика, за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Пунктом 1.2 Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.11.2018 року №5110 встановлено, що у своїй діяльності інспектор керується Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Департамент, Положенням про Управління, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, цією Інструкцією, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва, за винятком тих, що порушують Конституцію України та закони України, або є явно незаконними чи злочинними.

Згідно з підпунктом 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції, інспектор під час несення служби зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно та наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 посадової інструкції командира роти УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 12.12.2017 року №6086 основними завданнями діяльності командира роти також є сприяння, в межах компетенції та повноважень, забезпеченню реалізації задач патрульної поліції в межах завдань Національної поліції України; здійснення заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації роботи Управління, забезпечення якісного і ефективного виконання покладених на Управління завдань і функцій.

Згідно з пунктами 3.1.1 та 3.1.3 посадової інструкції командира роти, командир роти має право давати обов`язкові до виконання, усні та письмові вказівки, доручення, розпорядження особовому складу роти, діяльність яких він координує, та вносити пропозиції командиру батальйону та начальнику УПП в Дніпропетровській області ДПП щодо організації роботи підпорядкованого особового складу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 5.5.1 розділу V посадової інструкції визначено, що за неналежне виконання або невиконання своїх службових обов`язків, що передбачені цією інструкцією, інспектор несе відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

При цьому, як то визначено частинами 1, 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності).

Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Положеннями частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Судом під час розгляду справи не встановлено порушення процедури проведення службового розслідування.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 р. у справі №813/1790/18.

Суд враховує, що переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №475837 встановлено, що з 08:42:32: до 09:36:44 24.12.2025 сержант поліції ОСОБА_1 умисно не здійснював безперервну фіксацію на портативний відеореєстратор оформлення вказаної ДТП без потерпілих, оскільки портативний відеореєстратор поліцейський відкріпив від форменого одягу та портативний відеореєстратор останнім не вмикався у вищевказаний період часу.

Відповідно до довідки, наданої 16.02.2025 начальником відділення зв`язків та телекомунікацій ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітаном поліції Лизуненком Михайлом Михайловичем, встановлено:

«Згідно з даними відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації № 2135 від 24.12.2025 інспектор взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції Думановський Валерій Валерійович в денну зміну 24.12.2025 отримав цифрову нагрудну відеокамеру № 475430, заряджену та у справному стані.

Згідно з даними журналу аудиту пристрою №475430 проведено технічний аналіз, та встановлено, що у запитуваний період часу, а саме з 09 год. 44 хв. до 09 год. 45 хв. 24.12.2025, цифрова нагрудна відеокамера поліцейським не вмикалася, відеозапис не здійснювався.

Поліцейський взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержант ОСОБА_1 в денну зміну 24.12.2025 отримав цифрову нагрудну відеокамеру № 475837, заряджену та у справному стані.

Згідно з даними журналу аудиту пристрою № 475837 проведено технічний аналіз, та встановлено, у запитуваний період часу, а саме з 08 год. 43 хв. до 09 год. 36 хв. 24.12.2025 та з 09 год. 44 хв. до 09 год. 45 хв. 24.12.2025, цифрова нагрудна відеокамера поліцейським не вмикалася, відеозапис не здійснювався.

За результатами проведеного службового розслідування, Дисциплінарна комісія зробила висновок, що переглядом наявних відеозаписів встановлено, що сержант поліції Максимов М. був останнім з двох працівників наряду поліції, хто тримав посвідчення водія ОСОБА_2 в руках, а також не здійснив його вилучення під час складання у відношенні останнього протоколу серії ЕПР1 №549230 від 24.12.2025 за статтею 124 КУпАП, де ним зазначено, що посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримувався, що явно свідчить про вчинення саме ним дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог частини 1 статті 265-1 КУпАП, а також в умисному не здійсненні сержантом поліції Максимовим М. безперервної фіксації вказаної події на портативний відеореєстратор №475837, чим порушено вимоги пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.

Дисциплінарною комісією встановлено, що в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 відсутній склад дисциплінарного проступку.

Відтак, зібраними матеріалами, долученими до матеріалів службового розслідування відеозаписами, спростовуються посилання позивача наведені в його позовній заяві.

Службовим розслідуванням в повній мірі встановлено наявність в діях позивача повного складу дисциплінарного проступку, який полягає у порушені працівником поліції пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-ІІІ, Присяги працівника поліції, визначеної у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.1.2, 2.1.5, 2.1.11, пункту 2.1, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ Типової посадової інструкції поліцейського ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП та в сукупності вказують на те, що сержант поліції ОСОБА_1 заслуговує на звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд також враховує, що сержант поліції ОСОБА_1 повторно протягом останнього року притягається до дисциплінарної відповідальності за вчинення аналогічного порушення службової дисципліни, а саме: за порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2016 року №1026, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону та посадової інструкції поліцейського, стосовно сержанта поліції ОСОБА_5 відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській області ДПП від 08.10.2025 року №128 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "догани".

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що дії позивача свідчать про його недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов`язку дотримуватись вимог законодавства України, наказів Національної поліції України, Присяги працівника поліції та є проявом неправомірної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету, створення позитивного іміджу Національної поліції та довіри суспільства до органів Національної поліції, що є несумісним із подальшим проходженням служби.

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року (справа №21-1288а15) та від 20.10.2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

У даному випадку, з огляду на наявні матеріали службового розслідування та наведені положення нормативно-правових актів, беручи до уваги відомості, що характеризують позивача, зважаючи на його попередню поведінку та ставлення до служби, а також інші визначені чинним законодавством обставини, враховуючи при цьому негативний вплив вчинених позивачем дій на авторитет органів Національної поліції, дисциплінарною комісією в повній мірі встановлено наявність в діях позивача повного складу дисциплінарного проступку, що має наслідком притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, позивачем вчинено проступок, який за своїми наслідками є тяжким та сам по собі є підставою для застосування до особи найбільш суворого стягнення.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 року у справі №2140/342/18.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим висновок дисциплінарної комісії Департаменту патрульної поліції, викладений у висновку службового розслідування про те, що позивачем скоєно дисциплінарний проступок, за який передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення зі служби.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру до органів патрульної поліції та авторитет поліції, відповідачем правомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно правових висновків відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 «в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень».

Підставою для застосування стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

У даному випадку, під час службового розслідування відповідачем надавалась оцінка діям позивача в контексті дотримання ним присяги поліцейського, виходячи з порушення службової дисципліни та належної організації роботи поліцейського, а також вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам.

Суд звертає увагу, що в силу покладених на поліцейського службових обов`язків, він не повинен був допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Суд вважає аргументованою правову позицію відповідача щодо того, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, а відтак грубого порушенням службової дисципліни.

Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 серпня 2022 р. № 120/8381/20-а, від 25 червня 2020 р. у справі № 2240/2329/18, від 29 жовтня 2018 р. у справі №826/17433/16, від 3 квітня 2019 р. у справі № 816/1218/16, від 20 березня 2019 р. у справі № 804/676/18, від 07 серпня 2019 р. у справі № 540/2057/18, від 16 серпня 2019 р. у справі № 804/2146/18, від 22 листопада 2019 р. у справі № 826/6107/18, від 22 січня 2020 р. у справі № 160/1750/19, від 25 червня 2020 р. у справі № 2240/2329/18.

На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних наказів Департаменту патрульної поліції.

Позовні вимоги щодо поновлення сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 3 роти №2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.04.2026 до моменту фактичного поновлення на посаді, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник