Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №140/7937/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7937/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонгаріро” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонгаріро” (далі – ТзОВ “Тонгаріро”, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5761,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок відповідач не виконує та за ним обліковується податковий борг в загальному розмірі 5761,87 грн, в тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 661,87 грн; зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 5100,00 грн.

З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 30 вересня 2025 року №0030284-1310-1036, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Копія ухвали від 01 липня 2026 року про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43027, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 42. Проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку “за закінченням терміну зберігання”, відтак воно не було вручене відповідачу з незалежних від суду причин, а тому в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України копія ухвали вважається врученою.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

ТзОВ “Тонгаріро” зареєстроване як юридична особа 21 серпня 2024 року та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області (а.с.13-14, 24).

Станом на 12 березня 2026 року за ТзОВ “Тонгаріро” обліковується податковий борг у загальному розмірі 5761,87 грн, в тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 661,87 грн, зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 5100,00 грн, про що зазначено в довідці про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с. 3), в розрахунках сум податкового боргу (а.с. 4-5) та підтверджується відомостями облікової картки платника по вказаних платежах (а.с. 15-18).

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі – 661,87 грн виник внаслідок донарахування штрафних санкцій згідно з податковими-повідомленнями рішеннями від 21 жовтня 2025 року №47640/0407 в сумі 340,00 грн, від 26 листопада 2025 року №53220/0407 в сумі 321,87 грн (а.с.8, 10).

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 5100,00 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2025 року №035680708 в сумі 5100,00 (а.с. 12).

У цій справі встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були надіслані контролюючим органом в електронний кабінет платника та на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2025 року №47640/0407, 26 листопада 2025 року №53220/0407 доставлені в електронний кабінет (а.с. 9,10 зворот), податкове повідомлення-рішення 01 серпня 2025 року №035680708 було повернуто адресанту із довідкою відділення поштового зв`язку “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 12 зворот).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, дані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими відповідачу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою “Ю” від 30 вересня 2025 року №0030284-1310-1036, яка була доставлена відповідачу в електронний кабінет (а.с.6-7). Доказів оскарження даної податкової вимоги або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.

Доказів оскарження даної податкової вимоги або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 5761,87 грн, щодо якого відповідач не надав доказів його сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у спосіб прийняття рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у вказаному вище розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонгаріро” (43027, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 45599185) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонгаріро” в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету податковий борг у сумі 5761,87 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят одну грн 87 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк